"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Пропуск строку оскарження рішень слідчого: чи існують обʼєктивні причини?
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Але що робити, коли строк пропущений?
Деталізувати відповідь на це питання спробували у проекті Закону №11450 від 29.07.2024 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення порядку отримання та оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора».
Документом зокрема пропонується доповнити норму ст. 304 КПК положеннями, згідно з якими у випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, поновлює строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо), та за наявності відповідного обґрунтування. Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має подаватися скарга, стосовно якої пропущено строк.
На прохання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, у Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу проаналізували цей законопроект та звернули увагу, що в ньому не вказується порядок подачі заяви на поновлення строків та відповідної скарги.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК строк, пропущений із поважних причин, має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
КПК чітко визначає, що процесуальний строк має бути поновлений, якщо був пропущений саме з поважних причин. У чому відмінність пропонованих «об’єктивних» причин від «поважних», а також у чому полягає доцільність внесення саме цих змін, автор законодавчої ініціативи не пояснює.
При цьому частина з пропонованих змін вже врегульовані чинними нормами кодексу.
З цих та інших міркувань у НААУ загалом не підтримали зміни, запропоновані у проекті №11450. Повністю переглянути зауваження і пропозиції можна за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Зобовʼязання за оновленим ЦК: адвокати дали пропозиції
У Національній асоціації адвокатів України підготували зауваження і пропозиції до проекту Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією), книги 5 «Зобов’язання».
Самоврядування
Частину завдань Дорожньої карти виконано рішеннями адвокатського…
Адвокатське самоврядування на своєму рівні вже виконує завдання Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури. Яскравим прикладом є зміни у дисциплінарних процедурах, запроваджені останнім часом.
Законодавство
Ініціативи НААУ з виконання Дорожньої карти підтримали міжнародні…
Міжнародні експерти, які брали участь в установчому засіданні Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права щодо адвокатури та зголосилися увійти до її складу, висловили слова підтримки ініціативі Національної асоціації адвокатів України.
Законодавство
Як діятиме група з виконання Дорожньої карти щодо адвокатури
Робоча група з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права в частині адвокатури буде працювати на кількох рівнях: пленарні засідання як майданчик ухвалення рамкових рішень, координаційне бюро для зведення документів та календарного контролю, тематичні підгрупи для підготовки норм і їх аргументації. Верифікацію напрацювань за європейськими стандартами і «червоними лініями» забезпечуватимуть міжнародні експерти.
За кордоном
Перехідне правосуддя та інтеграція українців: дискусія у Великій…
У Глазго відбулася міждисциплінарна дискусія про перехідне правосуддя та правову інтеграцію переміщених українців у Шотландії. Юристи, науковці й правозахисники говорили про доступ до правосуддя, підтримку переміщених правників і стандарти незалежності адвокатури.
Законодавство
Адвокатура — відповідальний суб’єкт, а не критик реформи —…
Дорожня карта з питань верховенства права — це не підстава перебудовувати модель адвокатури, а рамка для верифікації і точкового вдосконалення вже європейсько-орієнтованої системи. При цьому частину роботи вже виконано, тож далі рухатися слід в режимі узгоджених і практично застосовних рішень.
Законодавство
Ватрас про реалізацію Дорожньої карти: лише адвокати повинні…
Робота над виконанням Дорожньої карти у частині, що стосується адвокатури, має спиратися на участь самої професійної спільноти, а ключові завдання варто структурувати так, щоб не змішувати різні за змістом і процедурою процеси.
Законодавство
Лідія Ізовітова окреслила підхід до виконання Дорожньої карти щодо…
Загальним підходом до роботи над імплементацією Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури мають стати не «гасла», а збір фактів, звірка зі стандартами, консультації з професійною спільнотою й формулювання норм, за які учасники готові нести відповідальність.