"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи має висновок експерта містити фразу «для подання до суду»?

У багатьох випадках, особливо до відкриття провадження, замовники отримують висновки експерта без формулювання «для подання до суду». Це змушує їх повторно звертатися за експертизою і нести додаткові витрати.
Таку проблему підняли у Директораті правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України в рамках правового моніторингу.
Зазначається, що на практиці такі формальні вимоги не впливають на зміст висновків і не забезпечують суттєвого впливу на процес правосуддя. Але для усунення зайвого навантаження на учасників справи та експертів доцільно проаналізувати необхідність виключення вимоги про зазначення в документі фрази «для подання до суду» із процесуального законодавства або врегулювання цієї проблеми в інший спосіб.
Свою думку щодо цього питання висловили у Національній асоціації адвокатів України. У Комітеті з питань захисту прав людини вважають, що така вимога не ґрунтується на нормах закону, порушує базові принципи змагальності сторін та диспозитивності судового процесу. Адже таке формулювання у висновку експерта жодним чином не впливає на критерії оцінки доказів щодо їх належності та допустимості.
Водночас, у НААУ звернули увагу на таке. Відповідно до ст.ст. 102, 106 ЦПК висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Слід врахувати, що статус учасника справи особа набуває після відкриття провадження, тому висновок експерта, замовлений особою та складений до відкриття провадження, очевидно одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, тобто є недопустимим доказом.
Відтак, необхідно внести доповнення щодо права учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, у тому числі до відкриття провадження у справі. У багатьох випадках замовлення та проведення експертизи може передувати зверненню до суду, що, власне, і визначає підстави або доцільність звернення до суду.
Окрім того, відзначили у НААУ, учасник має право подати до суду висновок експерта, складений, у тому числі, не на його замовлення. Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Однак згідно з ч. 1 ст. 106 ЦПК учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до ст. 42 ЦПК у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Тобто суд призначає експертизу у справі, у якій сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Разом з тим, до прикладу, у справах позовного провадження висновок експерта може подати третя особа. У такому випадку висновок експерта, поданий третьою особою, буде не релевантним.
Відтак, у п. 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК доцільно змінити слова «сторонами (стороною)» на «учасниками (учасником) справи».
Такі зміни та доповнення розширять процесуальні можливості захисту прав учасників процесу, сприятимуть об’єктивності та всебічності судового процесу, а також економії процесуального часу суду, відведеного на розгляд справи.
З повним текстом пропозицій НААУ, які були надіслані на запит Мінʼюсту, можна ознайомитися за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Дискусія
Відновне правосуддя: чому потерпілі відмовляються від участі та що…
Застосування програми відновного правосуддя щодо неповнолітніх має враховувати не лише інтереси правопорушника, а й потреби потерпілої сторони. Але чи завжди для цього створені реальні умови?

Дискусія
Між виконанням рішення і збереженням арешту на майно існує правова…
Після фактичного виконання рішення (наприклад, виплати компенсації), арешт на майно залишається чинним. Бо суди не ухвалюють окремого рішення про скасування заходів забезпечення. Це створює штучну правову невизначеність, яка обмежує права власності.

Законодавство
Засудженим мають надавати адвоката протягом доби - закон набрав…
Відтепер адміністрація місць несвободи має обовʼязок невідкладно дати можливість засудженому повідомити адвоката про накладене на нього стягнення. Так само гарантується право на безоплатну правничу допомогу в рамках дисциплінарного провадження.

Анонс
Формування конкурсної комісії ВККС: чому забуксував добір?
8 липня 2025 року відбудеться круглий стіл «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?».

Дискусія
Дитина в суді: гарантії на папері й виклики на практиці
Як дитина може реалізувати свої права у суді? Попри наявність законодавчих гарантій, на практиці цьому заважають вік, статус, відсутність досвіду й представництва. Завжди існують ризики формального підходу, коли позиція дитини не враховується або її участь взагалі ігнорується.

Дискусія
Вибори після війни: що говорить закон і яка роль адвокатів
Після завершення воєнного стану Україна повинна буде організувати вибори на всіх рівнях — президентські, парламентські, місцеві. Але як саме це має відбутися? Яку роль у цьому процесі відіграють адвокати?

Гарантії діяльності
Третина скарг адвокатів до НААУ — через протиправні дії ТЦК
У першому півріччі 2025 року Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України зафіксував 46 звернень про порушення професійних прав. З них третина стосувалася протиправних дій територіальних центрів комплектування — системного перешкоджання адвокатській діяльності або порушення права на захист.

Дискусія
Персональні дані у кримінальному процесі: де межа допустимого…
Захист персональних даних у кримінальному провадженні — між конституційними гарантіями та практичними ризиками. Цій темі був присвячений круглий стіл, проведений 19 червня 2025 року Секцією захисту персональних даних та права на доступ до інформації Комітету НААУ з питань захисту прав людини.