Розʼєднання братів і сестер не має бути нормою, - НААУ про проект №13052

При регулюванні сімейних відносин держава керується засадою зміцнення сім’ї як соціального інституту та вживає заходів для підтримання зв’язків кровного споріднення. Як на рівні законодавства, так і на рівні суспільної свідомості рідні брати і сестри не можуть бути роз'єднані під час влаштування.

На запит Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, у Національній асоціації адвокатів України підготували зауваження та пропозиції до проекту Закону № 13052 від 27.02.2025 «Про внесення змін до статті 161 Сімейного кодексу України щодо розгляду спорів про визначення роздільного місця проживання дітей».

Проектом пропонується доповнити статтю, що регламентує спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини, новими правилами визначення роздільного місця проживання дітей.

У таких спорах, на думку авторів законодавчої ініціативи, окрім емоційного зв’язку між братами / сестрами суди повинні враховуватися такі аспекти:

• чи не завдасть братам / сестрам істотної психологічної травми подальше роздільне проживання, а отже, чи може це вплинути на погіршення їх психічного та психологічного стану;
• різниця у віці між дітьми, чи мала місце опіка старшої дитини над молодшими братом / сестрою;
• чи є відчуття дітьми однієї сім’ї на час вирішення спору. Має значення також проживання в одному чи різних населених пунктах, відстань між ними, чи унеможливить віддаленість місця проживання дітей спілкування між собою;
• тривалість проживання кожного з дітей з батьком або матір'ю на час вирішення спору;
• чи не проявляв один з батьків байдужості до виховання тієї дитини, яка проживала окремо.

У Комітеті НААУ з питань сімейного права нагадали, що згідно з чинною редакцією ст. 161 СК, спір між матір’ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. І обставини, які беруться до уваги при вирішенні спору між батьками стосовно визначення місця проживання малолітніх дітей, у поточній редакції визначені достатньо, з можливістю врахування істотних, притаманних конкретній справі. Але регламентувати в сімейному законодавстві правила визначення роздільного місця проживання дітей не зовсім коректно.

По-перше, такі  зміни не узгоджуються зі ст. 19 СК та низкою інших нормативно-правових актів, в яких роз’єднання братів і сестер розглядається як виняток, але не є нормою.

По-друге, враховуючи, що метою будь-якого закону є встановлення загальнообов'язкових правил, внесення запропонованих змін буде сприйматися суспільством як безумовне підтримання державою роздільного проживання братів та сестер при спорі між батьками стосовно визначення місця проживання дітей, що суперечить основним засадам і завданням СК загалом.

Про недоцільність пропонованих змін свідчить відсутність будь-яких даних про кількість прийнятих судами рішень про роз’єднання братів та сестер при визначенні місця проживання дітей, складнощів, які виникали при постановленні таких рішень, висновків психологів щодо впливу таких рішень на психоемоційний стан дітей як під час вирішення таких справ, так і на стадії їх виконання тощо.

Законодавець має сприяти розвитку в суспільстві правовідносин, за яких батьки будуть розподіляти свою відповідальність у процесі виховання дитини, віднаходити спільну позицію щодо участі в житті дитини, сприяти покращенню співпраці між батьками та зменшенню ризику потенційних суперечок між дорослими та втягнення дітей у конфлікти, - відзначили у профільному комітеті НААУ.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.