"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи має висновок експерта містити фразу «для подання до суду»?
У багатьох випадках, особливо до відкриття провадження, замовники отримують висновки експерта без формулювання «для подання до суду». Це змушує їх повторно звертатися за експертизою і нести додаткові витрати.
Таку проблему підняли у Директораті правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України в рамках правового моніторингу.
Зазначається, що на практиці такі формальні вимоги не впливають на зміст висновків і не забезпечують суттєвого впливу на процес правосуддя. Але для усунення зайвого навантаження на учасників справи та експертів доцільно проаналізувати необхідність виключення вимоги про зазначення в документі фрази «для подання до суду» із процесуального законодавства або врегулювання цієї проблеми в інший спосіб.
Свою думку щодо цього питання висловили у Національній асоціації адвокатів України. У Комітеті з питань захисту прав людини вважають, що така вимога не ґрунтується на нормах закону, порушує базові принципи змагальності сторін та диспозитивності судового процесу. Адже таке формулювання у висновку експерта жодним чином не впливає на критерії оцінки доказів щодо їх належності та допустимості.
Водночас, у НААУ звернули увагу на таке. Відповідно до ст.ст. 102, 106 ЦПК висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Слід врахувати, що статус учасника справи особа набуває після відкриття провадження, тому висновок експерта, замовлений особою та складений до відкриття провадження, очевидно одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, тобто є недопустимим доказом.
Відтак, необхідно внести доповнення щодо права учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, у тому числі до відкриття провадження у справі. У багатьох випадках замовлення та проведення експертизи може передувати зверненню до суду, що, власне, і визначає підстави або доцільність звернення до суду.
Окрім того, відзначили у НААУ, учасник має право подати до суду висновок експерта, складений, у тому числі, не на його замовлення. Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Однак згідно з ч. 1 ст. 106 ЦПК учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до ст. 42 ЦПК у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Тобто суд призначає експертизу у справі, у якій сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Разом з тим, до прикладу, у справах позовного провадження висновок експерта може подати третя особа. У такому випадку висновок експерта, поданий третьою особою, буде не релевантним.
Відтак, у п. 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК доцільно змінити слова «сторонами (стороною)» на «учасниками (учасником) справи».
Такі зміни та доповнення розширять процесуальні можливості захисту прав учасників процесу, сприятимуть об’єктивності та всебічності судового процесу, а також економії процесуального часу суду, відведеного на розгляд справи.
З повним текстом пропозицій НААУ, які були надіслані на запит Мінʼюсту, можна ознайомитися за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Зустріч адвоката з клієнтом поза офісом: як її провести і не видати…
Якщо клієнт пропонує зустрітися у публічному місці, варто зважати на те, що кожне назване вголос прізвище чи суму може почути сторонній. Тож варто заздалегідь подбати про стіл, розсадку й рамки розмови.
Законодавство
Що може знівелювати задум відкрити угоди про визнання винуватості,…
Інформація про те, хто, кому, скільки й на якій підставі платить за угодою про визнання винуватості, має бути відкритою. Та поки ці відомості можна віднести до державної таємниці чи персональних даних, суд і надалі зможе закривати засідання й обмежувати доступ до вироків.
Взаємодія
НААУ та німецький Інститут східного права готуватимуть спільні…
Українські адвокати й німецькі правознавці разом готуватимуть порівняльно-правові дослідження, експертні висновки та фахові заходи. Про це НААУ домовилася з Інститутом східного права в Регенсбурзі, який майже 70 років досліджує право країн Центральної та Східної Європи.
Дискусія
Коли адвокат стає лобістом: де межа і за що вже складають протоколи
Щойно адвокат береться впливати на зміст закону в інтересах клієнта, він переходить в інший правовий режим. Тут не діє адвокатська таємниця, натомість потрібні реєстрація, окремий договір і звітність, за якою вже стежить НАЗК.
Навчання
Що адвокат може передати помічнику, колегам і ШІ, а що — ні
Помічнику можна доручити навіть складний позов, з колегами — радитися щодня, а штучний інтелект — попросити знайти практику. Проте вичитати документ, перевірити кожне посилання й вирішити, що розкривати про справу клієнта, адвокат має сам.
Законодавство
Провадження щодо військових після СЗЧ потребують чітких строків —…
Повернення військового на службу після СЗЧ ще не означає завершення кримінального провадження. Щоб воно не залишалося на стадії досудового розслідування, потрібен чіткий порядок дій слідчого і прокурора.
Навчання
Разова виплата чи роялті? Студентам розповіли про зміни в…
Майнові права на твір, створений працівником, за загальним правилом переходять до роботодавця, але в автора залишається право на винагороду. Європейське право вимагає, щоб ця винагорода залежала від реальних доходів від твору, а не зводилася до разової виплати.
Законодавство
НААУ застерегла від ризику митних бар’єрів для українського паперу…
Українські правила проти знеліснення мають на меті зберегти доступ експорту до ринку ЄС. Але без паперу й меблів у переліку товарів, без дієвих санкцій і з контролем лише з 2030 року такі правила можуть цьому завадити.