Голова Закарпатського відділення Спілки адвокатів України Олексій Фазекош: «Адвокат повинен говорити лише з власного голосу»

У професійному адвокатському середовищі відбувається жваве обговорення законопроекту про адвокатуру, який передбачає зміни в діяльності цього правового інституту в Україні.  Чітку позицію щодо того, як очистити професійні лави та які законодавчі зміни потрібні адвокатській спільноті, має голова Ради адвокатів Закарпатської області, голова Закарпатського відділення Спілки адвокатів України Олексій Фазекош. Із ним зустрівся кореспондент «Урядового кур’єра».

— Олексію Андрійовичу, нині вітчизняна адвокатура перебуває на етапі реформування.  Існують різні думки з приводу того, як цей процес повинен відбуватися, що передбачати. Що ви думаєте про це?

— В Україні суттєві зміни щодо діяльності адвокатури ще торік восени запропонувала Рада з питань судової реформи, надіславши законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на експертизу до Ради Європи. На жаль, із цим проектом Національна асоціація адвокатів України не була ознайомлена (законопроект розробляли кулуарно, без  урахування думки адвокатської спільноти), тож це викликало в її представників велику стурбованість. 

— І причина лише в цьому?

— А хіба цього мало?  Коли вирішується доля такої важливої ланки, як  адвокатура, будь-які зміни слід узгоджувати з представниками цієї професії, для яких правозахисна діяльність є їхнім хлібом, водночас і життєвим покликанням. То ось, підготовка проекту, який передбачає зміни в профільному законі, відбувалася  без врахування позиції НААУ — єдиної професійної організації, що представляє всіх адвокатів країни. Ігнорування нашого професійного співтовариства не могло не позначитися на якості підготовленого законопроекту. Від нас намагалися його приховати, ми майже випадково дізналися про його існування на етапі передання експертам Ради Європи.

— Що не влаштовує НААУ в законопроекті?

— Рада адвокатів нашого регіону вважає, що закладені в цьому документі положення можуть призвести до  знищення незалежності та самоврядності української адвокатури. Запропоновані в кулуарний спосіб зміни можна вважати хіба що псевдореформою, бо вони не поліпшать становище нашого правозахисного інституту, лише призведуть до повної його залежності від виконавчої влади, суддівського корпусу тощо. 

— Можливо, розробники законопроекту вважають, що адвокати не здатні самостійно організуватися, навести лад у своїх рядах?..

— Ні, це хибна думка.  Як керівник адвокатського самоврядування на Закарпатті можу сміливо стверджувати, що у нас представники адвокатури — монолітна, консолідована спільнота. На цьому  під час святкування нашого професійного свята наголосив і голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль, який, до речі, має почесне звання «Заслужений юрист України».

— Як ставитеся до тверджень, що потрібно провести так звану переатестацію адвокатів за прикладом кваліфікаційного оцінювання суддів?

— Такі думки я зустрічав у ЗМІ, але їхні автори далекі від розуміння реальності. Хоча проблем у вітчизняній адвокатурі багато, це не означає, що слід руйнувати вже здобуте. Представники нашої професії мають давні традиції, і багатьма виграними справами, зокрема в міжнародних судах, здобули собі визнання. Тож треба зберігати усталену систему, яка довела свою ефективність.  Вдосконалювати можна, але ж не погіршувати!

— Один із суперечливих моментів згадуваного законопроекту — атестування для адвокатів. Чому вони не повинні його проходити, у той час як для суддів і прокурорів воно передбачене?

— Насамперед тому, що це буде втручанням у функціонування самоврядного правозахисного інституту. Спроби «підкорити» адвокатуру можуть призвести до колапсу всієї правової системи держави та втрати міжнародного іміджу України як держави, в якій дотримуються верховенства права. Адвокати — особлива категорія в правовій системі, і втручання у їхню діяльність, намагання підім’яти їх під себе та зробити залежними перетворило б їх у покірних слуг. Цього допустити не можна. 

— Тоді як можна відрізати шлях до цієї професії недоброчесним, липкоруким ділкам, що наживаються на людях, прикриваючись адвокатськими званнями?

— Найкращий запобіжник від цього — здорова конкуренція, яка забезпечує селекцію і відсів надавачів юридичних послуг. Вона досить швидко виявляє недобросовісних і неефективних.

— Тож, по-вашому, правова система в частині адвокатури не потребує змін?

— Чинний закон є дієвим правовим механізмом і відповідає вимогам Євросоюзу. За попередні майже шість років існування вертикаль адвокатського самоврядування, створена на базі цього закону, довела свою ефективність і незалежність. А реформи, якщо вони потрібні, полягатимуть у посиленні незалежності інституту адвокатури, ефективнішому захисті  прав представників цієї професії, вирішенні соціальних і пенсійних питань, вдосконаленні оподаткування тощо. Тобто потрібне вдосконалення чинного закону, а не ламання того, що дотепер набуто й апробовано.

— Які базові принципи адвокатури в Україні?

— Їх нам підказує європейський досвід. З огляду на євростандарти існування сильного демократичного суспільства не можливе без дієздатної правової системи, за якої держава і її інститути керуються не законом сили, а силою закону. Тож протистояння законам сили і зміцнення сили закону — основне завдання адвокатури, і воно не допускає втручань у роботу адвокатського самоуправління. Нині вирішується, чи буде вітчизняна адвокатура незалежною та сильною, чи її голос у суспільно-правових процесах буде впливовим. Забезпечити собі такий статус — це обов’язок нашої професійної спільноти.

— Яка доля законопроекту про адвокатуру, про який ідеться?

— Його поки що не прийняли.

 Ми закликаємо повернутися  до професійного обговорення документа із забезпеченням повноцінної участі НААУ як представника адвокатської спільноти та подати його на експертизу до Венеційської комісії.

Василь БЕДЗІР, «Урядовий кур’єр».

ДОСЬЄ «УК»

Олексій Фазекош. Народився 15 грудня 1967 року у м. Мукачево Закарпатської області. Здобув три вищі освіти і є фахівцем з історії, міжнародних відносин і права. Працював на різних посадах — від старшого наукового співробітника Закарпатського краєзнавчого музею до голови ради директорів страхової компанії. Від квітня 2001 року працює у Мукачівській міськрайонній спілці підприємців, яку очолив у 2006-му. Від 2012 року — голова Ради адвокатів Закарпатської області. Від 2017-го — голова Закарпатського відділення Спілки адвокатів України.