Арешт під мікроскопом: у ВР сперечаються про строки та механізми

Під час доопрацювання проекту Закону № 12439 щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження будуть розглянуті пропозиції диференціації строків накладення арешту на майно, а також видів арештів.

Робоча група Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності провела засідання, присвячене підготовці цього проекту до другого читання. Крім авторів законопроекту та народних депутатів-членів комітету, у засіданні взяли участь представники правоохоронних органів, Верховного Суду, бізнесу та громадськості. Також на заході були присутні голова Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань кримінального права та процесу Анжеліка Моісєєва та член ради цього комітету Олександр Кудрявцев.

Нагадаємо, згідно з проектом Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу:

• розширюються права потерпілого у кримінальному провадженні, шляхом надання йому можливості безпосередньо звертатися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, замовляти і проводити експертизи тощо;
• удосконалюються правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
• конкретизуються підстави повернення тимчасово вилученого майна;
• встановлюється строк на повернення майна після скасування арешту.

Представник Офісу Генпрокурора зазначив про те, що законопроект потрібно доопрацьовувати в частині розроблення механізму збирання доказів потерпілим, щоб він не йшов у розріз із процедурою збирання доказів слідчим. Також прокурор в цілому схвалив впровадження строків арешту майна, але зауважив, що два місяці - це об’єктивно замало, потрібно мінімум шість місяців. Втім така пропозиція не знайшла підтримки у депутатів.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі колегу підтримали, зазначивши про те, що встановлювати строки арешту майна взагалі не доцільно. Також у САП не бачать сенсу розглядати питання арешту майна у присутності власника та його представника, оскільки це ставить у невигідне становище сторону обвинувачення. Бо майно може бути виведене з володіння особи ще до моменту вирішення питання про його арешт.

Представниця Комітету ВР антикорупційної політики висловилась за те, щоб взагалі відмовитись від строків арешту майна або визначити їх мінімум один рік. Свою думку обґрунтувала тим, що у запропонований двомісячний строк заарештоване майно (бізнес-активи) об’єктивно не можливо передати в управління, оскільки Агентство з розшуку та менеджменту активів працює неналежним чином. Також депутат запропонувала створити механізм внесення застави за арештоване майно. У звʼязку із цим у Комітеті ВР з питань правоохоронної діяльності запропонували відновити механізм відповідального зберігання вилученого та заарештованого майна, який був передбачений у КПК 1960 року.

Введення строків накладення арешту на майно негативно відіб’ється на діяльності слідчих та слідчих суддів, - переконані у Національному антикорупційному бюро, - адже у правоохоронців виникне додаткове навантаження по постійному перегляду строків арешту.

А представник Служби безпеки висловив пропозицію поділити арешти за видами, бо наприклад кожні два місяці «переарештовувати» знаряддя злочину є недоречним. Схожої позиції дотримуються і в Бюро економічної безпеки, де вважають, що майно зі слідами злочину потрібно арештовувати безстроково. Державне бюро розслідувань у звʼязку із цим зазначає, що питання диференціації арештів на строкові та безстрокові є слушним і вони напрацюють відповідні пропозиції письмово.

У ДБР також звернули увагу на проблему повернення заарештованих активів, що перебувають за кордоном. А зміни до КПК зроблять застосування цих процедур неможливими. А Національну поліцію занепокоїла правка, яка передбачає необхідність разом із клопотанням про тимчасовий доступ подавати слідчому судді докази неможливості отримання відомостей у інший спосіб. На думку представника поліції, після направленого запиту відпаде необхідність у тимчасовому доступі, оскільки потрібні документи можуть зникнути. 

Представники правоохоронних органів висловили спільну позицію, що строки накладення арешту потрібні, але їх у кожному конкретному випадку має встановлювати слідчий суддя під час розгляду відповідного клопотання.

Потреби в апеляційному оскарженні ухвали про встановлення строків для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК не має, оскільки слідчі судді в цілому правильно визначають ці строки. Така думка пролунала від представника Верховного Суду. Крім цього, він зауважив, що для збереження принципу змагальності у кримінальному процесі необхідно передбачити можливість апеляційного оскарження не тільки ухвали про відмову у скасуванні арешту, а і ухвали про задоволення скасування арешту. Також було висловлене занепокоєння щодо накладення арешту на рахунки юридичної особи у такий спосіб, щоб зберегти можливість виплати заробітної плати та податків. Адже слідчий суддя самотужки не зможе визначити, який рахунок використовується підприємством для виплати зарплати, а який для сплати податків, відтак обов’язок у наданні цієї інформації має бути покладений на сторони.

Представники НААУ підтримали законопроект в цілому, але висловили свої зауваження, зокрема, щодо обов’язку слідчого перевірити достатність даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення до внесення відомостей до ЄРДР. На думку адвокатів, норма у запропонованій редакції повертає інститут дослідчої перевірки заяв, від якого якраз і відмовились з прийняттям КПК 2012 року. Крім того, існують побоювання, що зміни, за яких огляд приміщення дозволяється або з дозволу власника, або одного з власників, або за ухвалою слідчого судді, призведуть до того, що у прокурора, слідчого чи дізнавача відпаде необхідність у проведенні повноцінного обшуку в житлі чи іншому володінні особи, оскільки його можна замінити більш зручним оглядом. При цьому правоохоронцям не потрібно обов’язково звертатися до слідчого судді за ухвалою, адже наявна більш проста альтернатива у вигляді добровільної згоди власника, або хоча б однієї особи, яка володіє на законних підставах житлом чи іншим приміщенням.

У НААУ раніше вже висловлювали зауваження про те, що проект містить неузгодженості, які можуть призвести до проблем під час застосування.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.