"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Пропуск строку оскарження рішень слідчого: чи існують обʼєктивні причини?
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Але що робити, коли строк пропущений?
Деталізувати відповідь на це питання спробували у проекті Закону №11450 від 29.07.2024 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення порядку отримання та оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора».
Документом зокрема пропонується доповнити норму ст. 304 КПК положеннями, згідно з якими у випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, поновлює строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо), та за наявності відповідного обґрунтування. Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має подаватися скарга, стосовно якої пропущено строк.
На прохання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, у Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу проаналізували цей законопроект та звернули увагу, що в ньому не вказується порядок подачі заяви на поновлення строків та відповідної скарги.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК строк, пропущений із поважних причин, має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
КПК чітко визначає, що процесуальний строк має бути поновлений, якщо був пропущений саме з поважних причин. У чому відмінність пропонованих «об’єктивних» причин від «поважних», а також у чому полягає доцільність внесення саме цих змін, автор законодавчої ініціативи не пояснює.
При цьому частина з пропонованих змін вже врегульовані чинними нормами кодексу.
З цих та інших міркувань у НААУ загалом не підтримали зміни, запропоновані у проекті №11450. Повністю переглянути зауваження і пропозиції можна за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Cудова практика
Захист честі, гідності, ділової репутації: у НААУ підготували…
У справах про захист честі, гідності та ділової репутації, крім оцінки змісту поширеної інформації, важливими також є юрисдикція спору, належний відповідач, доказування факту поширення, контекст висловлювань і межі допустимої критики.
Навчання
Адвокатська діяльність і ФОП: податкові ризики пояснили на вебінарі
Адвокатська діяльність і підприємницька діяльність із надання юридичних чи консультаційних послуг мають різні податкові режими. Тому акти, рахунки, призначення платежів і облік доходів мають відповідати статусу, в межах якого фактично отримуються кошти.
Призначення
Юрій Григоренко очолив комітет НААУ щодо правопорушень проти…
Відповідно до рекомендацій Ради адвокатів України щодо керівника комітету та у зв’язку з розпорядженням голови НААУ, РАУ, адвоката Юрія Григоренка призначено головою Комітету з питань запобігання адміністративним правопорушенням.
Законодавство
Звітність цифрових платформ не має розкривати адвокатську таємницю…
Запровадження автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи пов’язане з виконанням Україною міжнародних зобов’язань та наближенням законодавства до правил ЄС. Утім, новий податковий режим не повинен створювати механізм, через який податкові органи отримуватимуть дані про звернення клієнтів до адвокатів.
Дискусія
Спільне виховання дитини не має зводитися до формули 50/50, — круглий…
Після розлучення батьків спільне виховання дитини може стати механізмом реалізації рівності батьківських прав. Але така модель потребує чітких критеріїв і не може застосовуватися автоматично, без урахування віку дитини, рівня конфлікту між батьками, ризиків насильства та можливості виконання майбутнього рішення.
Cудова практика
Земельні спори: огляд практики Верховного Суду підготував Комітет…
Спосіб захисту, статус земельної ділянки, межі користування водними об’єктами, емфітевзис, самочинне будівництво та нормативна грошова оцінка землі залишаються ключовими питаннями у земельних спорах. Новий огляд практики Верховного Суду допоможе адвокатам швидко відстежити актуальні підходи суду до цих категорій справ.
Дискусія
Межі експертизи: що встановлює експерт, а що доводить сторона
Експертний висновок може бути дієвим інструментом доказування лише тоді, коли адвокат правильно формулює питання, надає належні матеріали і розуміє межі компетенції експерта.
Видання
Тимчасовий захист у ЄС: адвокати підготували методичний матеріал
Після кількох років вимушеного перебування значної кількості українців у країнах Європейського Союзу тимчасовий захист став правовою основою довгострокового проживання, роботи, отримання соціальної допомоги та взаємодії з українським законодавством.