Окремі питання відпусток працівників у період карантину

Головна цитата

Закон України «Про відпустки» (редакція від 17.03.2020 р.) поділяє всі відпустки на оплачувані та без збереження заробітної плати. Для обліку відпусток, їхніх залишків, контролю за перетином відпусток між собою й обрахунку компенсацій за відпустку роботодавці складають відповідний графік. Його обов’язково погоджують із профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Окрім того, роботодавці зобов’язуються доводити до відома всіх працівників графік відпусток. Хоча графік відпусток може бути і в довільній формі, однак наявність його має бути в кожного роботодавця. Як вже вплинув карантин на відпустки й за яких умов їхнє надання буде законним?

Публікація

Окремі питання відпусток працівників у період карантину

10:53 Вт 02.06.20 Автор : Вікторія Поліщук 1922 Переглядів Версія для друку

Оплачувані відпустки в період карантину

Усі працівники мають право на щорічні відпустки. Статтею 11 Закону України «Про відпустки» (редакція від 17.03.2020 р.) передбачені підстави перенесення щорічної відпустки на вимогу працівника, за ініціативи власника або уповноваженого ним органу та за настання окремих подій.

1. Щорічна відпустка може бути перенесена на вимогу працівника в разі:

– порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;

– несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

2. Щорічна відпустка за ініціативи власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

3. Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

– тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;
збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

У разі перенесення щорічної відпустки під час карантину новий термін її надання має бути встановлений за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

Окрім того, під час карантину деякі із працівників, зокрема медичні (але не виключно), можуть бути відкликані із щорічних відпусток. Для організації процесу відкликання з відпусток потрібно підготувати службові документи з аргументацією необхідності відкликання конкретного працівника, отримати письмову згоду працівника й погодити дату та час надання невикористаної частини відпустки, після чого керівник видає наказ про відкликання з відпустки. Також потрібно пам’ятати, що основна безперервна частина відпустки має становить не менш 14 календарних днів.

Відтак, якщо роботодавці розуміють необхідність та важливість перенесення або відкликання з відпустки конкретних працівників під час карантину, то вони вправі це зробити, але з обов’язковим отриманням письмової згоди працівника й дотриманням усією процедури, визначеної Законом України «Про відпустки» (редакція від 17.03.2020 р.).

Неоплачувані відпустки в період карантину

Перелік обставин, при настанні яких працівнику надається відпустка без збереження заробітної плати в обов'язковому порядку, передбачено у статті 25 Закону України «Про відпустки» (редакція від 17.03.2020 р.). Тож, якщо працівнику потрібно взяти цю відпустку, наприклад, пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи, то роботодавець не може відмовити в наданні неоплачуваної відпустки в період карантину. Водночас тривалість відпустки, що надається, визначається саме у статті 25 Закону України «Про відпустки» (редакція від 17.03.2020 р.).

Крім того, існує ще стаття 26 Закону України «Про відпустки», яку 17.03.2020 р. доповнили новою нормою. Так, у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається в загальний термін, установлений частиною першою цієї статті.

При цьому, відпустка на підставі статті 26 Закону України «Про відпустки» надається виключно за згодою сторін. Примусове відправлення працівників у відпустку без збереження заробітної плати – це грубе порушення законодавства про працю. Саме таку позицію було висловлено в листі Міністерства соціальної політики України № 416/13/116-13 від 19.09.2013 р., де зазначено, що відпустка без збереження заробітної плати надається лише за бажанням працівника й за згодою сторін. Верховний Суд у постанові від 19.04.2018 р. у справі № 826/584/16 за позовом працівника до Національного банку України також акцентував на необхідності наявності бажання працівника йти у відпустку без збереження заробітної плати.

Із вказаного можемо зробити висновок, якщо в працівника відсутні обставини, які є обов’язковими для надання відпусток без збереження заробітної плати, то відпустка може надаватися з інших причин (стаття 26 Закону України «Про відпустки»). У такому разі потрібна згода працівника та роботодавця, у якій має бути зазначено, що вони домовилися між собою, аби працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину. Також потенційно може виникнути ситуація, коли працівник уже після закінчення карантину захоче ще раз скористатися відпусткою без збереження заробітної плати. Роботодавець не може відмовити працівнику в наданні такої відпустки, оскільки норма про те, що термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, діє тільки під час карантину. У подальшому, якщо працівник до введення карантину не використав можливість піти у відпустку без збереження заробітної плати, то він може скористатися своїм правом на таку відпустку до кінця року.

Висновки

У період дії карантину працівникам можуть бути надані відпустки оплачувані та без збереження заробітної плати.

Якщо роботодавці розуміють необхідність та важливість перенесення або відкликання з щорічної оплачуваної відпустки конкретних працівників під час карантину, то вони мають право це зробити, але з обов’язковим отриманням письмової згоди працівника й дотриманням усієї процедури, визначеної Законом України «Про відпустки» (редакція від 17.03.2020 р.).

В обов’язковому порядку під час дії карантину надається відпустка без збереження заробітної плати особам за настання обставин, передбачених у статті 25 Закону України «Про відпустки». Окрім того, працівники та роботодавці за наявності спільної згоди можуть скористатися можливістю відпустки без збереження заробітної плати на період дії карантину. Водночас примусове спрямування працівника у відпустку без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю.