"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Пропуск строку оскарження рішень слідчого: чи існують обʼєктивні причини?
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Але що робити, коли строк пропущений?
Деталізувати відповідь на це питання спробували у проекті Закону №11450 від 29.07.2024 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення порядку отримання та оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора».
Документом зокрема пропонується доповнити норму ст. 304 КПК положеннями, згідно з якими у випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, поновлює строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо), та за наявності відповідного обґрунтування. Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має подаватися скарга, стосовно якої пропущено строк.
На прохання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, у Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу проаналізували цей законопроект та звернули увагу, що в ньому не вказується порядок подачі заяви на поновлення строків та відповідної скарги.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК строк, пропущений із поважних причин, має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
КПК чітко визначає, що процесуальний строк має бути поновлений, якщо був пропущений саме з поважних причин. У чому відмінність пропонованих «об’єктивних» причин від «поважних», а також у чому полягає доцільність внесення саме цих змін, автор законодавчої ініціативи не пояснює.
При цьому частина з пропонованих змін вже врегульовані чинними нормами кодексу.
З цих та інших міркувань у НААУ загалом не підтримали зміни, запропоновані у проекті №11450. Повністю переглянути зауваження і пропозиції можна за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.