"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Посадовий оклад військовослужбовця: як визначається розмір
Посадовий оклад є одним з трьох основних видів грошового забезпечення військовослужбовця. Його розмір залежить від займаної посади і визначеного тарифного розряду.
Правила обрахунку посадового окладу регламентовані розділом II Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міноборони від 07.06.2018 № 260.
Посадові оклади виплачуються у розмірах, що визначаються у таких чотирьох нормативних документах:
- Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу
- Схема тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту
- Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців строкової військової служби
- Схема тарифних коефіцієнтів за посадами курсантів вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти, закладів вищої освіти Міністерства фінансів, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, ліцеїстів військових ліцеїв, військово-морських ліцеїв, ліцеїв-інтернатів, ліцеїв цивільного захисту, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою та ліцеїв з військово-спортивною підготовкою з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
Ді документи викладені у додатках до постанови Кабміну від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військово-службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Посадові оклади виплачуються залежно від займаних посад і тарифних розрядів, передбачених у штаті військової частини.
Тарифні розряди військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) для встановлення посадового окладу позначаються у штаті військової частини дробом у чисельнику. Тарифні розряди військовослужбовцям строкової військової служби для встановлення посадового окладу позначаються у штаті військової частини дробом у знаменнику.
Посадові оклади (крім слухачів, ад’юнктів, докторантів, військовослужбовців строкової військової служби, курсантів, ліцеїстів) виплачуються з дня вступу до виконання обов’язків за посадою (але не раніше дня видання наказу по особовому складу про призначення на посаду) до дня здавання посади включно. Дата початку виконання обов’язків за посадою (здавання посади) та розмір посадового окладу відповідно до тарифного розряду визначаються в наказі командира військової частини.
Посадові оклади особам офіцерського складу, які прийняті на військову службу за контрактом із запасу або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (якщо призов на військову службу та оповіщення здійснювалося командирами військових частин), виплачуються в розмірі, передбаченому за 12 тарифним розрядом Тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів (додаток 1 до постанови № 704), із дня зарахування до списків особового складу військової частини до дня вступу до виконання обов’язків за посадою.
Посадові оклади особам офіцерського складу, які призвані на військову службу, виплачуються в розмірі, передбаченому за 12 тарифним розрядом Тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів (додаток 1 до постанови № 704) із дня відправлення з районного (міського) військового комісаріату (територіального центру комплектування та соціальної підтримки) до військової частини до дня вступу до виконання обов’язків за посадою.
Посадові оклади особам рядового, сержантського і старшинського складу (крім військово-службовців строкової військової служби) виплачуються в розмірі, передбаченому за 1 тарифним розрядом Тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів (додаток 1 до постанови № 704), до дня вступу до виконання обов’язків за посадою:
- із дня відправлення з районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки до військової частини - призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
- із дня зарахування до списків особового складу військової частини - прийнятим на військову службу за контрактом або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (якщо призов на військову службу та оповіщення здійснювались командирами військових частин).
Військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом під час проходження строкової військової служби, із дня укладання контракту до дня вступу до виконання обов’язків за посадою, виплачуються посадові оклади відповідно до тарифного розряду військовослужбовця військової служби за контрактом за займаною посадою на день укладання контракту.
Посадові оклади зберігаються відповідно до тарифного розряду за попередньою посадою згідно з чинним законодавством України, про що зазначається у наказах по особовому складу про призначення.
Матеріал рубрики «Захист військових» підготовлений членом Центру координації волонтерської допомоги військовослужбовцям Національної асоціації адвокатів України Вікторією Поліщук.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.