"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
4 висновки ЄСПЛ у справі «Сергієнко проти України»
Україна має виплатити адвокату Олександру Сергієнку 15 тис. євро компенсації за порушення його прав з боку посадовців Національного антикорупційного бюро України під час розслідування справи проти його клієнта.
Відповідне рішення Європейського суду з прав людини від 7 листопада 2024 р. у справі «Сергієнко проти України» (заява №72678/16) оприлюднене на сайті суду.
У червні 2016 року адвоката арештували і призначили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У вересні суд змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Але на ранок наступного дня, коли О.Сергієнка везли з СІЗО додому, його повторно заарештувало НАБУ за новою підозрою.
Через три дні суд легалізував ці дії (постановив затримати чоловіка в межах нового розслідування). Адвокат одразу оскаржив таке рішення, але на апеляцію довелося чекати майже місяць. Зрештою скарга була відхилена.
Під час повторного арешту О.Сергієнко отримав синці на грудях, руках і носі. Ці травми були зафіксовані під час його повернення до СІЗО. Суд зобовʼязав розслідувати ймовірне жорстоке поводження і НАБУ навіть розпочало провадження. Але правоохоронці установили, адвокат під час затримання поводився агресивно, кричав, відмовився виконувати «прохання» слідчого. Тож під час конфлікту службовці лише відповіли на опір адвоката, обмеживши рух його рук і ніг, використавши наручники. Розслідування закінчилося тим, що дії офіцерів НАБУ визнали законними, а також постановили, що склад злочину був відсутній.
Оскарження в українському суді успіху не мало, тож О.Сергієнко звернувся до ЄСПЛ.
Він посилався на статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і стверджував, що зазнав жорстокого поводження з боку правоохоронців під час його арешту, а також що розслідування інциденту не було ефективним. Крім цього, скарга стосувалася надмірної тривалості розгляду його апеляції на рішення про тримання під вартою.
Суд підтвердив порушення цих прав, гарантованих Конвенцією, зробивши такі висновки:
1. Коли особа подає аргументовану скаргу на те, що вона зазнала жорстокого поводження з боку поліції або інших подібних державних органів, стаття 3 Конвенції передбачає обов'язок держави здійснити ефективне офіційне розслідування.
Таке розслідування повинно встановити осіб, відповідальних за інцидент, та забезпечити їхнє покарання. Також воно має відповідати вимогам оперативності, ретельності, незалежності та публічної прозорості.
2. Розслідування інциденту з О.Сергієнком проводилося тим самим органом (НАБУ), що розслідував справу проти нього. Це не відповідає вимогам незалежності для ефективного розслідування. Тому ЄСПЛ визнав, що розслідування скарг заявника на жорстоке поводження не мало необхідного елемента незалежності для відповідності вимогам статті 3 Конвенції.
3. Особа, перебуваючи під контролем правоохоронців, зазнала травм. Це утворило обов'язок для національних органів провести ефективне та ретельне розслідування, спрямоване на встановлення походження травм та ідентифікацію і покарання винних, якщо заяви про жорстоке поводження будуть підтверджені.
Хоча уряд посилався на рішення слідчого НАБУ про закриття провадження щодо ймовірного жорстокого поводження, суду не були надані копії відповідних рішень. Також представник від України не пояснив їхню відсутність. З цього ЄСПЛ зробив висновок, що уряд не спростував заяву заявника про те, що він зазнав жорстокого поводження з боку правоохоронців.
Цієї «презумпції винуватості» виявилося достатньо, аби ЄСПЛ класифікував жорстоке поводженні із заявником як нелюдське та принизливе.
4. 28 днів на розгляд апеляції ЄСПЛ також оцінив як надмірно тривалий строк. При цьому було враховано перенесення слухань через те, що матеріали не квапилися передавати з районного суду, також відсутність пояснень щодо цього з боку уряду. Тобто мало місце порушення статті 5 Конвенції.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.