"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Інхаус або зовнішній консультант: що молодому юристу варто знати?
Куди молодому правнику краще йти працювати: до юридичної фірми чи на підприємство? Як визначитися з пріоритетами, реально оцінити свої можливості та максимально ефективно використати набуті знання?
Про ці та інші питання говорили під час панельної дискусії для студентів на тему «In-house vs External: куди податися юристу? Недоліки та переваги». Ініціатором заходу виступив Молодіжний Комітет НААУ — UNBA NextGen.
Інхаус по суті є юристом, котрий працює безпосередньо на бізнес, який є його основним (часто і єдиним) клієнтом. Тож він має добре розумітися на всіх бізнес-процесах. І, працюючи у безпосередній близькості до бізнесу, він має попереджати негативні наслідки для компанії на їх початковій стадії. Про це розповів начальник управління судової практики та взаємодії з контролюючими органами Метінвест Холдинг Євген Дядюк. Його юридична команда в Україні налічує більше ста фахівців.
Юрист звернув увагу на міф про те, що інхаус начебто вирішує абсолютно всі питання бізнесу. І, на відміну від зовнішнього консультанта, не має спеціалізації. На початку карʼєри, особливо на невеликих підприємствах, юристу дійсно доводиться консультувати з усіх питань. Утім, спеціалізація все одно присутня. Бо завжди існують певні галузі права, з яких доводиться консультувати найчастіше. Сучасні реалії вже внесли свої корективи і все частіше можна зустріти компанії, в яких юрист має конкретну спеціалізацію. При цьому за потреби він залучається до крос-функціональних проектів.
Про тонкощі наукових і викладацьких перспектив для майбутніх правників розповіла доцентка Юридичного факультету Національного авіаційного університету Оксана Миронець. Вона звернула увагу на важливості розвитку як інформаційної грамотності, так і іншомовної компетентності. Науковець представила майбутнім юристам та обґрунтувала позицію потреби в існуванні зацікавленості у побудові себе як професіонала. Бо це невід’ємний елемент юридичної діяльності.
Представник UNBA NextGen у Рівненській області Алла Філатова переконана, що не треба боятися заявляти про себе. Вона наголосила на перевагах членства студентів у правничих громадських організаціях, а також важливості участі у юридичних заходах. Адже необхідною складовою в роботі юриста завжди була комунікація. Також в еру телекомунікаційних надможливостей необхідно вміти заявляти про себе, надсилати резюме як в юридичні компанії, які можуть бути потенційними роботодавцями, так і намагатися потрапити на стажування (виробничу практику) у державні органи влади, щоб мати уявлення, як система працює зсередини.
Важливим є не тільки те, що ви можете винести на юридичний ринок, а й те, як саме ви входите на юридичний ринок. Тому представник UNBA NextGen у Полтавській області Владислав Кормушин радить у будь-якому випадку розвивати власний бренд. В умовах високої конкуренції він стає необхідністю, важливою умовою затребуваності адвокатів і юристів. Особистий бренд допомагає юристам збільшити кількість нових клієнтів, продемонструвати свої досягнення, донести корисну інформацію, сформувати довіру та навіть підвищити вартість послуг. І необхідними елементами бренду завжди є компетентність, порядність та емпатія.
«Захід виявився чудовим: цікаві теми доповідей, прекрасні спікери, які з радістю ділилися своїм досвідом. Тож кожен студент отримав для себе щось корисне», - підсумувала захід заступниця голови UNBA NextGen Юлія Сергет.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Комітет ВР підтримав законопроєкт про гарантії адвокатів. Його…
Комітет ВР з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт, який має узгодити Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката. Далі його доопрацюють з урахуванням позиції НААУ.
Дискусія
Окрема «військова» адвокатура зменшить доступ військових до…
Реформа військової юстиції має посилити захист прав військовослужбовців, а не лише дисципліну. Тому Україні потрібні не паралельні системи, побудовані на військовому підпорядкуванні, а сильні, незалежні та спеціалізовані інституції: судді й прокурори з глибоким знанням військового права, незалежна Військова поліція, адвокати з реальним доступом до своїх підзахисних.
Привітання
Членкиня Комітету НААУ стала першою українкою, обраною до Ради…
Членкиню Ради Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності, адвокатку Ганну Прохорову обрано до Ради директорів Міжнародної асоціації торговельних марок (INTA) на 2027–2029 роки.
Законодавство
НААУ підтримала оновлення правил визначення розміру застави
Застава має бути процесуальною гарантією виконання підозрюваним своїх обов’язків, а не відшкодуванням шкоди чи прихованою формою покарання. Тому зміни, які зобов’язують враховувати реальний майновий стан особи під час визначення розміру застави, є слушними та актуальними.
Навчання
Навіщо адвокату просити ШІ грати на боці опонента
Під час підготовки до судового засідання штучний інтелект може перевірити правову позицію адвоката на міцність. Для цього модель варто попросити виступити на боці опонента, чітко описати їй завдання.
Дискусія
Адвокати підготують пропозиції до оновленої Стратегії нацбезпеки
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення оновити Стратегію національної безпеки й залучити до цієї роботи інституції громадянського суспільства. У Національній асоціації адвокатів України також підготують пропозиції до документа.
Законодавство
У Страсбурзі обговорили кроки до ратифікації Україною Конвенції…
18 листопада у Страсбурзі делегація НААУ на чолі з Лідією Ізовітовою зустрілася з Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким. Учасники обговорили перспективи ратифікації Конвенції про захист професії адвоката та впровадження її положень у законодавство України.
Законодавство
Оголошення в міжнародний розшук не може залежати від припущень…
Інструменти розшуку, екстрадиції й допиту за кордоном мають застосовуватися на підставі об’єктивних і перевірюваних даних, під судовим контролем і з гарантіями права на захист, а не на розсуд органу досудового розслідування.