"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Уточнення щодо впливу боргів за аліментами на поділ майна є зайвим, - НААУ
Ухилення від виконання прямих батьківських обов’язків з утримання дитини, а саме наявність заборгованості за аліментами, є підставою для відступлення від засад рівності часток подружжя відповідно до Сімейного кодексу.
Такий висновок Верховного Суду, сформований у справі № 206/4992/21, пропонується закріпити на законодавчому рівні. Відповідний проект Закону №13049 від 27.02.2025 «Про внесення змін до статті 70 Сімейного кодексу України щодо уточнення обставин, які дають підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі майна у судовому порядку» надійшов до Національної асоціації адвокатів України від Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики.
За загальним правилом, У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Водночас, при вирішенні спору суд може відступити від нього, зокрема, якщо один із подружжя ухилявся від участі в утриманні дітей. Проектом пропонується конкретизувати, що однією з форм ухилення є наявність заборгованості зі сплати аліментів.
Крім цього, за правилами СК суд може збільшити частку майна дружини, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Додатковою обставиною для збільшення частки майна може також стати наявність заборгованості зі сплати аліментів.
У Комітеті НААУ з питань сімейного права зауважили, що відповідно до норм глави 15 Сімейного кодексу утримання дітей – це матеріальний обов’язок батьків, що зокрема реалізується у спосіб:
- сплати аліментів - щомісячних платежів;
- додаткових витрат – одноразових платежів, що компенсують витрати на дитину, пов’язані з навчанням, лікуванням тощо.
Тобто «утримання дитини» є широким поняттям, яке включає в себе, у тому числі, і аліменти. Запропоновані проектом зміни видається дублюванням одного і того самого поняття, що не впливає на суть норми та механізм її практичної реалізації, не впливають на правову визначеність норми та регульованих нею правовідносин.
Також адвокати звернули увагу на дискрецію суду в питаннях вирішення спорів такого характеру та відсутність усталеної судової практики. Констатації судом лише факту, що у співвласника майна є заборгованість зі сплати аліментів, недостатньо для прийняття законного, обґрунтованого рішення. Врахуванню також підлягають причини заборгованості, наявність вини платника аліментів у виникненні заборгованості, добросовісність стягувача аліментів тощо.
Судова практика вирішення спорів з відступом від принципу рівності часток подружжя в спільній сумісній власності демонструє множинність важливих чинників для цього, окрім наявності боргу зі сплати аліментів.
Як приклади відмінних підходів у НААУ навели та проаналізували постанови ВС від 26.02.2024 у справі № 754/16992/15-ц, від 16.12.2019 у справі № 308/4390/18, від 15.11.2023 у справі № 521/11825/20, від 23.05.2018 у справі № 350/1697/14-ц.
З огляду на вищезазначене, адвокати вважають, що чинна редакція ст. 70 СК в достатній мірі регулює відносини, а запропоновані зміни не є необхідними.
Повністю зауваження і пропозиції до проекту можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
БПД
БПД: РАУ наполягає на відновленні роботи Наглядової ради…
Система безоплатної правничої допомоги вже п’ять років залишається без функціонуючого органу, який має здійснювати нагляд за її діяльністю та сприяти незалежності й прозорості управління. При цьому раніше визначені проблеми системи БПД так і не були вирішені, а частина з них поглибилася та масштабувалася.
Самоврядування
РАУ взяла до уваги публічне звернення ВРП
Рада адвокатів України констатувала об’єктивну неможливість за поточної безпекової ситуації проведення у порядку, встановленому Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зборів адвокатів, конференцій адвокатів регіонів та з’їзду адвокатів України, у тому числі для обрання двох членів Вищої ради правосуддя за квотою з’їзду адвокатів України.
Війна
РАУ започаткувала цифровий проєкт «Стіна пам’яті та пошани»
Рада адвокатів України ухвалила рішення про створення цифрового проєкту «Стіна пам’яті та пошани». Для цього НААУ розпочинає збір інформації про адвокатів і помічників адвокатів, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Привітання
НААУ відзначила адвоката, що допомагав українцям у Португалії
Португальський адвокат Педро Тенрейро Біскайя отримав Почесну відзнаку І ступеня Національної асоціації адвокатів України за внесок у розвиток співпраці між адвокатурами України та Португалії.
Навчання
Коли адвокату варто сказати клієнту «я не знаю»
Якщо адвокат не впевнений у відповіді, клієнтові краще прямо сказати, що питання потребує додаткового вивчення судової практики, а не обіцяти гарантований результат. Саме у такі моменти, коли клієнт розуміє, що адвокат говорить правду, вибудовується довіра.
Захист військових
Заступник міністра пояснив, як співпраця із НААУ посилює правовий…
Мінветеранів розвиває системну співпрацю з Національною асоціацією адвокатів України для посилення правового захисту ветеранів. Сторони вже підготували спільні методичні матеріали, а пропозицію Міністерства щодо спрощення пошуку адвокатів, які працюють із ветеранською тематикою, розгляне Рада адвокатів України.
Дискусія
Кібербезпека адвокатів: чим займатиметься новий Комітет НААУ
У Національній асоціації адвокатів України відбулося перше засідання Комітету з питань кібербезпеки та віртуальних активів. Учасники визначили ключові напрями його роботи та секції, що ними опікуватимуться.
Видання
Збори, строки та практика ВС: видано бюлетень з інтелектуальної…
Комітет НААУ з питань інтелектуальної власності підготував інформаційний дайджест за І півріччя 2026 року. У виданні зібрано нормативну базу за основними об’єктами ІВ, 20 законодавчих новел та добірку постанов Верховного Суду.