"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи має висновок експерта містити фразу «для подання до суду»?
У багатьох випадках, особливо до відкриття провадження, замовники отримують висновки експерта без формулювання «для подання до суду». Це змушує їх повторно звертатися за експертизою і нести додаткові витрати.
Таку проблему підняли у Директораті правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України в рамках правового моніторингу.
Зазначається, що на практиці такі формальні вимоги не впливають на зміст висновків і не забезпечують суттєвого впливу на процес правосуддя. Але для усунення зайвого навантаження на учасників справи та експертів доцільно проаналізувати необхідність виключення вимоги про зазначення в документі фрази «для подання до суду» із процесуального законодавства або врегулювання цієї проблеми в інший спосіб.
Свою думку щодо цього питання висловили у Національній асоціації адвокатів України. У Комітеті з питань захисту прав людини вважають, що така вимога не ґрунтується на нормах закону, порушує базові принципи змагальності сторін та диспозитивності судового процесу. Адже таке формулювання у висновку експерта жодним чином не впливає на критерії оцінки доказів щодо їх належності та допустимості.
Водночас, у НААУ звернули увагу на таке. Відповідно до ст.ст. 102, 106 ЦПК висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Слід врахувати, що статус учасника справи особа набуває після відкриття провадження, тому висновок експерта, замовлений особою та складений до відкриття провадження, очевидно одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, тобто є недопустимим доказом.
Відтак, необхідно внести доповнення щодо права учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, у тому числі до відкриття провадження у справі. У багатьох випадках замовлення та проведення експертизи може передувати зверненню до суду, що, власне, і визначає підстави або доцільність звернення до суду.
Окрім того, відзначили у НААУ, учасник має право подати до суду висновок експерта, складений, у тому числі, не на його замовлення. Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Однак згідно з ч. 1 ст. 106 ЦПК учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до ст. 42 ЦПК у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Тобто суд призначає експертизу у справі, у якій сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Разом з тим, до прикладу, у справах позовного провадження висновок експерта може подати третя особа. У такому випадку висновок експерта, поданий третьою особою, буде не релевантним.
Відтак, у п. 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК доцільно змінити слова «сторонами (стороною)» на «учасниками (учасником) справи».
Такі зміни та доповнення розширять процесуальні можливості захисту прав учасників процесу, сприятимуть об’єктивності та всебічності судового процесу, а також економії процесуального часу суду, відведеного на розгляд справи.
З повним текстом пропозицій НААУ, які були надіслані на запит Мінʼюсту, можна ознайомитися за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Взаємодія
НААУ та Нацгвардія домовилися про співпрацю у напрямі правового…
Військовослужбовці Національної гвардії, члени їхніх сімей та ветерани мають отримати додаткові правові інструменти для захисту своїх прав, а юридичні служби Нацгвардії — методичну й експертну підтримку.
Підтримка
В Единбурзі говорили про підтримку українців та академічну…
Для українців у Шотландії запит на правничу підтримку давно виходить за межі побутових консультацій: ідеться і про розуміння місцевих правил, і про фахову допомогу у складніших ситуаціях. Саме на цьому акцентували під час робочої зустрічі в Консульстві України в Единбурзі.
Дискусія
Недопуск адвокатів до підзахисних в ІТТ: дискусія в НААУ
Право на захист у перші години після затримання нерідко зводиться нанівець, коли адвокатів не допускають до підзахисних в ІТТ через відомчі бар’єри, вимогу документів, не передбачених КПК, та практику тримання людей там під приводом «заходів безпеки».
Взаємодія
Захист прав військових: НААУ та Військовий омбудсман узгодили…
Військовослужбовці, резервісти, військовозобов’язані під час зборів, члени добровольчих формувань територіальних громад та інші особи, на яких поширюється дія Закону «Про Військового омбудсмана», мають отримати кращий доступ до професійної правничої допомоги.
Дорожня карта
Самоврядність у фокусі, зовнішнє адміністрування — поза межами:…
У Національній асоціації адвокатів України відбулося чергове засідання підгрупи «Організація адвокатури і самоврядування» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Підтримка
Форми підтримки українців у Польщі обговорили НААУ і посольство
Для тисяч українців у Польщі правові питання давно стали частиною щоденного життя — від документів і консульських дій до праці, сімейних справ та доступу до правничої допомоги. Саме тому взаємодія дипломатів і адвокатури виходить за межі протоколу.
Дорожня карта
Доступ до професії: підгрупа зосередилась на стажуванні та…
У НААУ відбулося чергове засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Новий Трудовий кодекс: адвокати назвали сильні сторони і ризики…
Проект Трудового кодексу містить низку прогресивних положень, спрямованих на модернізацію трудового законодавства: цифровізація процедур, розширення форм зайнятості, підвищення прозорості оплати праці. Водночас, деякі системні питання потребують доопрацювання.