Військовий облік: з якими проблемами стикаються військовозобовʼязані

Питання військового обліку та мобілізації залишаються одними з найгарячіших у суспільстві, породжуючи численні запитання щодо дотримання прав громадян у цих процесах. Зміни в законодавстві, цифровізація військового обліку, вимоги до реєстрації місця проживання та проходження військово-лікарської комісії створюють ситуації, у яких навіть юристи не завжди можуть однозначно розтлумачити норми права. Як уникнути проблем при зміні місця проживання? Чи можна дистанційно стати на військовий облік? Які підстави можуть бути для оскарження дій ТЦК?

Відповіді на ці та інші практичні питання експерти шукали 3 березня під час  вебінару «Реалізувати своє право – жити в демократичному суспільстві. Захист прав під час мобілізації: окремі питання правозастосування». Його організувало регіональне представництво Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen у Одеській області спільно з Комітетом Національної асоціації адвокатів України з питань військового права.

Модератором та організатором заходу виступила регіональний представник Молодіжного комітету НААУ-UNBA NextGen у Одеській області Іванна Блохіна. Вона звернула увагу, що у часи викликів для держави питання балансу між національною безпекою та правами громадян стає ключовим. Мобілізація – це не лише військовий процес, а й юридичний, соціальний та етичний виклик. Саме демократичне суспільство сильне тим, що воно здатне знаходити баланс, діяти в рамках законності та розробляти механізми контролю, які не тільки сприяють захисту держави, а й зберігають довіру громадян до влади та правових та інших інституцій.

Голова Комітету НААУ з питань військового права Марія Островська розглянула проблеми, що виникають при зміні місця проживання в контексті правил військового обліку та нової функції Резерв+.

Адвокат відзначила, що при переїзді до нової оселі змінити адресу в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного та резервіста замало. Це не замінює особистої явки до ТЦК для постановки на військовий облік за новим місцем проживання, якщо юрисдикція ТЦК інша. На обидва обов’язки законодавець виділив 7 днів, які починають відлік одночасно.

Завдяки останнім змінам перед постановкою на військовий облік вже не вимагається попереднє поновлення військово-облікового документа, який був утрачений, відсутній або зіпсований. А зміна оселі тягне постановку на військовий облік за новим місцем проживання, а лише потім зняття (а не навпаки, як було раніше). Сьогодні це дозволено робити дистанційно. Наступний крок після постановки на військовий облік за новим місцем проживання – реєстрація адреси в ЦНАПі. На виконання цього обов’язку законодавець надає 30 днів. Інакше настає відповідальність за ст. 197 (Проживання без реєстрації місця проживання) КУпАП.

Із проблем, з якими стикається людина при постановці на облік за новим місцем проживання, М.Островська назвала неприйняття документів, якими не підтверджується право власності на житло. Бо довести у ТЦК право на проживання договором оренди буває складно. Це не відповідає Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (постанова Кабміну від 30.12.2022 №1487) та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (постанова Кабміну від 07.02.2022 № 265). Ситуація стала предметом нещодавнього звернення Комітету з питань військового права до Міністерства оборони України та Київського міського ТЦК.

Що стосується проблем, з якими стикається людина при реєстрації місця проживання в ЦНАПі, то це відмова приймати електронний військово-обліковий документ. У звʼязку із цим комітет також звертався із запитом до Київського ЦНАПу. Останній підтвердив, що згідно з Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів (постанова Кабміну від 16.05.2024 № 559) паперовий та електронний ВОД мають однакову юридичну силу.

Про особливості постановки на облік військовозобовʼязаних розповів голова Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen Ігор Андрєєв. Він перелічив підстави та вказав на труднощі, які виникають у військовозобовʼязаних при намаганні стати на облік. Звернув увагу на особливості постановки на облік при наявному порушенні військового обліку та дав певні рекомендації.

Адвокат Олександр Жовтан роз’яснив порядок та процедури проходження військово-лікарської комісії для військовозобов’язаних. Зокрема, він зазначив про необхідність підготовки для проходження ВЛК, у тому числі аналізу наявної медичної документації та хвороб відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони від 14.08.2008 №402, а також зібрання актуальної медичної документації. Крім того, було акцентовано увагу на необхідності отримання рішення ВЛК військовозобов’язаному, оскільки текст може бути необхідним для оскарження у разі незгоди з висновками. Адвокат розповів про порядок подання заяви про перегляд рішення ВЛК та нюанси оскарження. Зокрема, таке оскарження можливо до обласного ТЦК та СП, регіональної ВЛК, Центральної ВЛК та в судовому порядку.

Практичні питання щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення військового законодавства окреслила адвокатка Анастасія Гаврилюк. Вона зробила акценти на особливостях порядку складання протоколів та винесення постанов, висвітлила процесуальні порушення з боку представників ТЦК, з якими довелось стикатися, узагальнила судову практику із цього питання.

Про теоретичні та практичні особливості отримання відстрочки, передбаченої ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розповіла адвокатка Дарія Голодняк. Перед тим як обрати підставу для отримання відстрочки та подати особисто заяву до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на її погляд слід встановити факт перебування на обліку, наявність актуального військово-облікового документа. У разі наявності проблем з обліком (необхідністю постановки на облік або заміни військово-облікового документа, зміни місця обліку) попередньо слід направити заяву на відстрочку цінним листом з описом вкладень у превентивних цілях, а потім з’явитися особисто до ТЦК.

Також адвокатка роз’яснила відмінність між «особистим поданням» та «особистим прибуттям до ТЦК». Цими поняттями полюбляють маніпулювати інші юристи або працівники ТЦК. У випадку отримання інформаційного листа за наслідками направлення або подання заяви на відстрочку така відповідь буде виявом бездіяльності суб’єкта владних повноважень, яку можливо оскаржити в суді.

Регіональний представник Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen в Одеській області Юлія Гончаренко розглянула процедуру оскарження постанов з питань порушення військового обліку та мобілізації. Звернула увагу на типові помилки при оформленні протоколів та постанов за відповідною ст. 210-1 КУпАП. Вона дослідила останню судову практику з питань оскарження постанов по Одеській області. Зокрема, вказала на процедурні порушення, помилки в оформленні документів, неправильну кваліфікацію, наявність поважних причин неявки за повісткою, відсутність доказів, розгляд справи неналежним суб’єктом, розгляд справи без виклику осіб. Це, на думку адвокатки, у сукупності може бути підставою для скасування такого роду постанов.

Обговорення під час вебінару показало, що, попри законодавчі зміни та цифрові новації, на практиці військовозобов’язані все ще стикаються з юридичними колізіями, процедурними бар’єрами та небажанням державних органів приймати нові норми. Проблеми з реєстрацією місця проживання, постановкою на облік та оскарженням рішень ТЦК потребують не лише індивідуальної правової грамотності, а й системного підходу до їхнього вирішення на рівні державних органів. Водночас експерти наголошують: знання своїх прав і конструктивна взаємодія з ТЦК та ЦНАП дозволяють уникати непорозумінь і захищати свої інтереси у законний спосіб.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.