Юридичний супровід M&A угод у сфері енергетики: етапи, ризики та ключові аспекти

Попри війну, енергетика залишається однією з найпривабливіших галузей для інвесторів: у 2024 році вона забезпечила 21% загального доходу економіки. Це стимулює активність на ринку M&A, де складні угоди потребують глибокого юридичного супроводу.

Загальні етапи

З огляду на складність M&A угод у енергетичному секторі, юридичний супровід повинен охоплювати всі ключові етапи: від структурування угоди до її інтеграції та захисту інтересів сторін.

Структурування передбачає визначення оптимальної форми трансакції — купівля часток, активів, злиття або приєднання — з урахуванням юридичних, податкових, фінансових та регуляторних аспектів. Основна мета на цьому етапі — мінімізувати ризики та забезпечити досягнення стратегічних цілей сторін.

Фінансове структурування включає аналіз джерел фінансування (власні кошти, кредитні ресурси, залучені інвестиції) та підготовку відповідної документації, зокрема кредитних договорів, договорів застави, порук і банківських гарантій.

Податкове структурування полягає у розробці ефективної податкової моделі з урахуванням вимог законодавства різних юрисдикцій і міжнародних норм, що дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання та уникнути небажаних фіскальних ризиків для учасників угоди.

У випадках, коли це доцільно, створюється спеціальна проєктна компанія (SPV) для реалізації угоди. Такий підхід може ізолювати ризики, спростити процес фінансування та оптимізувати податкове навантаження. На цьому етапі юристи супроводжують реєстрацію компанії, розробку і погодження установчих документів, структури власності тощо.

Юридична команда супроводжує переговори між сторонами, захищаючи інтереси клієнта та забезпечуючи вигідні умови, зокрема щодо фінансування, гарантій, передачі активів і розподілу ризиків. Зазвичай переговорний процес починається з укладення між сторонами угоди про наміри (Letter of Intent / Term Sheet), у якому фіксуються основні умови потенційної угоди та кроки, які мають бути здійснені кожною із сторін в рамках підготовки до продажу. 

Невід’ємною частиною процесу є юридичний аудит (due diligence) — комплексна перевірка цільового об’єкта на предмет правового статусу, наявності обтяжень, судових спорів, дозвільної документації, екологічних і технічних ризиків тощо. Саме результати due diligence є вирішальними для остаточного прийняття рішення щодо угоди.

Паралельно проводиться передпродажна підготовка: оптимізація корпоративної структури, реструктуризація боргів, виділення або консолідація бізнес-напрямів, врегулювання поточних і потенційних спорів, інші дії щодо усунення виявлених ризиків. Ці дії мають на меті підвищення привабливості об’єкта угоди.

З огляду на обрану структуру, результати юридичного аудиту, розробляється відповідний пакет юридичної документації, зокрема договорів купівлі-продажу, корпоративних договорів, договорів забезпечення, а також супровідних документів. Коректність оформлення та юридична «чистота» документів мають вирішальне значення для безпеки угоди.

Регуляторна взаємодія охоплює процес отримання дозволів АМКУ на концентрацію, ліцензій на відповідну діяльність, технічних умов на підключення до електромереж, дозволів на будівництво та інших погоджень. Враховуючи специфіку галузі, взаємодія з державними органами є необхідною та часто визначальною для успішної реалізації M&A угоди.

Фінальний етап включає укладення угоди — підписання всіх документів на погоджених комерційних, юридичних і фінансових умовах, а також перевірку виконання попередніх зобов’язань перед закриттям угоди (closing).

У разі виникнення спорів або конфліктів уже після укладення угоди, юридична команда забезпечує захист інтересів клієнта, надає правову підтримку у переговорах, представляє його інтереси у судах та реалізує заходи, спрямовані на мінімізацію можливих збитків.

Основні ризики

Процес укладання M&A угод у сфері енергетики супроводжується низкою ризиків, які можуть суттєво вплинути на успішність трансакції та її реалізацію. Одним із ключових викликів є стратегічні ризики, пов’язані з неузгодженістю цілей угоди або відсутністю чіткого бачення майбутньої інтеграції. Часто сторони переоцінюють потенційну вартість бізнесу, не маючи при цьому реалістичного плану об’єднання операційної діяльності, що ускладнює реалізацію очікуваних синергій після закриття угоди.

Також значну загрозу становлять регуляторні ризики. Оскільки енергетика є однією з найбільш зарегульованих галузей, зміни в законодавстві, складність процедур отримання дозволів чи неправильне тлумачення нормативних вимог можуть призвести до затримок у реалізації проєкту або навіть до його блокування. Порушення ліцензійних, антимонопольних або екологічних норм тягне за собою як адміністративні санкції, так і репутаційні втрати.

Фінансові ризики також не можна недооцінювати. Неповна або некоректна оцінка активів і зобов’язань цільової компанії може призвести до суттєвих фінансових втрат. Часто вже після укладення угоди виявляються раніше не враховані борги або витрати на модернізацію інфраструктури, що збільшує загальну вартість інвестицій та змінює фінансову модель проєкту. Крім того, для успішного залучення фінансування, проєкт має демонструвати здатність у довгостроковій перспективі генерувати стабільний дохід, достатній для покриття як операційних витрат так і для обслуговування кредиту. 

Серйозною загрозою виступають і податкові ризики. З огляду на складність і мінливість податкового законодавства, неефективне структурування M&A угоди може спричинити значні податкові зобов’язання або претензії з боку контролюючих органів. У разі міжнародних угод податкові проблеми можуть посилюватися через відсутність гармонізації податкових режимів різних юрисдикцій.

Окрему категорію ризиків становлять екологічні та технічні аспекти, зокрема пов’язані з дотриманням вимог процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД). У деяких випадках проєкти у сфері енергетики (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення електростанцій, газо- та нафтопроводів тощо), зобов’язані проходити процедуру ОВД. Будь-які порушення або невідповідність вимогам ОВД можуть стати суттєвим бар’єром для реалізації угоди, призвести до зупинки проєкту, скасування дозволів чи навіть до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Додаткову групу суттєвих ризиків становлять питання права власності на нерухоме майно, земельні ділянки та їх цільового призначення. Порушення порядку виділення, набуття у власність земельних ділянок чи зміни їх цільового призначення можуть мати наслідком втрату права власності чи користування нею та, відповідно, неможливість реалізації проєкту.

Останнім, але не менш важливим — є організаційний фактор. Відсутність прозорої структури власності, конфлікти між акціонерами або управлінськими командами, а також помилки у корпоративному управлінні здатні не лише ускладнити реалізацію угоди, а й поставити під загрозу її подальше функціонування.

Інші аспекти

Юридичний супровід M&A угод у сфері енергетики не обмежується лише класичними етапами структурування, аудиту чи оформлення правочинів. Особливості цієї галузі вимагають глибокого аналізу додаткових аспектів, які можуть мати критичне значення для подальшої інтеграції бізнесу, ефективності управління та збереження вартості активів.

Одним із таких аспектів є інтелектуальна власність. У сучасному енергетичному бізнесі, особливо в галузях, пов’язаних з відновлюваними джерелами енергії, цифровими рішеннями, smart grid технологіями, питання прав на інтелектуальну власність мають важливе значення. Аудит патентів, торговельних марок, технічних рішень, ліцензійних угод і ноу-хау дозволяє виявити потенційні загрози втрати або порушення прав. Правильне оформлення передачі таких прав в межах M&A угоди, забезпечення конфіденційності, а також запобігання витоку критично важливої інформації є невід’ємною частиною правового захисту.

Не менш актуальним стає аспект кібербезпеки. Зважаючи на те, що енергетичні компанії дедалі більше покладаються на цифрову інфраструктуру, ризики, пов’язані з кібератаками, витоком даних або збоєм ІТ-систем, можуть мати серйозні наслідки. Під час юридичного супроводу доцільно проводити аудит ІТ-інфраструктури та відповідності нормам захисту даних, зокрема положенням GDPR або локального законодавства. 

У контексті сучасних викликів окрему увагу слід приділяти політичним та соціальним ризикам. Вплив державної політики, зміни у тарифному регулюванні, доступ до державної підтримки або навпаки — запровадження обмежень — можуть мати вирішальне значення для рентабельності угоди. Особливо це актуально в умовах воєнного стану, коли регуляторне середовище змінюється швидко, а довгострокові прогнози мають високу частку невизначеності. Врахування таких факторів на етапі структурування та оцінки проєкту дозволяє адаптувати модель угоди до реалій та підвищити її стійкість.

***

Отже, юридичний супровід M&A у сфері енергетики виходить за межі класичних юридичних завдань. Він охоплює широку палітру економічних, технічних, регуляторних та організаційних питань, вимагає глибокої міждисциплінарної експертизи та стратегічного мислення. Саме такий підхід дозволяє не лише мінімізувати ризики, а й забезпечити реальну додану вартість для учасників угоди.

Матеріал опубліковано у виданні «Юридична газета».

Автор публікації: Олександр Мельник

Олександр Мельник

член Ради Комітету НААУ з питань енергетичного права

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.