"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
4 висновки ЄСПЛ у справі «Сергієнко проти України»
Україна має виплатити адвокату Олександру Сергієнку 15 тис. євро компенсації за порушення його прав з боку посадовців Національного антикорупційного бюро України під час розслідування справи проти його клієнта.
Відповідне рішення Європейського суду з прав людини від 7 листопада 2024 р. у справі «Сергієнко проти України» (заява №72678/16) оприлюднене на сайті суду.
У червні 2016 року адвоката арештували і призначили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У вересні суд змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Але на ранок наступного дня, коли О.Сергієнка везли з СІЗО додому, його повторно заарештувало НАБУ за новою підозрою.
Через три дні суд легалізував ці дії (постановив затримати чоловіка в межах нового розслідування). Адвокат одразу оскаржив таке рішення, але на апеляцію довелося чекати майже місяць. Зрештою скарга була відхилена.
Під час повторного арешту О.Сергієнко отримав синці на грудях, руках і носі. Ці травми були зафіксовані під час його повернення до СІЗО. Суд зобовʼязав розслідувати ймовірне жорстоке поводження і НАБУ навіть розпочало провадження. Але правоохоронці установили, адвокат під час затримання поводився агресивно, кричав, відмовився виконувати «прохання» слідчого. Тож під час конфлікту службовці лише відповіли на опір адвоката, обмеживши рух його рук і ніг, використавши наручники. Розслідування закінчилося тим, що дії офіцерів НАБУ визнали законними, а також постановили, що склад злочину був відсутній.
Оскарження в українському суді успіху не мало, тож О.Сергієнко звернувся до ЄСПЛ.
Він посилався на статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і стверджував, що зазнав жорстокого поводження з боку правоохоронців під час його арешту, а також що розслідування інциденту не було ефективним. Крім цього, скарга стосувалася надмірної тривалості розгляду його апеляції на рішення про тримання під вартою.
Суд підтвердив порушення цих прав, гарантованих Конвенцією, зробивши такі висновки:
1. Коли особа подає аргументовану скаргу на те, що вона зазнала жорстокого поводження з боку поліції або інших подібних державних органів, стаття 3 Конвенції передбачає обов'язок держави здійснити ефективне офіційне розслідування.
Таке розслідування повинно встановити осіб, відповідальних за інцидент, та забезпечити їхнє покарання. Також воно має відповідати вимогам оперативності, ретельності, незалежності та публічної прозорості.
2. Розслідування інциденту з О.Сергієнком проводилося тим самим органом (НАБУ), що розслідував справу проти нього. Це не відповідає вимогам незалежності для ефективного розслідування. Тому ЄСПЛ визнав, що розслідування скарг заявника на жорстоке поводження не мало необхідного елемента незалежності для відповідності вимогам статті 3 Конвенції.
3. Особа, перебуваючи під контролем правоохоронців, зазнала травм. Це утворило обов'язок для національних органів провести ефективне та ретельне розслідування, спрямоване на встановлення походження травм та ідентифікацію і покарання винних, якщо заяви про жорстоке поводження будуть підтверджені.
Хоча уряд посилався на рішення слідчого НАБУ про закриття провадження щодо ймовірного жорстокого поводження, суду не були надані копії відповідних рішень. Також представник від України не пояснив їхню відсутність. З цього ЄСПЛ зробив висновок, що уряд не спростував заяву заявника про те, що він зазнав жорстокого поводження з боку правоохоронців.
Цієї «презумпції винуватості» виявилося достатньо, аби ЄСПЛ класифікував жорстоке поводженні із заявником як нелюдське та принизливе.
4. 28 днів на розгляд апеляції ЄСПЛ також оцінив як надмірно тривалий строк. При цьому було враховано перенесення слухань через те, що матеріали не квапилися передавати з районного суду, також відсутність пояснень щодо цього з боку уряду. Тобто мало місце порушення статті 5 Конвенції.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Призначення
У НААУ створено Комітет з питань кібербезпеки та віртуальних…
При Національній асоціації адвокатів України створено постійно діючий колегіальний дорадчий орган — Комітет з питань кібербезпеки та віртуальних активів.
Захист військових
Лікування, вислуга і правнича допомога: які зміни необхідні для…
Наслідки катувань і захворювання українських військових у полоні не завжди належно фіксуються та враховуються під час надання соціальних гарантій. Тому на етапі реінтеграції важливе медичне обстеження, яке також необхідне для документування воєнних злочинів.
Взаємодія
Енергетичне право: НААУ та АСРМГ домовилися про співпрацю
Адвокати поглиблюватимуть фахову експертизу у сфері енергетичного права, а учасники ринку розподіленої та маневрової генерації матимуть ширші можливості для отримання професійної правничої допомоги.
Навчання
Як окуляри допомагають вимкнути режим адвоката – лайфхак
Постійна готовність відповідати клієнтам, думки про справи поза робочим часом і переживання чужих емоцій стирають межу між професійним та особистим життям адвоката. Саме тому варто тренувати перемикання між контекстами, використовувати зовнішні «якорі» й відокремлювати власну відповідальність від відповідальності клієнта.
Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за квітень-червень 2026 року.
Навчання
Куди йде ресурс адвоката і що він отримує натомість
Щоб оцінити баланс у житті, варто визначити сфери, куди спрямовуються найбільші зусилля, час і гроші, а потім з’ясувати, що людина отримує натомість: дохід, повагу, підтримку, любов, відчуття значущості або реалізації важливої ідеї.
Дискусія
СЗЧ й інвалідність: слідчий ДБР розкрив підхід до розслідування…
Під час розслідування самовільного залишення частини військовослужбовцем з інвалідністю слідчий може враховувати медичні документи, фактичне лікування, придатність до служби та спрямованість умислу.
Навчання
Адвокатська таємниця під загрозою: чим небезпечна компрометація…
Зараження робочого комп’ютера інфостілером може відкрити стороннім доступ до пошти адвоката, правових інформаційних систем, державних сервісів, банківських рахунків, хмарних сховищ, месенджерів і сервісів штучного інтелекту, зокрема до інформації клієнтів, що міститься в них.