Уточнення військово-облікових даних: спірні питання обговорили адвокати, лікарі та представники ТЦК

16 липня сплив установлений законом 60-денний термін, протягом якого громадяни України мали стати на військовий облік або уточнити свої військово-облікові дані. Напередодні в НААУ обговорювали повʼязані із цим проблемні питання.

Круглий стіл на тему «Захист прав військовозобов’язаних під час мобілізації» ініціювали комітети НААУ з питань захисту прав людини та з питань військового права. До участі у заході долучилися представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Зокрема, в дискусії брали участь представники Святошинського районного у місті Києва ТЦК Олег Коротченко та Павло Пімахов, лікар-військовослужбовець Наталія Пустовойтова, голова Комітету НААУ з питань адвокатської практики Богдан Кушнір, заступник голови Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen Ігор Андрєєв, член Ради Комітету НААУ з питань захисту прав людини Сергій Костира. Також у дискусії взяли участь представник ГО «Юридична Сотня», адвокат Інна Сімакіна, заступник голови Комітету НААУ з питань захисту прав людини Сергій Старенький, члени Ради цього Комітету Дмитро Бузанов, Павло Макаренко та інші.

Голова Комітету НААУ з питань військового права Марія Островська нагадала перелік військово-облікових даних, що слід уточнити відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», Хоча він і визначений у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», адвокат зазначила, що виділені законодавцем 60 днів призначені для уточнення даних, але не всіх 34-х пунктів. Так, наприклад, медичний огляд ВЛК не має входити до процесу уточнення даних, попри наполягання на цьому ТЦК.

Також доповідач звернула увагу на проблему основних нормативно-правових актів, що регулюють питання уточнення облікових даних. Цей обов’язок передбачений у трьох законах та двох постановах Кабміну, що по-різному формулюють вимоги. А вже за місяць з моменту суттєвих травневих змін до військово-мобілізаційного законодавства Кабмін встиг кілька разів внести зміни до власних постанов. На думку М.Островської, це свідчить про нестабільність норм та впливає на якість закону, який за практикою ЄСПЛ має бути доступним, передбачуваним у своїх формулюваннях. Зрештою, це може призвести до визнання Європейським судом з прав людини держави порушником Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Тим більше, що всупереч вимогам Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» одночасно діють два різні порядки ведення Реєстру «Оберіг». Один з них затверджений Міноборони (наказ від 28.03.2022 № 94), яке утратило повноваження регламентувати такі питання. Інший порядок визначений Кабміном, але відповідна постанова від 10.05.2024 № 523 досі відсутня у публічному доступі.

Попри норми Закону «Про доступ до публічної інформації», за яким кожна людина вправі мати доступ до інформації про неї, яка збирається та зберігається, доступ до реєстру «Оберіг» відсутній для всіх, крім Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, а також ТЦК. Міноборони, яке має статус держателя та адміністратора Реєстру, відмовляє у задоволенні запитів про публічну інформацію і відсилає людину до ТЦК, як органу ведення Реєстру. При цьому в Міноборони керуються нормами свого Порядку ведення Реєстру, який мав припинити дію з 04.04.2024. Генштаб, який є розпорядником Реєстру, запити ігнорує. Водночас, ТЦК часто навіть не приймає документи.

Б.Кушнір наголосив на проблемі відсутності законодавчо прийнятого єдиного алгоритму оновлення військово-облікових даних та гарантій щодо не порушення прав після проходження ВЛК.

Представник Святошинського РТЦК Павло Пімахов акцентував увагу на необґрунтованому негативному відношенні до діяльності ТЦК, що, на його думку, є здебільшого наслідком ворожої пропаганди. Через це ставлення громадян до військових органів влади вкрай недовірливе, люди налаштовані скептично, вірять у вигадане беззаконня за інформацією із соцмереж. Саме тому існують конфлікти та розбіжності щодо належного виконання роботи. Водночас ТЦК готові співпрацювати з адвокатами в рамках правового поля, підкреслив П.Пімахов.

П.Макаренко повідомив, що на сьогодні в Україні приблизно 11,2 млн. осіб, які можуть підлягати мобілізації. Це чоловіки віком від 25 до 60 років. З них приблизно 500 тис вже є зарезервовані, а 1 млн 500 тис потенційно мають інвалідність. Це питання безпосередньо стосується проходження ВЛК, що створює додаткові незручності для громадян.

Н.Пустовойтова окреслила перелік нормативно-правових актів, що регулюють діяльність медичної служби. Зокрема, це Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402. Вона зазначила, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, встановлює причинний зв’язок захворювань, травм, поранень, контузій, каліцтв з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Тобто, за висновком ВЛК визначається придатність або непридатність до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців. Постанова ВЛК після оскаржена може бути скасована вищою ВЛК. Всі копії медичних документів завіряються нотаріусом і додаються до медичної характеристики, яку пише, наприклад військовий лікар або дільничний.

Окремим питанням Н.Пустовойтова виділила випадки, коли людина мала право на дообстеження і її хвороба мала бути пролікована належним чином. Тоді військовозобов’язаний міг би виконувати свій обов’язок із захисту Батьківщини, підкреслила лікар.

Н.Пустовойтова надала відповідь і щодо строків проходження ВЛК, зокрема, чи законним є проходження військово-лікарської експертизи за один день. «Людина може бути обстежена клінічно, інструментально за рішенням лікарів. Це не звичайні лікарі – це уповноважені лікарі, вони можуть призначити будь-яке обстеження, яке вважатимуть за необхідне. Якщо вони встигають за один день зробити всі необхідні висновки, то, звісно, ВЛК може бути проведено за один день. З іншого боку, висновок ВЛК є важливим та достовірним документом. Якщо вказано, що особа здорова, то немає жодних патологічних показників, що вказують на проблеми з її здоров’ям».

С.Старенький порушив питання щодо ведення обліку осіб, що були визнані ВЛК придатними, яких через 3 місяці командири підрозділів направляють на повторне ВЛК, бо вони фактично непридатні. Учасники круглого столу дійшли висновку, що на даний момент такої статистики немає, проте проблема існує та потребує належної реакції.

На особливості клінічних досліджень військовозобов’язаних звернула увагу голова Комітету НААУ з питань захисту прав людини Ганна Колесник. «Коли передбачено в процедурі, наприклад, здачу певних аналізів, зокрема на СНІД, ми всі розуміємо, що отримання результатів аналізів буде щонайменше наступного дня. Тобто, коли людину просто затримали на вулиці і доставили до ТЦК і через 5 годин відправили на навчання, то очевидно, що ніякого ВЛК не було і підписи, які були поставлені, у висновку є просто формальністю. І це є дійсна проблема, адже процедура оскарження висновку ВЛК є ще більш складною, аніж саме його проходження – судові засідання призначаються мінімум через 3 місяці з моменту звернення до суду, а отже, особа, яка має певні захворювання, вже за цей час може бути на бойових завданнях і весь цей час заражає інших осіб. Отже, в результаті проведення неякісного ВЛК однією особою провокується погіршення стану здоров’я десятків інших людей, що вимушено перебувають поруч з хворою особою на службі».

Д.Бузанов порушив питання щодо відмови людини проходити ВЛК, зокрема, коли особа має відповідну медичну документацію щодо хронічної хвороби і хоче потім її надати. «Якщо особа потрапила на ВЛК під час оновлення даних, то вона може відмовитись, їй можуть дати рекомендацію з‘явитись через 3 доби до ТЦК з відповідними медичними документами. Якщо особі вже вручили повістку, то вона попереджається про проходження ВЛК, отже, особа відразу приходить з відповідними документами», - відповіла Н.Пустовойтова.

Зважаючи на велику кількість проблемних питань, що постають перед військовозобов’язаними та захисниками їхніх прав під час мобілізації, було вирішено продовжити цю тематику на наступних заходах НААУ.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.