Особливості процедури міждержавного усиновлення дитини усиновлювачами з числа громадян Угорщини

Шановні колеги, в даному матеріалі пропонується Вашій увазі узагальнена інформація щодо особливостей процедури міждержавного усиновлення усиновлювачами з числа громадян Угорщини, дитини, яка є громадянином України і проживає на території України, перебуваючи на централізованому обліку.

Законодавство України окремо регламентує процедуру національного та міждержавного усиновлення. Проте для обох з цих процедур існує єдине визначення поняття усиновлення. Під усиновленням розуміється прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. В якості відступу, зазначимо, що вживання терміну усиновлення не є вірним. Етимологічне значення цього терміну походить від слова "син, відповідно і решта похідних слів мають його у своєму складі – усиновлювач, процедура усиновлення, На наш погляд, це є проявом гендерної нерівності. На думку ряду науковців, яку ми цілком підтримуємо, більш вірним було б вживання терміну адоптація.

Непорушною є і головна мета усиновлення дитини - усиновлення провадиться у найвищих інтересах дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Основними нормативно-правовими актами, які визначають підстави, умови та порядок здійснення міждержавного усиновлення на території України є:

• Європейська Конвенція "Про усиновлення дітей" із застереженнями та заявами, ратифікована Україною 15.02.2011 року;
• "Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №905 від 08.10.2008 року;
• Наказ Міністерства соціальної політики України № 445 від 17.11.2011 року "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ".

Звернемо увагу на загальні вимоги до міждержавного усиновлення:

1. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцями провадиться, якщо були вичерпані всі можливості щодо передачі дитини під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в сім’ї громадян України.

2. Відповідно до п.9, ч.1, ст.212 СК України, іноземні громадяни, які не перебувають у шлюбі, не можуть бути усиновлювачами, крім випадків, коли іноземець є родичом дитини. При цьому згідно ч.3, ст.211 СК України, усиновлювачі, які перебувають у шлюбі між собою, не можуть бути однієї статі.

3. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичом дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.

4. Переважне право серед інших іноземців на усиновлення дитини, яка є громадянином України, мають громадяни держав, які уклали міжнародні договори з Україною про усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

5. Іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають документи до Департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики України.

6. Іноземцям надається інформація про дітей, які проживають (перебувають) в дитячих або інших закладах незалежно від форми власності та підпорядкування закладу, та досягли віку п'яти років і більше року перебувають на централізованому обліку.

Інформація про дітей, які менше року перебувають на централізованому обліку, а також дітей, які не досягли віку п'яти років, надається іноземцям, якщо кандидат в усиновлювачі є родичом дитини, дитина страждає на хворобу, внесену до затвердженого МОЗ переліку захворювань, кандидати в усиновлювачі бажають усиновити усіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо хоча б один з них досяг віку п'яти років і більше року перебуває на обліку в Міністерстві соціальної політики України.

7. Згода дитини на усиновлення, якщо така згода, враховуючи вік та розвиток дитини, була потрібна.

Не зважаючи на загальні правила міждержавного усиновлення дитини, для громадян кожної іноземної країни є свої особливості даної процедури, які обумовлені положеннями національного законодавства країни їх громадянства або нормами міжнародних договорів, які не ратифіковані Україною та не віднесені до системи її національного законодавства.

Для громадян Угорщини серед таких юридичних нюансів можемо виділити наступні:

1. До 30.11.2011 року, ст. 211 СК України містила норму про те, що усиновлювач не повинен бути старше дитини більше ніж на 45 років. Після внесення змін до згаданої статті СК України, законодавство України станом на сьогодні не містить обмеження щодо верхньої різниці між віком кандидатів в усиновлювачі та дитиною.

У свою чергу національне законодавство Угорщини, містить дещо інші вимоги щодо віку усиновлювачів, а саме:

- хоча б один з подружжя повинен досягти віку 25 років;

- один з подружжя повинен бути старше за дитину не менше як на 16 років;

- молодший з подружжя не повинен буте старше дитини більше ніж на 45 років;

- при усиновленні декількох дітей (братів, сестер), вимога про те що молодший з подружжя не повинен буте старше дитини більше ніж на 45 років розраховується між віком молодшого з подружжя та старшої дитини серед тих, які усиновлюються.

Звертаємо увагу, що не врахування цих розбіжностей між положеннями наших національних законодавств в кінцевому випадку може призвести до невизнання уповноваженими угорськими органами юридичного факту усиновлення дитини/дітей, здійсненого громадянами Угорщини на території України.

2. Центральним державним органом Угорщини, уповноваженим займатись справами міждержавного усиновлення, в тому числі з питання підготовки та видачі висновку, який підтверджує можливість громадян Угорщини бути усиновлювачами, є Головне управління демографії та справ дітей центрального відомства Міністерства людських ресурсів Угорщини та його територіальні підрозділи.

3. Відповідно до п. 33 "Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей", іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають до Міністерства соціальної політики України справу, яка складається з вичерпного переліку документів.

Кожен документ з даного переліку (крім копії паспорта або іншого документа, що посвідчує особу), підлягає легалізації шляхом проставлення в уповноваженому органі Угорщини "Апостиля" і подається до Міністерства соціальної політики України разом з письмовим перекладом на українську мову із нотаріальним засвідченням підпису перекладача. В контексті даної вимоги, звертаємо увагу, що більшість документів із згаданого переліку підлягають апостилізації у Міністерстві закордонних справ Угорщини (далі МЗС Угорщини). Документи, що засвідчують акти цивільного стану на відміну від України апостилізуються не Міністерством юстиції, а МЗС Угорщини. Окрім загальної вимоги щодо форми та змісту документу, який посвідчує акт цивільного стану, є окрема вимога щодо терміну його дії. Апостиль проставляється на документи, якщо вони видані не пізніше ніж за 6 місяців до дати їх подання для проставлення "Апостиля" у МЗС Угорщини.

4. Відповідно до положень "Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей", дозвіл компетентного органу країни проживання усиновлювачів на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини не подається іноземцями-усиновлювачами, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим.

Не дивлячись на це, радимо усиновлювачам з числа громадян Угорщини ще до початку процедури міждержавного усиновлення все ж таки отримати даний дозвіл звернувшись для цього до Департаменту у справах громадянства та міграції Угорщини.

Громадяни України мають право перебувати за біометричними паспортами на території країн ЄС максимально 90 днів протягом 180 днів. В той же час законодавство Угорщини визначає граничний термін у 90 днів для розгляду заяв іноземців та осіб без громадянства щодо отримання дозволу на постійне проживання в Угорщині та прийняття відповідного рішення. Практика свідчить, що трапляються випадки, коли розгляд заяви у Департаменті у справах громадянства та міграції Угорщини триває більше 90 днів. За таких обставин, коли сплине 90 днів, протягом яких усиновлена дитина громадянин України має право без візи перебувати на території Угорщини, усиновлювачам якраз буде у нагоді попередньо отриманий від угорського компетентного органу дозвіл на постійне проживання усиновленої дитини на території Угорщини.

5. При поданні документів до Міністерства соціальної політики України, усиновлювачі беруть на себе відповідні зобов’язання, оформлені у вигляді заяв з нотаріальним засвідченням їх підписів. Серед цих зобов’язань окремо звернемо увагу на обов’язок забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років.

Законодавство Угорщини передбачає процедуру спрощеного оформлення громадянства Угорщини шляхом натуралізації дітей, усиновлених громадянами Угорщини. Таким дітям, протягом 6 місяців оформлюється громадянство Угорщини та видається Свідоцтво про народження угорського взірця.

З юридичної точки зору, усиновлювачі не порушують своїх зобов’язань перед Україною. Адже вони зобов’язались лише забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років і не брали на себе зобов’язань, щодо не набуття усиновленою дитиною громадянства Угорщини.

У п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про громадянство" зазначено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. На практиці ми отримуємо ситуацію, коли компетентні органи України розглядають усиновлену дитину виключно, як громадянина України, а компетентні органи Угорщини відповідно по положень національного законодавства Угорщини розглядають цю дитину виключно, як громадянина Угорщини.

Які потенційні загрози містить в собі така ситуація?

У першу чергу, це ставить під загрозу повноцінний захист прав та інтересів дитини, яка є громадянином України з боку України. Адже, усиновлена дитина фактично набула громадянство Угорщини і головне дитина мешкає на території Угорщини. Компетентні органи Угорщини, у випадку звернення уповноважених органів України, будуть розглядати усиновлену дитину виключно, як громадянина Угорщини і при вирішенні питань, які стосуються захисту чи відновлення її порушених прав та інтересів, застосовувати норми національного законодавства Угорщини.

По друге, при виявленні працівниками консульської установи чи дипломатичного представництва України суттєвих порушень прав та законних інтересів усиновленої дитини  з боку усиновлювачів громадян Угорщини, досить складно буде виконати на території Угорщини рішення про скасування усиновлення дитини, прийняте на території України, та забезпечити його виконання у вигляді здійснення процедури повернення усиновленої дитини з території Угорщини до України. Оскільки компетентні органи Угорщини розглядатимуть усиновлену дитину виключно, як громадянина Угорщини, та будуть застосовані положення національного законодавства Угорщини про те, що громадянин Угорщини не може бути вигнаний за межі Угорщини або виданий іншій державі.

6. В останні роки спостерігається збільшення чисельності громадян України, які мають дозвіл Державної міграційної служби України на постійно проживання в Угорщині. Серед таких громадян України є також жінки або чоловіки, які  самостійно проживають та виховують свою дитину, яка є громадянином України. Другий з батьків такої дитини, як правило, в судовому порядку на території України позбавлений батьківських прав. Як відомо, життя не стоїть на місці і з часом такий одинокий батько чи матір дитини реєструє на території Угорщини шлюб з громадянином Угорщини. У новому шлюбі один з подружжя, який є громадянином Угорщини, зазвичай має бажання усиновити дитину другого з подружжя.

Як діяти в такий ситуації? Згідно положень п.91 "Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей", усиновлення відбувається без перебування дитини на регіональному або центральному обліку в Україні та за місцем проживання дитини (в нашому випадку Угорщина). Відповідно до п.93 даного Порядку, для усиновлення дитини, яка є громадянином України і проживає за її межами, той з подружжя, який бажає її усиновити, звертається із заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини. До заяви подається відповідний перелік документів. У разі коли усиновлення здійснюється у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, консульська установа чи дипломатична установа України і готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини видає його заявнику для подання до відповідного органу. Після проведення усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя дані про усиновлену дитину вносяться консульською установою чи дипломатичним представництвом України до Книги обліку рішень про усиновлення дітей. Законодавство України не визначає, на кого та протягом якого терміну покладено обов’язок проінформувати консульську установу чи дипломатичне представництво України про проведене компетентними органами іншої країни усиновлення дитини, яка є громадянином України. Так само не передбачено обов’язку для працівників консульської установи чи дипломатичного представництва України щодо здійснення контролю за дотриманням прав та законних інтересів такої усиновленої дитини. Необхідно зазначити також і про те, що після прийняття угорським судом рішення про усиновлення одним з подружжя (громадянином Угорщини) дитини другого з подружжя (громадянина України)  угорські органи реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду реєструють в Державному електронному реєстрі актів цивільного стану актовий запис про народження дитини та видають Свідоцтво про народження угорського взірця, в якому в графі батько або матір буде зазначений громадянин Угорщини. На відміну від форми бланку Свідоцтва про народження затвердженого в Україні, в угорському Свідоцтві про народження передбачені графи щодо громадянства батька, матері та дитини, у зв’язку з чим у того з батьків усиновленої дитини, який є громадянином України та у дитини в Свідоцтві про народження, виданим угорським органом реєстрації актів цивільного стану, буде зазначено про їх належність до громадянства України. Оскільки Міністерство юстиції Угорщини не зобов’язане відповідно до діючих  двосторонніх угод між нашими країнами офіційно інформувати уповноважені органи України про здійснення на території Угорщини реєстрації актів цивільного стану щодо громадян України, виникає ситуація коли отримуємо правову колізію – на території Угорщини після усиновлення одним з подружжя (громадянином Угорщини) дитини другого з подружжя (громадянина України) буде зареєстрований актовий запис про народження дитини, в якому громадянин Угорщини визначений батьком або матір’ю дитини, буде оформлене та видане Свідоцтво про народження для такої дитини, в якому визначено обоє з батьків, а на території України актовий запис залишається без змін, і інформація про другого з батьків і надалі залишиться без змін.

Ще більш цікавою з юридичної точки зору виглядає ситуація, коли одинокий батько чи матір та їх дитина, як громадяни України отримали дозвіл Державної міграційної служби України на постійно проживання в Угорщині, але поряд з громадянством України перебувають одночасно і у громадянстві Угорщини. Як ми зазначали, після отримання громадянства Угорщини нові громадяни Угорщини отримують угорські Свідоцтва про народження, про укладання шлюбу та т.п.. У випадку укладання таким одиноким батьком чи матір’ю шлюбу на території Угорщини у відповідності до даних Державного  реєстру фізичних осіб Угорщини, будь-якими угорськими органами, вони будуть розглядатись виключно, як громадяни Угорщини. Відповідно подальша процедура усиновлення одним з подружжя (громадянином Угорщини) дитини другого з подружжя (громадянина України, який разом з дитиною виступають в статусі громадян Угорщини) відбувається за процедурою "відкритого усиновлення", визначеного національним законодавством Угорщини. Після завершення процедури "відкритого усиновлення" угорські органи реєстрації актів цивільного стану внесуть зміни до Державного електронного реєстру актів цивільного стану та до актового запису про народження дитини після чого оформлять нове Свідоцтво про народження дитини, в якому в графі батько або матір буде зазначений той з подружжя, хто здійснив усиновлення дитини. В графах громадянство у батька, матері та дитини буде визначене громадянство Угорщини.

За таких обставин державні органи України, в тому числі консульська установа чи дипломатичне представництво України, залишаються поза процесом усиновлення громадянина України, а це є не вірним, адже у правовідносинах з Україною така дитина розглядається виключно, як громадянин України, консульська установа чи дипломатичне представництво України повинно підготувати висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, занести інформацію про таке усиновлення до Книги обліку рішень про усиновлення дітей. Іншими словами Україна втрачає контроль за долею таких дітей, які залишаються громадянами України, не дивлячись на наявність у них і громадянства Угорщини.

7. Нажаль, на практиці зустрічаються і такі суперечливі ситуації, які викликанні відсутністю чіткого нормативно-правового врегулювання на рівні двосторонніх угод між Україною та Угорщиною з питання множинного громадянства, як самостійне вивезення на територію України одним з подружжя, який є громадянином України, дитини, яка є громадянином України, усиновленої другим із подружжя, який є громадянином Угорщини без його дозволу на це. При цьому таке вивезення дитини у статусі громадянина України, можливе і у тих випадках коли дитина має одночасно і громадянство Угорщини і її усиновлення на території Угорщини здійснювалось саме, як громадянина Угорщини. Як ми зазначали вище, у таких випадках дитина, не дивлячись на наявність громадянства Угорщини, одночасно залишається і громадянином України, тому при в’їзді на територію України при пред’явленні дійсного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, такій дитині, як громадянину України не може бути відмовлено у в’їзді на територію України. Права другого з подружжя, який є громадянином Угорщини, в таких випадках зазнають суттєвих порушень і правовий механізм їх відновлення майже відсутній. Навіть у випадку звернення такого подружжя до правоохоронних органів Угорщини щодо факту викрадення дитини та вивозу її за межі Угорщини та довгого механізму застосування положень діючих двосторонніх угод між Україною та Угорщиною в кінцевому випадку Україною буде використано закріплений у Конституції України принцип не видачі іншим державам власних громадян.

Автор публікації: Віктор Ясевін

Віктор Ясевін

адвокат, Голова представництва НААУ в Угорщині (м. Будапешт)