"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням

Головна цитата
«ТЦК зобов'язані не лише прийняти рішення про виключення з військового обліку, але й внести відповідні відомості до реєстру «Оберіг», - адвокат І. Тодорич
Публікація
Як змусити ТЦК оновити дані в реєстрі «Оберіг» (судова практика)
Невідповідність між паперовими військово-обліковими документами та даними реєстру «Оберіг» створює юридичну колізію для тисяч громадян, яких офіційно знято з військового обліку через непридатність до військової служби за станом здоров’я.
Проблема набула особливої гостроти у зв'язку з запровадженням електронного військово-облікового документа через мобільний додаток «Резерв+». На практиці труднощі проявляються під час перетину державного кордону (посадові особи зважають на статус в електронному реєстрі), неправомірного призову осіб, які формально виключені з військового обліку.
До основних причин виникнення такої невідповідності можна віднести технічні недоліки при переході від паперового до електронного обліку, відсутність належної синхронізації даних між різними системами обліку, а також постійні зміни в законодавстві, зокрема у Положенні про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженому наказом Міноборони від 14.08.2008 №402 (наприклад, перейменування висновку ВЛК з «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» на «непридатний до військової служби»).
Але наймасовіша проблема — це небажання посадових осіб ТЦК виконувати свої обов’язки з наповнення актуальною інформацією реєстру «Оберіг», зокрема, внесення відомостей про виключення з військового обліку громадян України, які визнані непридатними до військової служби.
Саме для вирішення таких нагальних проблем, як внесення даних до реєстру «Оберіг», особи які були виключені з військового обліку у 2022–2023 роках, чи навіть раніше, масово почали звертатись до судів за захистом своїх прав.
Нормативні засади і практика ТЦК
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює основні принципи військового обліку. Згідно з його п. 3 ч.6 ст. 37 громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, підлягають виключенню з військового обліку.
Правові та організаційні засади створення та функціонування «Оберегу» регулює Закон «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Стаття 2 цього Закону визначає основні завдання реєстру, зокрема ідентифікацію призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян. До основних засад ведення реєстру відносяться обов'язковість та своєчасність внесення до реєстру передбачених відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, повнота та актуалізація відомостей реєстру.
Функції з ведення реєстру виконують районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабміну від 30.12.2022 №1487.
Сам механізм внесення змін у разі невідповідності відомостей у військово-обліковому документі відомостям, що містяться у реєстрі, передбачений п. 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабміну від 16.05.2024 №559.
Проте, незважаючи на обов’язок посадових осіб ТЦК наповнювати «Оберіг», ті не квапляться це робити, зокрема, щодо осіб, які були виключені з військового обліку у зв’язку з непридатністю до військової служби і мають про це відмітку у паперовому військово-обліковому документі та довідку ВЛК про непридатність до військової служби.
Чиновники пояснюють свою бездіяльність дуже важливими, на їх думку, обставинами що зумовлені, наприклад, наявністю розпорядження Генштабу від 19.09.2023 № 300/1/с/5188/дск. Згідно з цим документом посадовими особами центральної ВЛК було проведено вибіркову перевірку ВЛК відповідної ТЦК щодо обґрунтованості винесення постанови ВЛК про придатність (непридатність) військовозобов’язаних до військової служби за мобілізацією, за результатами якої виявлено ряд порушень, відсутністю в ТЦК даних по конкретній особі, відсутністю запису в книзі протоколів ВЛК за відповідний період щодо військовозобов’язаного.
Позиція судів адміністративної юстиції у цій категорії справ різноманітна і залежить від обґрунтованості позову і наявних доказів у справі. Часто суди виносять позитивні судові рішення, якими задовольняють позовні вимоги, визнають протиправною бездіяльність ТЦК, зобов’язують відповідача внести до реєстру «Оберіг» інформацію відносно позивача про його виключення з військового обліку.
Ефективний захист
Так, у справі №500/807/25 особа була виключена з військового обліку через непридатність до військової служби на підставі рішення ВЛК, але ці відомості не були внесені до «Оберегу». Письмові заяви громадянина та адвокатський запит також не дали позитивного результату.
Тернопільський окружний адмінсуд відзначив, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) ТЦК своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до «Оберегу», не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткові обов'язки, в тому числі щодо повторного проходження ВЛК з метою підтвердження раніше встановленого та діючого висновку про непридатність до військової служби за станом здоровʼя.
Оскільки чоловік перебував на військовому обліку в ТЦК, суд дійшов висновку (рішення від 09.06.2025), що відповідальним за внесення відомостей до реєстру про виключення позивача з військового обліку є саме ТЦК, яким було допущено протиправну бездіяльність.
Важливою є позиція щодо ефективного захисту. Суд зазначив, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з погляду ст. 13 Конвенції, яка, на думку Європейського суду з прав людини, вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов’язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. А втім, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України», заява № 38722/02).
З урахуванням цього Тернопільський окружний адмінсуд зробив висновок, що ефективним способом захисту порушеного права у справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не внесення до реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку військовозобов’язаних у зв’язку із непридатністю до військової служби за станом здоров’я. Також слід зобов’язати відповідача внести до реєстру інформацію відносно позивача про його виключення з військового обліку згідно інформації наявної у військово-обліковому документі та довідки ВЛК.
Межі дискреції
В іншій справі №420/34968/24 чоловік був визнаний комісією при ТЦК непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку. Видане взамін військового квитка посвідчення містило відмітку про виключення з військово обліку у 2004 році. Центральною міжрегіональною медико-соціальною експертною комісією у 2012 році було підтверджено 2 групу інвалідності з дитинства. Водночас відповідні відомості не були відображені в «Оберезі».
Одеський окружний адмінсуд визнав (рішення від 14.03.2025), що ТЦК всупереч приписам закону своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме не вніс належних відомостей до реєстру про виключення позивача з військового обліку. І це може створювати негативні наслідки для позивача у майбутньому.
Також суд нагадав, що дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень на відповідність критеріям, закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Але у розглядуваній ситуації бездіяльність не ґрунтується на дискреційних повноваженнях відповідача як суб’єкта владних повноважень, оскільки алгоритм його дій чітко зазначений законодавчо. Тому доведення позивачем того, що він є непридатним до військової служби, відсутність доказів протилежного, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов’язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження.
Придатність у мирний і воєнний час
Згідно з матеріалами справи №340/668/25, у 2010 році рішенням призовної комісії чоловіка визнали непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за п. «а» ст. 74 (вроджені вади розвитку зі значними порушеннями функцій) Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби (Додаток 1 до Положення про ВЛК в ЗСУ). Про це було зроблено запис у військово-обліковому документі – тимчасовому посвідченні з печаткою та за підписом військового комісара.
Але ТЦК відмовляв у внесенні відомостей на письмову заяву позивача. Чиновники повідомили, що особа перебуває на військовому обліку військовозобов’язаних осіб, які перебувають в запасі з 18.01.2024. Його було визнано непридатним у мирний час, обмежено здатним у військовий час. Також у ТЦК заявили, що запис у тимчасовому посвідченні не означає, що особа не підлягає призову у воєнний час. І для підтвердження непридатності до військової служби чоловіку запропонували отримати направлення для проходження ВЛК.
Особа звернулася до Кіровоградського окружного адмінсуду з вимогою визнати рішення ТЦК про взяття його на військовий облік незаконним та зобов'язати виключити його з військового обліку.
У рішенні від 27.05.2025 суд встановив, що Відповідно до Розкладу хвороб в редакції на дату проходження медичного огляду позивачем особи з діагнозами хвороб, передбаченими пунктом «а» ст. 74 є непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Поряд з цим непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатні у воєнний час є особи з діагнозами хвороб згідно з пунктами «б» та «в» ст. 74 (коли вроджені вади розвитку супроводжуються помірними або незначними порушеннями функцій).
Суд зауважив, що ані доказів спростування рішення призовної комісії 2010 року, ані відомостей щодо проведення перевірки компетентними органами правомірності його прийняття, або доказів скасування, суду під час розгляду справи не надано, і судом не здобуто. Також ТЦК не надав будь-яких доказів, що встановлений діагноз не був підставою для визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Отже, позивач підлягав виключенню з військового обліку у зв’язку з непридатністю до військової служби.
За встановлених обставин справи в їх сукупності, суд визнав протиправними дії ТЦК щодо відмови внести актуальні персональні дані позивача до «Оберегу» і зобов’язав це зробити.
***
Отже, судова практика у цій категорії справ усе ж стала і послідовна.
По-перше, можна виокремити принцип завершеності процедури. ТЦК зобов'язані не лише прийняти рішення про виключення з військового обліку, але й внести відповідні відомості до реєстру «Оберіг».
По-друге, недопустимо перекладати тягар дій на позивача. Технічні проблеми або сумніви ТЦК не можуть створювати додаткові обов'язки для громадян.
По-третє, діє принцип ефективного захисту. Суди обирають такі способи захисту, які реально відновлюють порушені права позивачів, на захист яких поданий позов, включаючи можливість виходу за межі позовних вимог.
При правильному підході та належній правовій позиції громадяни можуть ефективно захистити свої права, зобов’язавши ТЦК виконувати свої обов'язки. Кожна успішна справа створює прецедент та полегшує захист прав інших громадян у аналогічних спорах. І судовий захист залишається найбільш ефективним способом відновлення порушених прав громадян. Утім, проблема невідповідності даних у паперових та електронних документах військового обліку потребує системного вирішення на рівні державних органів.
Матеріал опубліковано у виданні «Юридична газета».

Ірина Тодорич
член Комітету НААУ з адміністративного права та процесу
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Інші публікації автора

Публікація
Як змусити ТЦК оновити дані в реєстрі «Оберіг» (судова практика)
Автор: Юридична газета

Публікація
Звільнення без вироку: юридичні межі та судова практика у справах публічних…
Автор: Юридична газета

Публікація
Публічна поведінка адвоката в соцмережах: урок дисциплінарної справи на Кіпрі
Автор: Юридична газета

Публікація
Гарантія на новобудови: як формальність перетворити на реальний захист власників
Автор: Юридична газета

Публікація
Вживання алкоголю на робочому місці: юридичні наслідки
Автор: Юридична газета

Публікація
Судова експертиза: державна vs приватна
Автор: Юридична газета