Джерела для висновку органу опіки: чи варто змінювати СК через одну справу?

Ініціатива щодо уточнення джерел отримання інформації органами опіки та піклування для підготовки висновків стосовно порядку розв’язання спорів щодо дітей є доцільною. Проте це краще робити на підзаконному рівні.

Відповідного висновку дійшов Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань сімейного права за підсумками аналізу проекту Закону №13055 від 27.02.2025 «Про внесення змін до статті 19 Сімейного кодексу України щодо висновку органу опіки та піклування».

Ця стаття визначає правила участі органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів. Зокрема, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Так,  орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Проектом пропонується додати положення, що у випадку неможливості надати висновок, який ґрунтується на обстеженні умов, орган опіки і піклування з метою захисту інтересів дитини має використати всі можливі варіанти одержання інформації і оцінки обставин, що склалися, і за можливості надати висновок з посиланням на бесіди із родичами, знайомими, або з посиланням на інші документи та із вказівкою на те, що обстежити безпосередньо умови проживання неможливо.

В обгрунтування необхідності таких змін автори законодавчої ініціативи посилаються на постанову Верховного Суду у справі № 523/19706/19, тобто пропонують закріпити висновок, що був зроблений за результатами дослідження обставин однієї із судових справ, безпосередньо в СК.

У комітеті НААУ звернули увагу на те, що у практиці дійсно можуть бути складнощі вирішення спорів, що стосуються дітей, у разі якщо орган опіки та піклування не надає висновок щодо порядку розв’язання спору, мотивуючи це неможливістю обстежити умови проживання батьків, дитини у зв’язку з перебуванням їх за кордоном або неможливість встановити їх місце перебування тощо. І суди донедавна відмовляли в задоволенні вимог, зокрема щодо визначення місця проживання дитини, усунення перешкод у спілкування з дитиною, через відсутність у справі висновку органу опіки та піклування.

Але, по-перше, чинна редакція ст. 19 СК і так дозволяє складання письмового висновку не лише на основі результатів обстеження умов, але й на підставі інших документів.

По-друге, правова природа висновку органу опіки та піклування неодноразово була об’єктом дослідження Верховним Судом у спорах щодо дітей (у звʼязку із цим наводяться та аналізуються постанови від 12.10.2022 у справі № 559/1215/19, від 30.11.2022 у справі № 523/11247/19, від 28.01.2021 у справі № 753/6498/15-ц). Враховуючи, що судова практика змінюється досить стрімко і така її гнучкість зумовлена змінами умов життя суспільства, очевидно, що перенесення висновків суду в акти законодавства не завжди може бути доцільним і виваженим рішенням.

По-третє, порядок реалізації органами опіки та піклування своїх повноважень, у тому числі підготовки та складання висновків, визначається Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабміну від 24.09.2008 № 866.

Зважаючи на це, вбачається доцільним внести відповідні зміни до пп. 72 – 74 Порядку, якими визначити, що орган опіки і піклування з метою захисту інтересів дитини має використати всі можливі варіанти одержання інформації й оцінки обставин, що склалися (а не виключно обстеження умов проживання), і за можливості надати висновок із посиланнями на бесіди з родичами, знайомими або на інші документи та з вказівкою на те, що обстежити безпосередньо умови проживання неможливо.

Повний текст зауважень і пропозицій до проекту Закону №13055 можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.