Обмеження доступу до реєстрів не має порушувати прав третіх осіб

Критерії та механізм обмеження під час воєнного стану доступу до відомостей державних реєстрів прав інтелектуальної власності, пов’язаних зі сферами національної безпеки і оборони, повинні виключати можливість порушення прав третіх осіб.

На це звернув увагу Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу у зауваженнях і пропозиціях до проекту Закону №11533 від 29.08.2024 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів».

Автори ініціативи зокрема звертають увагу на те, що реєстри прав інтелектуальної власності містять відомості щодо об’єктів інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, тощо), пов’язаних зі сферами національної безпеки і оборони, які становлять підвищений інтерес ворога під час ведення воєнних дій.

Тому пропонується у законах «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», «Про авторське право і суміжні права» передбачити, що, доступ фізичних та юридичних осіб до відомостей державних реєстрів прав інтелектуальної власності про державну реєстрацію прав інтелектуальної власності, пов’язаних зі сферами національної безпеки і оборони, може бути обмежено на період дії воєнного стану в Україні.

Доступ обмежуватиметься за заявою власника патенту, промислового зразка, свідоцтва на торговельну марку, суб’єкта авторського права на твір.

При цьому, звертають увагу у НААУ, контролю з боку держави за тим, чи дійсно належить зазначений об’єкт до сфер, пов’язаних з національною безпекою та обороною, законопроект не пропонує. Водночас, визначення понять «оборона України» та «національна безпека» у законах «Про оборону України», «Про національну безпеку України» є настільки широкими, що до них можна віднести будь-який об’єкт інтелектуальної власності.

Таким чином, для недобросовісного власника об’єкта інтелектуальної власності вникає можливість приховувати факт реєстрації прав на об’єкт з метою уникнення його поділу або поділу доходів, які він буде отримувати від його застосування і на які матимуть право інші учасники цивільних відносин, наприклад, підприємство, на якому особа працює, другий з подружжя, співавтори.

Наявність цього ризику, переконані в комітеті НААУ, вимагає більш детального нормативно-правового регулювання з метою запобігання порушенню прав третіх осіб.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.