"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Інхаус або зовнішній консультант: що молодому юристу варто знати?
Куди молодому правнику краще йти працювати: до юридичної фірми чи на підприємство? Як визначитися з пріоритетами, реально оцінити свої можливості та максимально ефективно використати набуті знання?
Про ці та інші питання говорили під час панельної дискусії для студентів на тему «In-house vs External: куди податися юристу? Недоліки та переваги». Ініціатором заходу виступив Молодіжний Комітет НААУ — UNBA NextGen.
Інхаус по суті є юристом, котрий працює безпосередньо на бізнес, який є його основним (часто і єдиним) клієнтом. Тож він має добре розумітися на всіх бізнес-процесах. І, працюючи у безпосередній близькості до бізнесу, він має попереджати негативні наслідки для компанії на їх початковій стадії. Про це розповів начальник управління судової практики та взаємодії з контролюючими органами Метінвест Холдинг Євген Дядюк. Його юридична команда в Україні налічує більше ста фахівців.
Юрист звернув увагу на міф про те, що інхаус начебто вирішує абсолютно всі питання бізнесу. І, на відміну від зовнішнього консультанта, не має спеціалізації. На початку карʼєри, особливо на невеликих підприємствах, юристу дійсно доводиться консультувати з усіх питань. Утім, спеціалізація все одно присутня. Бо завжди існують певні галузі права, з яких доводиться консультувати найчастіше. Сучасні реалії вже внесли свої корективи і все частіше можна зустріти компанії, в яких юрист має конкретну спеціалізацію. При цьому за потреби він залучається до крос-функціональних проектів.
Про тонкощі наукових і викладацьких перспектив для майбутніх правників розповіла доцентка Юридичного факультету Національного авіаційного університету Оксана Миронець. Вона звернула увагу на важливості розвитку як інформаційної грамотності, так і іншомовної компетентності. Науковець представила майбутнім юристам та обґрунтувала позицію потреби в існуванні зацікавленості у побудові себе як професіонала. Бо це невід’ємний елемент юридичної діяльності.
Представник UNBA NextGen у Рівненській області Алла Філатова переконана, що не треба боятися заявляти про себе. Вона наголосила на перевагах членства студентів у правничих громадських організаціях, а також важливості участі у юридичних заходах. Адже необхідною складовою в роботі юриста завжди була комунікація. Також в еру телекомунікаційних надможливостей необхідно вміти заявляти про себе, надсилати резюме як в юридичні компанії, які можуть бути потенційними роботодавцями, так і намагатися потрапити на стажування (виробничу практику) у державні органи влади, щоб мати уявлення, як система працює зсередини.
Важливим є не тільки те, що ви можете винести на юридичний ринок, а й те, як саме ви входите на юридичний ринок. Тому представник UNBA NextGen у Полтавській області Владислав Кормушин радить у будь-якому випадку розвивати власний бренд. В умовах високої конкуренції він стає необхідністю, важливою умовою затребуваності адвокатів і юристів. Особистий бренд допомагає юристам збільшити кількість нових клієнтів, продемонструвати свої досягнення, донести корисну інформацію, сформувати довіру та навіть підвищити вартість послуг. І необхідними елементами бренду завжди є компетентність, порядність та емпатія.
«Захід виявився чудовим: цікаві теми доповідей, прекрасні спікери, які з радістю ділилися своїм досвідом. Тож кожен студент отримав для себе щось корисне», - підсумувала захід заступниця голови UNBA NextGen Юлія Сергет.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.
Самоврядування
Комітет НААУ з питань інтелектуальної власності запрошує адвокатів…
Адвокатів, які мають знання та практичний досвід у сфері інтелектуальної власності, запрошують долучитися до роботи профільного комітету Національної асоціації адвокатів України.
Дискусія
Персональні дані, докази і розслідування: акценти конференції у…
Внутрішні розслідування, економічні експертизи та робота з великими масивами персональних даних дедалі частіше потребують від адвоката процесуальної точності та розуміння регуляторних ризиків. Особливо коли справа має міжнародний елемент або пов’язана з юрисдикціями ЄС.
Дискусія
Рекодифікація сімейного права: новели, ризики і запобіжники
Позасудове розірвання шлюбу, сімейне житло, борги подружжя, майно дітей і права зниклих безвісти осіб — рекодифікація цивільного законодавства зачіпає практичні питання, з якими адвокати й нотаріуси працюють щодня.
Захист військових
Соціальні права військових і ветеранів: європейські стандарти для…
У справах про соціальні й трудові права військовослужбовців та ветеранів адвокатам дедалі частіше доводиться працювати не лише з національним законодавством, а й з європейськими стандартами. Практичним орієнтиром може бути збірка рішень Європейського комітету з соціальних прав.