"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи поширюються гарантії діяльності на всіх, хто має свідоцтво адвоката, - позиція ВС

На особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не поширюються положення Кримінального процесуального кодексу щодо особливого порядку кримінального провадження.
Такого висновку дійшла Перша судова палата Касаційного кримінального суду ВС у справі № 199/732/19 (постанова від 23.07.2024).
Помічника судді, який обвинувачувався у зловживанні впливом, суд виправдав на тій підставі, що фігурант справи (який мав статус адвоката, але зупинив право) не набув статусу підозрюваного, бо був повідомлений про підозру неналежним прокурором. Нагадаємо, згідно із ст. 481 КПК письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється лише генпрокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури.
На цій підставі суд першої інстанції визнав всі докази, надані стороною обвинувачення, недопустимими. Апеляційний суд залишив виправдувальний висновок без змін.
Але прокурор вважав, що суди дійшли необгрунтованих висновків, зокрема в частині неповноважності прокурора при повідомленні про підозру.
У Верховному Суді дослідили питання, чи поширюються гарантії, передбачені в статті 23 Закону, на всіх осіб, які отримали свідоцтво адвоката.
Високі судді відзначили, що сама по собі згадка «діяльності» вказує на те, що ці гарантії мають функціональний характер, тобто не є особистим привілеєм кожного, хто отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а призначені для забезпечення прав тих осіб, яких адвокат представляє, і його можливості безперешкодно і ефективно здійснювати таку діяльність.
Крім того, Закон про адвокатуру та адвокатську діяльність чітко відрізняє адвоката від особи, яка зупинила або припинила адвокатську діяльність.
І якщо гарантія збереження адвокатської таємниці чи імунітету від переслідування за дії, пов`язані з адвокатською діяльністю, продовжує діяти і для осіб, що зупинили або припинили практику, то інші гарантії призначені саме для забезпечення адвокатської діяльності, яку особа, що зупинила таку діяльність, здійснювати не вправі (частина 5 статті 31 Закону).
Таким чином, роблять висновок у ККС, законодавство передбачає функціональні гарантії для адвоката, що призначені для забезпечення як прав осіб, яких він представляє, так і можливості безперешкодно і ефективно здійснювати адвокатську діяльність.
Вступивши на державну службу або займаючись іншою діяльністю, яка є несумісною з адвокатською, особа зобовʼязана зупинити адвокатську діяльність та не може розраховувати на збереження гарантій, притаманних адвокатській діяльності, оскільки погоджується підкорятися зовсім іншим правилам, які в багатьох аспектах несумісні з діяльністю адвоката. І саме для запобігання конфлікту відповідальності передбачено зупинення права на здійснення адвокатської діяльності.
Виходячи з таких міркувань, Касаційний кримінальний суд дійшов висновку, що на особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено, не поширюються положення глави 37 (Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб) КПК.
Оскільки рішення судів попередніх інстанцій про недопустимість доказів ґрунтувалися на неправильному тлумачення положень статті 481 КПК у сукупності з положеннями Закону, судом першої інстанції були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при оцінці допустимості доказів, які суд апеляційної інстанції залишив поза увагою. У звʼязку з чим оскаржувані рішення були скасовані.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Анонс
Формування конкурсної комісії ВККС: чому забуксував добір?
8 липня 2025 року відбудеться круглий стіл «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?».

Дискусія
Дитина в суді: гарантії на папері й виклики на практиці
Як дитина може реалізувати свої права у суді? Попри наявність законодавчих гарантій, на практиці цьому заважають вік, статус, відсутність досвіду й представництва. Завжди існують ризики формального підходу, коли позиція дитини не враховується або її участь взагалі ігнорується.

Дискусія
Вибори після війни: що говорить закон і яка роль адвокатів
Після завершення воєнного стану Україна повинна буде організувати вибори на всіх рівнях — президентські, парламентські, місцеві. Але як саме це має відбутися? Яку роль у цьому процесі відіграють адвокати?

Гарантії діяльності
Третина скарг адвокатів до НААУ — через протиправні дії ТЦК
У першому півріччі 2025 року Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України зафіксував 46 звернень про порушення професійних прав. З них третина стосувалася протиправних дій територіальних центрів комплектування — системного перешкоджання адвокатській діяльності або порушення права на захист.

Дискусія
Персональні дані у кримінальному процесі: де межа допустимого…
Захист персональних даних у кримінальному провадженні — між конституційними гарантіями та практичними ризиками. Цій темі був присвячений круглий стіл, проведений 19 червня 2025 року Секцією захисту персональних даних та права на доступ до інформації Комітету НААУ з питань захисту прав людини.

Cудова практика
АО мають виконувати норматив з працевлаштування осіб з…
Адвокатські обʼєднання підпадають під дію Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» як роботодавці. Тож зобовʼязані виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.

Дискусія
Пост із наслідками: чому адвокат не має «приватної зони» в…
Адвокат у соцмережах — це не приватна особа, а завжди публічний представник професії. Навіть неусвідомлені порушення можуть мати наслідки — аж до втрати статусу.

Cудова практика
Воєнний стан і трудові відносини: дайджест судової практики…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував новий дайджест судової практики за II квартал 2025 року. В ньому зібрано 14 постанов Верховного Суду з трудових спорів, які формують орієнтири для правозастосування в умовах воєнного стану.