Призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям: законодавство і судова практика

Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачає призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Втім, досить часто реалізація положень закону пов’язана із спорами, які розв’язуються у судах. Що варто знати і враховувати у цьому питанні?

Так, згідно зі ст.16 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

• загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби. Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого);
• смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби. Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого);
• загибелі (смерті) військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві. Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого);
• встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
• встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
• встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
• отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
• отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов’язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
• отримання військовозобов’язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зазначених вище випадках здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975. Згідно з п. 3 Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста – дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

- у разі встановлення інвалідності – дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності – дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;

- у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності – дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

У разі смерті одноразова грошова допомога встановлюється для членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого). Пунктом 10 Порядку передбачено, що вони подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів, такі документи:

• заяву кожного повнолітнього члена сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей – іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
• витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
• витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

• документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов’язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
• свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста;
• свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста – для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
• свідоцтва про шлюб – для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
• документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім’ї, з даними про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
• свідоцтва про народження дитини – для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
• документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, – копію сторінки паспорта з такою відміткою);
• рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста);
• рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
• постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому – шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Одноразова грошова допомога також виплачується військовослужбовцю, військовозобов’язаному чи резервісту у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності. Пунктом 11 Порядку встановлено, що така особа подає уповноваженому органу документи:

• заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
• завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

• постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
• документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
• документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності), військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства);
• документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, – копію сторінки паспорта з такою відміткою).

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому – восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів – військовозобов’язаними, проходження служби у військовому резерві – резервістами (пункт 12 Порядку).

Відповідно до пункту 13 Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов’язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання – для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Згідно з пунктом 13 Порядку одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати.

Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи (члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Розглянемо детально практичні приклади, які стали причиною для звернень до суду.

1. Постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі № 760/11727/17

Обставини справи. Право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у позивача виникло з моменту встановлення ІІ групи інвалідності – 22 вересня 2015 року.

Всупереч зазначеним положенням законодавства Міністерством оборони України було прийнято протиправне рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що він був звільнений з військової служби до набуття чинності Законом України від 04 квітня 2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», яким запроваджено виплату такої допомоги, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

Обґрунтування Суду. Із цього приводу колегія суддів зауважує, що з метою упорядкування законодавства щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, встановлення їм інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, визначення цієї допомоги виключно як виплати соціального характеру до Закону № 2011-ХІІ Законом № 5040-VI були внесені зміни, зокрема статтю 16 викладено в новій редакції та доповнено цей Закон статтями 161 та 164.

У Прикінцевих положеннях Закону № 5040-VI встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Аналіз наведених положень Закону № 5040-VI, Порядку № 975 дає підстави для висновку, що змінене з 01 січня 2014 року законодавче регулювання питань соціального захисту військовослужбовців поширюється на осіб, право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у яких виникло після цієї дати.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки позивачу інвалідність ІІ групи вперше встановлено у 22 вересні 2015 року і станом на цю дату у нього виникло право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, законодавчі положення на момент звернення ним після встановлення безстроково ІІ групи інвалідності про виплату одноразової грошової допомоги встановлювали, що така виплата повинна здійснюватись відповідно до Порядку № 975.

В аспекті викладеного Верховний Суд вважає безпідставними доводи касаційної скарги з посиланням на: 1) ч. 4 ст. 163 Закону № 2011-ХІІ, якою законодавець визначив умови виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі; 2) відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII; 3) необхідність застосування до спірних правовідносин положення п. 2 Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року № 59-27.

2. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі № 760/17056/17

Обставини справи. Наказом № 239-ос від 18.06.2009 позивача звільнено у запас із Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України з виключенням його зі списків особового складу. Відповідно до витягу із вказаного наказу календарний термін служби для виплати грошової допомоги при звільненні на 15.06.2009 становить 30 років. Згідно з довідкою про обставини поранення, контузії, травми, каліцтва від 24.12.1985 № 72, виданою командиром військової частини НОМЕР_1, позивач 07.12.1985 отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку середньої тяжкості. Травма отримана під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно з довідкою МСЕК серії АВ № 0451894 під час повторного огляду позивачу призначено другу групу інвалідності з 01.07.2016, причина інвалідності: травма, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, довічно.

14.07.2017 позивач звернувся із заявою до голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України із заявою (вх. № 2593-П) про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМ України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України» за № 605 від 04.06.2008 та просив призначити й виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 54-місячного грошового забезпечення.

Листом від 02.08.2017 № 62/05-523 відповідач відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з відсутністю підстав.

Як вбачається з листа Адміністрації Держспецзв`язку від 28.03.2017 № 62/05-222, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що Порядок № 975 поширюється на військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби в Держспецзв`язку, а не на осіб начальницького складу. Зазначено, що згідно з довідкою до акта огляду МСЕК від 13.07.2016 № 0451894 причиною встановлення інвалідності є «травма, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби». Позивачу було роз`яснено, що він був звільнений зі служби в Держспецзв`язку 15.06.2009, а тому не може претендувати на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням інвалідності і згідно з Порядком № 605.

Обґрунтування Суду. Період проходження служби в Держспецзв`язку – це період часу з початку і до закінчення служби в Держспецзв`язку.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що на час виникнення спірних відносин не діяла стаття 21 Закону № 3475-IV в редакції, що була чинна до 17.05.2014, проте залишається чинним Порядок № 605, який пов`язує право на виплату одноразової грошової допомоги, у разі настання інвалідності, з виконанням службових обов`язків або з періодом проходження служби, якщо інвалідність настала після звільнення із служби. У будь-якому разі між захворюванням та інвалідністю повинен бути зв`язок з виконанням службових обов`язків.

Згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» причинами інвалідності є, зокрема, захворювання:

- отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

- пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Отже, законодавець окремо визначив захворювання, отримані під час проходження військової служби, та одержані в період проходження військової служби і служби, зокрема, в Держспецзв`язку.

У справі, що розглядається, суди встановили, що позивач виконував службові обов`язки до моменту виключення його зі списків особового складу, тобто до 15.06.2009, що підтверджується наказом голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України № 239-ос від 18.06.2009.

Згідно з довідкою про обставини поранення, контузії, травми, каліцтва від 24.12.1985 № 72, виданою командиром військової частини НОМЕР_1, позивач 07.12.1985 отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку середньої тяжкості. Тобто травму отримано під час виконання обов`язків військової служби.

Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що інвалідність, яку позивач отримав, є наслідком травми, що мала місце в період проходження служби, а отже, є такою, що пов`язана з виконанням службових обов`язків.

3. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі № 280/3878/21

Обставини справи. Позивач зазначив про те, що йому встановлено третю групу інвалідності з причин отримання поранення, отриманого в результаті нещасного випадку, пов`язаного з проходженням військової служби. Позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Також позивач вважає, що та обставина, що під час отримання поранення він перебував у стані алкогольного сп`ягніння, не впливає на його право на отримання такої допомоги, оскільки жодним документом не підтверджено причинно-наслідкового зв`язку між пораненням і перебуванням у стані алкогольного сп`яніння.

Обґрунтування Суду. Згідно з матеріалами справи та встановлено судами попередніх інстанцій, з довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_2 від 24 квітня 2019 року № 394 вбачається, що: «06 жовтня 2018 року о 17:44, на вогневій позиції від нп. Чермалик Донецької області перебуваючи в нетверезому стані (що підтверджується результатом від 10 жовтня 2018 року № 2549 хіміко-токсилогічного дослідження біологічних середовищ людини на кількісну наявність спирту етилового кількості 2,84 % г/дм) на службі під час виконання бойового завдання військовослужбовець ОСОБА_1 внаслідок виникнення суперечки з військовослужбовцем солдатом ОСОБА_2, який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, отримав вогнепальне поранення область грудної клітини…».

Отже, суди дійшли правильного висновку, що на час отримання поранення, позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що наявні обґрунтовані підстави для відмови позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі п.п. «б» ч. 1 ст. 16-4 Закону № 2011-ХІІ, що зі свого боку свідчить про відсутність протиправних дій відповідача у спірних правовідносинах і про відсутність підстав для задоволення позову.

4. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі № 520/6976/2020

Обставини справи. Позивач звернувся до Міноборони України із заявою від 08.01.2020, в якій просив Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначення компенсаційних сум повторно розглянути питання призначення йому одноразової грошової допомоги з урахуванням додатково поданого документу (відповідь на адвокатський запит), який свідчить про відсутність з боку позивача будь-яких протиправних дій в період проходження військової служби.

У додатках до вказаної заяви зазначено про надання відповіді на адвокатський запит, який, на думку позивача, свідчить про відсутність будь-яких протиправних дій з його боку у період проходження військової служби та, як наслідок, відсутність протиправних дій при отриманні поранення (контузії, травми тощо).

Листом № 116/14/2/267/л від 14.02.2020 за підписом начальника відділу оплати праці особовому складу – заступник начальника фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України – ОСОБА_2, на звернення позивача повідомлено перелік документів, які необхідно надати для підтвердження причини і обставини поранення. Зазначено, що позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою в отриманні документів про обставини отриманого поранення та запропоновано звернутися до районного військового комісаріату за місцем проживання для надання сприяння в підготовленні відповідних запитів.

Обґрунтування Суду. Колегія суддів звертає увагу на те, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган оформляє та подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України затверджений пунктом 11 Порядку № 975 перелік документів для призначення такої допомоги. Зі свого боку розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає одне, із визначених пунктом 13 Порядку № 975, рішень (про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю)).

Відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених пунктом 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.

Водночас відсутність документів, визначених пунктом 11 Порядку № 975, свідчить про недодержання зацікавленою особою порядку розгляду питання про призначення та виплату ОГД.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.01.2020 позивач безпосередньо звернувся до Міноборони України із заявою, у якій просив Комісію повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням додатково надісланого документу у відповідь на адвокатський запит (лист від 21.06.2019 № 2/966/10 за підписом ТВО військового комісара Валківського районного військового комісаріату майора В. Обихвост), який, на його думку, свідчить про відсутність з боку ОСОБА_1 будь-яких протиправних дій у період проходження військової служби.

Зі змісту зазначеного листа, апеляційний суд установив, що цим листом заявника повідомлено про відсутність можливості надати інформацію про причини та обставини порання (контузії, травми або каліцтва). Додатково заявнику повідомлено, що за необхідною інформацією доцільно звернутися до архівів Міністерства оборони РФ.

Водночас з огляду на зазначену в листі інформацію апеляційний суд констатував, що лист військового комісаріату не може вважатися документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки засвідчує лише відсутність таких документів.

Отже, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, заява позивача від 08.01.2020 не може вважатися такою, що подана відповідно Порядку № 975, оскільки до неї не додано жодного документу, передбаченого пунктом 11 Порядку. Відповідно за таких обставин у відповідача не виникло обов`язку виносити таке питання на розгляд Комісії з прийняттям одного з рішень, визначених пунктом 13 Порядку № 975, за результатами розгляду такої заяви.

Водночас з огляду на форми та зміст поданої заяви від 08.01.2020 суд першої інстанції правильно звернув увагу, що така обґрунтовано розглянута структурним підрозділом відповідача у порядку Закону України «Про звернення громадян».

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відповідність у конкретних правовідносинах дій відповідача вимогам законодавства.

5. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі № 520/6979/2020

Обставини справи. Позивач у період з 21.10.1983 по 06.12.1985 проходив строкову військову службу, що підтверджується інформацією, зазначеною у військовому квитку серії НОМЕР_1.

За інформацією, зазначеною у Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва № 2276 від 23.12.2011, поранення (контузія), травма ока та їх наслідки колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

У зв`язку із цим позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА від 27.01.2016 при повторному огляді позивачу з 01.02.2016 встановлено ІІ групу інвалідності.

Також у межах розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 у справі № 2040/6059/18 позов ОСОБА_1 до Харківського ОВК задоволено:

визнано протиправною бездіяльність Харківського ОВК, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», постановою Уряду № 975 та наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530;

зобов`язано Харківський ОВК подати висновок (за формою додатка 13 наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядком № 975 та наказом Міноборони України № 530.

08.01.2020 позивач на адресу Міноборони України надіслав заяву, у якій просив Комісію повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням додаткового надісланого разом із цією заявою документа (відповідь на адвокатський запит від 20.06.2019), який, на його думку, свідчить про відсутність з боку позивача будь, яких протиправних дії в період проходження військової служби.

Листом від 14.02.2020 № 116/14/2/274/Л Фінансово-економічне управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України повідомило позивача про те, що Комісією не було повторно розглянуто питання щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із тим, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення. Крім того, заявнику змінено групу інвалідності понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності.

Заявника поінформовано, що за відсутності документів, передбачених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Міноборони не може визначити право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із чим запропоновано звернутись особисто до районного військового комісаріату за місцем проживання для надання сприяння в підготовленні відповідних запитів.

Обґрунтування Суду. Колегія суддів звертає увагу на те, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган оформляє та подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України затверджений пунктом 11 Порядку № 975 перелік документів для призначення такої допомоги. Зі свого боку розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає одне із визначених пунктом 13 Порядку № 975 рішень (про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю).

Відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених пунктом 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.

Водночас відсутність документів, визначених пунктом 11 Порядку № 975, свідчить про недодержання зацікавленою особою порядку розгляду питання про призначення та виплату ОГД.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.01.2020 позивач звернувся до Міноборони України із заявою, у якій просив Комісію повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням додатково надісланого документа у відповідь на адвокатський запит, який, на його думку, свідчить про відсутність з боку ОСОБА_1 будь-яких протиправних дій у період проходження військової служби.

Оцінивши зазначений документ, суди попередніх інстанцій констатували, що такий не містить відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Крім того, усупереч вимогам пункту 11 Порядку № 975 заяву було подано безпосередньо до Міноборони, а не через обласний військовий комісаріат. Відповідно відсутні підстави вважати таку заяву належним чином поданою, а отже, у Комісії не виникло обов`язку виносити таке питання на розгляд Комісії з прийняттям одного із рішень, визначених пунктом 13 Порядку № 975, за результатами її розгляду.

Зі свого боку звернення позивача було розглянуто структурним підрозділом Міноборони у порядку Закону України «Про звернення громадян» з наданням вичерпної інформації щодо порядку звернення за призначенням та виплатою ОГД.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

6. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 360/7050/21

Обставини справи. ОСОБА_1 є учасником бойових дій та інвалідом 3 групи, про що свідчить відповідне посвідчення серії. Відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку від 30.10.1987, проходив службу в Республіці Афганістан з 11.07.1988 по 13.02.1989.

Згідно з довідками до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 429430 від 07.04.2014, серії 12 ААА № 157215 від 24.03.2015, серії 12 ААА № 509114 від 21.03.2017, серії 12 ААБ № 142940 від 31.03.2020 позивачеві встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності – поранення (контузія) та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

У 1988 році під час проходження служби в республіці Афганістан отримав осколкові поранення голови. Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 14.03.2014 № 712 вогнепальні осколкові поранення голови (контузія головного мозку – 1988) рядового у відставці, 1969 року народження, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до архівної довідки Філіалу Центрального архіву (військово-медичних документів м. Санкт-Петербург) № 6/3/0-373 від 20.07.2017, водій в/ч пп рядовий ОСОБА_1 03.11.1988 отримав легку контузію, струс головного мозку, з приводу чого перебував на лікуванні в/ч пп. Причинний зв`язок: контузія, отримана при виконанні обов`язків військової служби (травму отримав ІНФОРМАЦІЯ_3 при виконанні бойового завдання в ДРА).

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 0.12.2017 у справі № 428/11552/17, яке набрало законної сили, позов задоволено: визнано неправомірною відмову в оформленні документів ОСОБА_1 на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності згідно з постановою КМУ від 25.12.2013 № 975; зобов`язано прийняти документи ОСОБА_1 для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності згідно з постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 та направити їх до комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 27.05.2021 № 81 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Не погодившись із відмовою відповідача в призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Обґрунтування Суду. Суд звертає увагу, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), а отже, без вказівки на конкретний документ у кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.

Водночас подання до Міноборони відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Згідно з правовою позицією Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловленою у постанові від 10.04.2019 у справі № 822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов`язку щодо їх витребування.

Отже, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи необхідно приймати рішення та надавати оцінку інформації за наявності переліку визначених обов`язкових документів (…), у тому числі щодо причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва).

Так, задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили виключно з того, що рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14.03.2014 № 712 є належним і достатнім доказом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Верховний Суд вважає такі висновки передчасними, оскільки суди попередніх інстанцій не звернули увагу та відповідно не надали належної правової оцінки обставинам того, що зміст двох документів, а саме висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 416/Ж від 05.03.2014 та витяг із протоколу засідання Центральної військово- лікарської комісії № 712 від 14.03.2014, які були складені зі слів позивача про отримання ним осколкових поранень голови, суперечить змісту Архівної довідки Центрального архіву МО РФ від 20.07.2017 № 6/3/0-373, відповідно до якої позивач отримав лише легку контузію та струс головного мозку. Тобто у первинних документах не йдеться про осколкове поранення, а зазначено лише про контузію.

Також суди попередніх інстанцій не надали відповідної правової оцінки й тому факту, що запис у пункті 22 військового квитка позивача (копія додана позивачем до позову) про контузію головного мозку був зроблений ІНФОРМАЦІЯ_8 вже тепер, а не під час проходження позивачем військової служби та отримання контузії у 1988 році.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що рішення Центральної військово-лікарської комісії від 14.03.2014 № 712 достеменно свідчить про причини та обставини отримання позивачем саме вогнепального осколкового поранення.

Також помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про можливість застосування при вирішенні цієї справи правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 729/426/17, оскільки Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 822/220/18 відступала від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постанові від 25.05.2018 у справі № 729/426/17.

7. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 140/4695/22

Обставини справи. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є донькою ОСОБА_2, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Зазначає, що у жовтні 2021 року звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька. Однак відповідно до пункту 2 протокольного рішення Комісії Міністерства оборони України, оформленого протоколом № 32 від 09.03.2022, позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що позивач, як дитина померлого, досягла повноліття, на час смерті батька її вік перевищував 23 роки, тобто не мала правового статусу дитини (відповідно до Сімейного кодексу України (далі – СК України)) або утриманця загиблого (померлого) (відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких» (далі – Закон № 2262-XII).

Однак позивач зазначає, що зверталася до відповідача із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги не як утриманець померлого, а як член сім`ї загиблого (донька). Зі свого боку з довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні № 19635 від 10.05.2022, у належному позивачу будинку за адресою: АДРЕСА_1, у період з 05.09.2017 по 30.09.2020 вона проживала спільно зі своїм батьком – ОСОБА_2. Після цього вона з батьком фактично продовжували проживати у її будинку до смерті ОСОБА_2, проте змушені були змінити місце реєстрації батька, оскільки розпочинався опалювальний сезон і для отримання субсидії позивачу необхідно було бути єдиною зареєстрованою особою у будинку, при цьому під час сумісного проживання вони вели спільне господарство, формували спільний бюджет, планували та здійснювали покупки, спільно здійснювали оплату за комунальні послуги та інше.

Обґрунтування Суду. Нормами законодавства не встановлено, яким чином повинен підтверджуватися факт ведення спільного господарства. Ця обставина повинна встановлюватися в кожному конкретному випадку.

Зі свого боку наданими у судовому засіданні показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків між позивачем ОСОБА_1 та її батьком ОСОБА_2.

Так, із показів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, і є сусідкою позивачки, встановлено, що ОСОБА_1 проживала в одній квартирі зі своїм батьком, починаючи з 2014 року і до його смерті.

Показами ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, і працював разом з батьком позивачки у Турійському військовому комісаріаті з 2016 року, підтверджується, що ОСОБА_2 проживав разом зі своєю дочкою у місті Луцьку до його смерті.

З урахуванням вищенаведеного, на думку суду, підтверджено факт спільного проживання позивача та її померлого батька ОСОБА_2, ведення ними спільного господарства, наявності взаємних прав та обов`язків, а отже, з огляду на приписи Закону № 2011-XIІ, Порядку № 975, СК України позивач як член сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку і розмірах, визначених чинним законодавством України.

Щодо доводів відповідача у рішенні № 32 від 09.03.2022 про те, що позивачем до поданих документів не надано посвідчення члена сім`ї загиблого, тобто не підтверджено її статус члена сім`ї загиблого, то суд зазначає, що наявність такого посвідчення не є безумовною підставою для отримання допомоги. Зі свого боку статус члена сім`ї може встановлюватися на підставі сукупності інших умов, які наявні у цьому випадку у позивача.

8. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі № 200/2022/23

Обставини справи. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, але її право пов`язане з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками. Позивач вказує, що з грудня 2015 року вона та загиблий військовослужбовець ОСОБА_2 проживали як подружжя без реєстрації шлюбу за адресою АДРЕСА_1.

Обґрунтування Суду. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що для вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги особа, яка має право на її отримання, має подати до відповідного органу належним чином оформлену заяву на отримання допомоги з доданими до неї копіями документів згідно із зазначеним вище переліком.

Під час виконання вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині з`ясування обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, судом не встановлено, а сторонами не надано жодного доказу, що підтверджує подання позивачем до відповідного органу належним чином оформленої заяви на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.

Враховуючи, що відповідачі не отримували заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги, будь-яких рішень за наслідками розгляду такої заяви не приймалося, відсутні дії чи бездіяльність при розгляді заяви, а судовому захисту підлягають тільки права, суд доходить висновку, що позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків розглядається судом в сукупності з позовними вимогами про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності з боку суб`єкта владних повноважень.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.