Як захистити права добросовісних набувачів у спорах про повернення майна державі?

Осіб, які придбали майно у власників, що не мали права на відчуження цього майна, називають «добросовісними набувачами». Як захистити їхні права у категорії спорів про повернення цього майна у державну власність?

Відповідь на це запитання шукали адвокати та судді під час круглого столу на тему «Обговорення проблемних питань захисту права власності добросовісних набувачів у спорах за позовами прокурорів про повернення/витребування майна у державну власність», який організували комітети НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів і з питань аграрного, земельного та довкілевого права.

Заступник голови Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Сергій Лисенко окреслив проблематику, яка виникає в судовій практиці під час розгляду справ за позовами прокурорів щодо витребування майна у добросовісних набувачів у державну власність.

Секретар Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Кирило Кузнецов звернув увагу на відсутність законодавчого визначення «добросовісного набувача», а також виокремив низку критеріїв з огляду на постанову ВП ВС від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, які вказують на наявність такого статусу, а саме:

1) чи поводилася особа добросовісно на стадії, що передувала отриманню земельної ділянки з державної/комунальної власності;

2) якщо набувач отримав земельну ділянку від приватної особи, яка незаконно її набула з державної/комунальної власності, чи міг кінцевий набувач, виявляючи розумну обачність, це з’ясувати (наприклад, під час візуального огляду ділянки, ознайомленням із певними документами);

3) чи існують зв’язки між кінцевим і первісним набувачами земельної ділянки з державної/комунальної власності (наприклад, родинні, дружні, робочі, ділові, зокрема через спільну участь у юридичних особах).

Також він звернув увагу на окрему думку, викладену у постанові ВП ВС від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, щодо необхідності встановлення чи була або могла бути особа на момент придбання спірної земельної ділянки обізнаною з її фактичним місцезнаходженням, природними властивостями, доступною для ознайомлення документацією для встановлення пропорційності витребування спірної земельної ділянки легітимній меті застосування такого обмеження права на мирне володіння майном, жодною нормою чинного законодавства не врегульована.

Доповідач підняв питання ефективності та узгодження з нормами процесуальних кодексів положень проекту Закону № 9302, яким передбачено зміни до ст. 390 Цивільного кодексу (зміни стосуються норми про те, що суд одночасно із задоволенням позову про витребування майна від добросовісного набувача повинен вирішити питання про відшкодування добросовісному набувачеві понесених ним витрат на придбання майна).

Суддя Касаційного господарського суду Юрій Чумак наголосив, що однією з важливих складових доказування в цій категорії справ є питання встановлення наявності або відсутності волі власника майна, держави в особі органу влади, на вибуття з володіння належного їй майна, як цього вимагає ч.1 ст.388 ЦК.

Він також підкреслив, що під час представництва в суді добросовісних набувачів адвокат повинен займати активну позицію, звертати увагу суду на необхідність дотримання принципів і гарантій захисту права власності, актуальну практику Європейського суду з прав людини. Водночас суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися у змагальність процесу та розглядати ті питання, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В судовій практиці до кінця не вирішена проблема захисту прав добросовісного набувача, за якої він втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат. За практикою рішень ЄСПЛ (справа «Фрессо і Руар проти Франції») така конструкція є неприйнятною і може трактуватися як свавільне втручання держави у права людини без нагальної на те потреби.

Під час розгляду таких категорій справ вбачається певне зловживання з боку прокуратури своїм процесуальним становищем. Один із прикладів, коли прокурори з метою встановлення певних фактів порушень чинного законодавства у кримінальному провадженні звертаються до господарських судів з відповідними позовами.

С. Лисенко зазначив, що суди, у тому числі касаційної інстанції, досить поверхнево розглядають, а інколи і взагалі не досліджують дотримання прокуратурою важливих принципів легітимної мети, справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов’язаними із втручанням та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, принципу належного урядування, коли саме держава повинна бути відповідальною за порушення, які допустили органи влади під час відчуження майна, що призвело до негативних наслідків у вигляді витребування майна у добросовісного набувача. На ці та інші питання щодо дотримання гарантій права власності, закріплених у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, звернули уваги судді Верховного Суду в окремій думці до постанови ВП ВС від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14ц.

У підсумку доповідачі презентували низку шляхів захисту прав добросовісних набувачів:

- ініціювання судового провадження до власника земельної ділянки про відшкодування витрат на утримання та збереження земельної ділянки, здійснених із часу, з якого власникові належить право на її повернення, а у разі здійснення поліпшень земельної ділянки, які не можуть бути відокремлені від неї без завдання їй шкоди, - про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельної ділянки на підставі висновків Верховного Суду, які були викладені у постанові ВП ВС від 07.11.2018 № 488/6211/14-ц;

- ініціювання судового провадження до продавця земельної ділянки, а також державного органу (внаслідок дій якого було порушено порядок відведення земельної ділянки) про відшкодування збитків внаслідок неналежного виконання зобов’язань на підставі висновків Верховного Суду, які були викладені у постанові ВП ВС від 29.05.2019 № 367/2022/15-ц, від 12.06.2019 №487/10128/14.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.