Литва вивчає досвід української адвокатури, набутий під час війни

Схоже, у Литві серйозно ставляться до потенційних загроз, що йдуть з боку агресивного сусіда. Разом із установленням на кордоні захисних інженерних споруд, там також цікавляться досвідом організації роботи інститутів суспільства в умовах воєнного стану.

5 вересня відбулася онлайн-зустріч керівництва асоціацій адвокатів Литви та України, в ході якої представники НААУ поділилися із колегами переліком дій для збереження функціонування інституту адвокатури у період дії воєнного стану. Литовську делегацію представили голова Асоціації адвокатів Литви Міндаугас Кукайтіс, секретар Асоціації Паулюс Грічюнас та член Ради адвокатів країни Вальдемарас Бужинскас.

Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова окреслила виклики, які довелося долати із уведенням воєнного стану.

Вона умовно поділила їх на групи, повʼязані із:

• необхідністю забезпечення сталої роботи органів адвокатського самоврядування;
• особливостями адвокатської діяльності в умовах звуження прав людини і розширення повноважень державних органів;
• деструктивними проявами у ставленні до професії адвоката, використанням засобів масової інформації і маніпулюванням громадської думки для посягання на незалежність інституту адвокатури.

При цьому голова НААУ, РАУ акцентувала увагу на високому рівні підтримки колег по всій Україні. «З перших днів неоголошеної війни був організований ланцюг підтримки адвокатів, які тікали від вибухів з територій де почались військові дії. Центрами такої підтримки виступили  регіональні ради адвокатів. Вони приймали колег, їх сімʼї, розселяли та годували», - пояснила Л.Ізовітова.

Вона розповіла про організацію засідань рад адвокатів та КДКА регіонів, відзначивши що саме завдяки моделі адвокатури, яка була закріплена профільним законом 2012 року, завдяки реальній незалежності інституту, вдалося налагодити роботу адвокатського самоврядування, без очікування допомоги з боку держави, без змін законодавчої бази та рішень державних органів. І саме цим адвокатура України фактично довела свою зрілість, стійкість і готовність до випробувань.

Серед інших проблем голова НААУ, РАУ окреслила: реалії надання правничої допомоги тим, кого намагаються мобілізувати або мобілізованим, які оскаржують законність дій воєнної влади (адже з боку територіальних центрів комплектування чиняться перепони, адвокатів намагаються не допускати до клієнтів; проблеми надання правничої допомоги військовослужбовцям, військовополоненим; відмову держави від бронювання адвокатів.

Насамкінець Л.Ізовітова побажала колегам з Литви ніколи не стикатися з реаліями воєнного стану і не мати потреби застосовувати наш специфічний досвід у своїй країні.

На підтвердження слів очільниці НААУ, її заступник Валентин Гвоздій повідомив, що з лютого до сьогодні було проведено 33 засідання Ради адвокатів України в ході яких прийнято 371 рішення. До лав асоціації приєдналися 6,6 тис. нових членів.

Заступник голови НААУ, РАУ відзначив особливу роль електронних сервісів. Адвокати активно використовують «Електронний суд», який забезпечує можливість обміну документами між судом та учасниками судового процесу, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду процесуальних питань. Також активно використовується можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. «Відеоконференції, електронний підпис, робота з реєстрами - все це стало такою ж буденністю в роботі адвоката, як ручка і папір, - зауважив В.Гвоздій. - А розвиваючи цифрові сервіси для адвокатів, ми сприяємо доступу до правосуддя. І війна - не привід зупинятися на досягнутому».

Окремо він зупинився на особливостях роботи Єдиного реєстру адвокатів України, ведення якого забезпечує Рада адвокатів України. З початком війни було ухвалене рішення закрити публічний доступ до частини даних адвокатів, аби запобігти будь-яким зловживанням з персональними даними.

Також В.Гвоздій відзначив важливість посилення співпраці з міжнародними та іноземними правничими та адвокатськими товариствами, які надали допомогу, зокрема фінансову, а також сприяли інтеграції у професійне середовище тих адвокатів, які через війну виїхали з України.

Керівник Секретаріату НААУ, РАУ Вадим Красник зупинився на подіях перших днів повномасштабного вторгнення, яке поділило життя в країні на «до» і «після», пригадав перше екстрене засідання РАУ та ухвалені на ньому рішення, а також акцентував увагу на важливості інформаційної гігієни в умовах хаосу.

Важливе значення мало створення створення та облаштування пунктів підтримки діяльності адвокатів та членів їх родин по всіх куточках України. Європейські адвокатури передали українським колегам генератори та портативні зарядні станції для облаштування усіх регіональних рад адвокатів, що суттєво допомогло в умовах блекаутів, перебоїв у постачанні електроенергії.

Про особливості організації процесу навчання розповів директор Вищої школи адвокатури Савва Кузьменко. До 2022 року ВША проводила велику кількість заходів, які з початком повномасштабного вторгнення перейшли в онлайн-формат. І сьогодні українські адвокати можуть підвищувати свою кваліфікацію з будь-якої точки світу.

«Школа не припиняла роботу ні на один день, - сказав він. - Так, на третій тиждень — ми перша професійна установа, яка проводила місячний марафон вебінарів на тему міжнародного гуманітарного права та захисту прав людей, де пояснювали колегам адвокатам, суддям, прокурорам, що означають воєнні злочини, хто такі комбатанти, де межі колобараціонізму та чим відрізняються воєнні злочини від військових злочинів». Також, за словами директора ВША, зворотній зв’язок від адвокатів за результатами заходів показав, що для них було важливим отримати інформацію про те, як необхідно документувати злочини, наслідки руйнувань та куди звертатись у разі виявлення сексуального насильства над цивільним населенням.

Нюанси організації допомоги постраждалим від війни адвокатам розкрила член Ради адвокатів України від Рівненської області Ганна Лазарчук, яка також очолює Опікунську раду НААУ від моменту її створення на початку весни 2022 року.

Ця рада розподіляє благодійну допомогу адвокатам та їхнім сім’ям. Матеріальні ресурси складає допомога від іноземних колег, об’єднань, асоціацій адвокатів, CCBE,  рад адвокатів регіонів, окремих адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських об’єднань.

Всі заяви, які надходять до Опікунської ради розглядаються через призму таких критеріїв.

У першу чергу благодійна допомога надається: членам сімей адвокатів, що загинули внаслідок воєнних дій на території України з 24 лютого 2022 року, адвокатам, що отримали тяжкі тілесні ушкодження, повністю втратили житло, а також самотнім адвокатам старшим 70 років, які не мають змоги евакуюватись, або були евакуйовані, але не мають засобів до існування.

У другу чергу - адвокатам або членам сімей, чиє  житло було частково зруйновано внаслідок воєнних дій, та потребує відновлення з можливістю подальшого проживання, тим, хто отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а також батькам-одинакам, що не мають засобів до існування через відсутність доходу.

В третю чергу - адвокатам та дітям адвокатів, які потребують постійного прийому життєво необхідних лікарських препаратів та не мають засобів для їх придбання.

«До кожної заяви про надання допомоги Опікунська рада ставиться з особливою відповідальністю, адже це долі наших колег, - пояснила Г.Лазарчук. - Ми намагаємось особисто зв’язатися із кожним адвокатом, встановити всі обставини та потреби, в яких ми зможемо допомогти. Наразі наша Опікунська рада - це єдина професійна організація, яка здатна реально допомагати своїм колегам та членам їхніх сімей».

Литовці у свою чергу наголосили на винятковій важливості зустрічі з українськими колегами. Вони пояснили, що у жовтні цього року в їхній країні відбудуться парламентські вибори, тож відкривається вікно можливостей для змін у литовському законодавстві. Можливостей задля уникнення помилок правового регулювання та забезпечення належного функціонування Асоціації адвокатів Литви.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.