"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи має висновок експерта містити фразу «для подання до суду»?
У багатьох випадках, особливо до відкриття провадження, замовники отримують висновки експерта без формулювання «для подання до суду». Це змушує їх повторно звертатися за експертизою і нести додаткові витрати.
Таку проблему підняли у Директораті правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України в рамках правового моніторингу.
Зазначається, що на практиці такі формальні вимоги не впливають на зміст висновків і не забезпечують суттєвого впливу на процес правосуддя. Але для усунення зайвого навантаження на учасників справи та експертів доцільно проаналізувати необхідність виключення вимоги про зазначення в документі фрази «для подання до суду» із процесуального законодавства або врегулювання цієї проблеми в інший спосіб.
Свою думку щодо цього питання висловили у Національній асоціації адвокатів України. У Комітеті з питань захисту прав людини вважають, що така вимога не ґрунтується на нормах закону, порушує базові принципи змагальності сторін та диспозитивності судового процесу. Адже таке формулювання у висновку експерта жодним чином не впливає на критерії оцінки доказів щодо їх належності та допустимості.
Водночас, у НААУ звернули увагу на таке. Відповідно до ст.ст. 102, 106 ЦПК висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Слід врахувати, що статус учасника справи особа набуває після відкриття провадження, тому висновок експерта, замовлений особою та складений до відкриття провадження, очевидно одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, тобто є недопустимим доказом.
Відтак, необхідно внести доповнення щодо права учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, у тому числі до відкриття провадження у справі. У багатьох випадках замовлення та проведення експертизи може передувати зверненню до суду, що, власне, і визначає підстави або доцільність звернення до суду.
Окрім того, відзначили у НААУ, учасник має право подати до суду висновок експерта, складений, у тому числі, не на його замовлення. Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Однак згідно з ч. 1 ст. 106 ЦПК учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до ст. 42 ЦПК у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Тобто суд призначає експертизу у справі, у якій сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Разом з тим, до прикладу, у справах позовного провадження висновок експерта може подати третя особа. У такому випадку висновок експерта, поданий третьою особою, буде не релевантним.
Відтак, у п. 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК доцільно змінити слова «сторонами (стороною)» на «учасниками (учасником) справи».
Такі зміни та доповнення розширять процесуальні можливості захисту прав учасників процесу, сприятимуть об’єктивності та всебічності судового процесу, а також економії процесуального часу суду, відведеного на розгляд справи.
З повним текстом пропозицій НААУ, які були надіслані на запит Мінʼюсту, можна ознайомитися за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Призначення
У НААУ створено Комітет з питань кібербезпеки та віртуальних…
При Національній асоціації адвокатів України створено постійно діючий колегіальний дорадчий орган — Комітет з питань кібербезпеки та віртуальних активів.
Захист військових
Лікування, вислуга і правнича допомога: які зміни необхідні для…
Наслідки катувань і захворювання українських військових у полоні не завжди належно фіксуються та враховуються під час надання соціальних гарантій. Тому на етапі реінтеграції важливе медичне обстеження, яке також необхідне для документування воєнних злочинів.
Взаємодія
Енергетичне право: НААУ та АСРМГ домовилися про співпрацю
Адвокати поглиблюватимуть фахову експертизу у сфері енергетичного права, а учасники ринку розподіленої та маневрової генерації матимуть ширші можливості для отримання професійної правничої допомоги.
Навчання
Як окуляри допомагають вимкнути режим адвоката – лайфхак
Постійна готовність відповідати клієнтам, думки про справи поза робочим часом і переживання чужих емоцій стирають межу між професійним та особистим життям адвоката. Саме тому варто тренувати перемикання між контекстами, використовувати зовнішні «якорі» й відокремлювати власну відповідальність від відповідальності клієнта.
Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за квітень-червень 2026 року.
Навчання
Куди йде ресурс адвоката і що він отримує натомість
Щоб оцінити баланс у житті, варто визначити сфери, куди спрямовуються найбільші зусилля, час і гроші, а потім з’ясувати, що людина отримує натомість: дохід, повагу, підтримку, любов, відчуття значущості або реалізації важливої ідеї.
Дискусія
СЗЧ й інвалідність: слідчий ДБР розкрив підхід до розслідування…
Під час розслідування самовільного залишення частини військовослужбовцем з інвалідністю слідчий може враховувати медичні документи, фактичне лікування, придатність до служби та спрямованість умислу.
Навчання
Адвокатська таємниця під загрозою: чим небезпечна компрометація…
Зараження робочого комп’ютера інфостілером може відкрити стороннім доступ до пошти адвоката, правових інформаційних систем, державних сервісів, банківських рахунків, хмарних сховищ, месенджерів і сервісів штучного інтелекту, зокрема до інформації клієнтів, що міститься в них.