"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Принцип безперервності влади під час війни дослідили на круглому столі
Дотримання принципу інституційної безперервності влади в Україні є надзвичайно важливим в нинішніх воєнних умовах, адже позбавлення легітимності української влади є одним з очевидних пріоритетів агресора не лише для пропаганди, а й дискредитації на міжнародній арені.
Такого висновку дійшли учасники круглого столу на тему: «Принцип інституційної безперервності влади в Україні: виклики в умовах воєнного стану та післявоєнного періоду», організованого Комітетами НААУ з питань виборчого права та з питань верховенства права.
Під час круглого столу обговорювались питання щодо:
1. Законодавчого регулювання інституту безперервності влади у розрізі національних і міжнародних стандартів: парламентський і президентський виміри;
2. Ролі органів конституційного контролю з погляду офіційного тлумачення питань безперервності влади;
3. Правозастосовної практики з питань інституційних основ безперервності влади: висновки судів, практика ЦВК тощо.
Участь у заході взяли члени комітетів НААУ, народні депутати України, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, члени Центральної виборчої комісії України, науковці, представники Міжнародної фундації виборчих систем «IFES» та громадської організації «Центр політико-правових реформ». Слухачами заходу були студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Голова Комітету з питань верховенства права Марина Ставнійчук детально окреслила питання стандартів організації державної влади в умовах воєнного періоду. Доповідач висвітлила характеристику юридичних основ континуїтету як принципу міжнародного права. Спікер зазначила, що у Конституції України дається вичерпна відповідь на питання щодо забезпечення принципу інституційної безперервності влади у контексті системного тлумачення норм Конституції України.
Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович наголосив на тому, що принцип інституційної безперервності влади міститься у положеннях Конституції України, зокрема, щодо питань повноважень Верховної Ради України та повноважень Президента України. Він підкреслив і те, що питання безперервності влади стосується й інших органів державної влади, зокрема, органів судочинства.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура окреслив важливість забезпечення принципу інституційної безперервності влади та відзначив необхідність одержання позиції Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення цього питання в умовах воєнного періоду.
Член Центральної виборчої комісії України та ради Комітету з питань виборчого права Андрій Євстігнєєв озвучив питання правозастосовної практики ЦВК щодо дії повноважень органів державної влади на різному рівні та проблеми зупинення виборчих процесів щодо обрання депутатів різного рівня.
Завідувачка кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Лотюк значну частину своєї доповіді присвятила принципам, які становлять основу конституційного ладу в Україні, приділивши окрему увагу рішенням Конституційного Суду України.
Професор кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка та член Ради Комітету НААУ з питань виборчого права Оксана Васильченко проаналізувала питання офіційного тлумачення Конституційним Судом України проблеми інституційної безперервності влади. Водночас, доповідач наголосила на необхідності якомога швидшого формування суддівського складу органу конституційного контролю.
Член ради Комітету з питань виборчого права Борис Сікліцький розповів про юридичні позиції безперервності влади, зокрема, дослідження практики міжнародних судових установ.
Член ради Комітету з питань виборчого права Тетяна Сав'як виступила з доповіддю щодо законодавчого регулювання інституту безперервності влади у розрізі повноважень Президента України. Доповідач проаналізувала зміст відповідних положень Конституції України, які стосуються необхідності запобігання неоднозначного тлумачення питання здійснення повноважень Президентом України.
Член ради Комітету з питань виборчого права Микола Торбєєв озвучив проблемні питання інституційної безперервності влади у контексті набуття та припинення повноважень депутатами різних рівнів.
До дискусії в рамках круглого столу долучився експерт з реформування виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Олександр Клюжев, який наголосив на необхідності врахування позиції представників громадянського суспільства, що стосується належного розуміння принципу інституційної безперервності влади та може стати передумовою для проведення майбутніх післявоєнних виборів в Україні.
Свою думку висловила й членкиня правління та керівниця проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. Вона підкреслила важливість донесення до суспільства головних характеристик інституційних основ безперервності влади. Окремо висловила позицію про недоцільність звернення до Конституційного Суду України щодо тлумачення питання безперервності повноважень органів державної влади в Україні. Спікер вказала і на визначальну роль Верховної Ради України у питанні призначення перших післявоєнних виборів в Україні.
Голова комітету з питань виборчого права Алла Басалаєва резюмувала позиції учасників та вкотре наголосила на готовності адвокатської спільноти активно співпрацювати з органами законодавчої, виконавчої та судової гілки влади, а також з представниками громадянського суспільства у питаннях інформаційно-юридичного висвітлення інституту безперервності влади в Україні.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Захист військових
Усі курси ВША для ветеранів, що поновлюють адвокатську діяльність,…
Рада адвокатів України звільнила адвокатів-ветеранів ЗСУ, які відновлюють діяльність після її зупинення на рік і більше через виконання обов’язку захисту держави, від оплати курсів з підвищення професійного рівня, що проводить Вища школа адвокатури. Пільга діє протягом року з дати поновлення права на професію.
Етика
Результати НСРД не можна використовувати у дисциплінарках проти…
Матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, отримані шляхом втручання у приватне спілкування, не можуть передаватися й використовуватися в дисциплінарних провадженнях щодо адвокатів. Адже КПК не дозволяє слідчому чи прокурору використовувати їх поза межами кримінального процесу.
ЄРАУ
Доступ до контактів адвокатів у ЄРАУ відновлено
Рада адвокатів України відкрила для публічного доступу дані Єдиного реєстру адвокатів України, які були закриті на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Рішення ухвалено на засіданні 12–13 грудня.
БПД
Комісіям з оцінювання якості БПД уточнять статус та процедуру…
Рада адвокатів України прийняла за основу проекти нової редакції Положення про комісію з оцінювання якості БПД та Регламенту її діяльності. Вони мають системно оновити процедури розгляду звернень, підстави для ухвалення рішень і взаємодію комісій з органами адвокатського самоврядування.
Доступ до професії
РАУ змінила формулу підвищення професійного рівня у перший рік…
За базовим правилом кожен адвокат, виконуючи обовʼязок підвищити професійний рівень, має за рік набрати 15 залікових годин. Для тих, хто тільки-но отримав свідоцтво й склав присягу, встановлено «мʼякший» порядок.
Самоврядування
Члени КДКА не мають обовʼязку подавати декларації - РАУ
Рада адвокатів України дослідила правовий статус членів органів адвокатського самоврядування та констатувала відсутність у них обов’язку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
ЄРАУ
Популярні юридичні практики серед адвокатів: перші дані ЄРАУ
142 адвокати вже скористалися можливістю указати свої ключові юридичні практики в особистому кабінеті Єдиного реєстру адвокатів України. Опцію запроваджено рішенням РАУ та активовано наприкінці жовтня після оновлення програмного забезпечення.
Самоврядування
РАУ визначила 12 напрямів виконання Дорожньої карти щодо адвокатури
Рада адвокатів України під час засідання, що проходить 12 грудня, розглянула Дорожню карту з питань верховенства права, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2025 № 475-р. Документ передбачає розроблення та прийняття до IV кварталу 2026 року законопроекту про вдосконалення правового регулювання адвокатської діяльності.