"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Принцип безперервності влади під час війни дослідили на круглому столі
Дотримання принципу інституційної безперервності влади в Україні є надзвичайно важливим в нинішніх воєнних умовах, адже позбавлення легітимності української влади є одним з очевидних пріоритетів агресора не лише для пропаганди, а й дискредитації на міжнародній арені.
Такого висновку дійшли учасники круглого столу на тему: «Принцип інституційної безперервності влади в Україні: виклики в умовах воєнного стану та післявоєнного періоду», організованого Комітетами НААУ з питань виборчого права та з питань верховенства права.
Під час круглого столу обговорювались питання щодо:
1. Законодавчого регулювання інституту безперервності влади у розрізі національних і міжнародних стандартів: парламентський і президентський виміри;
2. Ролі органів конституційного контролю з погляду офіційного тлумачення питань безперервності влади;
3. Правозастосовної практики з питань інституційних основ безперервності влади: висновки судів, практика ЦВК тощо.
Участь у заході взяли члени комітетів НААУ, народні депутати України, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, члени Центральної виборчої комісії України, науковці, представники Міжнародної фундації виборчих систем «IFES» та громадської організації «Центр політико-правових реформ». Слухачами заходу були студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Голова Комітету з питань верховенства права Марина Ставнійчук детально окреслила питання стандартів організації державної влади в умовах воєнного періоду. Доповідач висвітлила характеристику юридичних основ континуїтету як принципу міжнародного права. Спікер зазначила, що у Конституції України дається вичерпна відповідь на питання щодо забезпечення принципу інституційної безперервності влади у контексті системного тлумачення норм Конституції України.
Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович наголосив на тому, що принцип інституційної безперервності влади міститься у положеннях Конституції України, зокрема, щодо питань повноважень Верховної Ради України та повноважень Президента України. Він підкреслив і те, що питання безперервності влади стосується й інших органів державної влади, зокрема, органів судочинства.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура окреслив важливість забезпечення принципу інституційної безперервності влади та відзначив необхідність одержання позиції Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення цього питання в умовах воєнного періоду.
Член Центральної виборчої комісії України та ради Комітету з питань виборчого права Андрій Євстігнєєв озвучив питання правозастосовної практики ЦВК щодо дії повноважень органів державної влади на різному рівні та проблеми зупинення виборчих процесів щодо обрання депутатів різного рівня.
Завідувачка кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Лотюк значну частину своєї доповіді присвятила принципам, які становлять основу конституційного ладу в Україні, приділивши окрему увагу рішенням Конституційного Суду України.
Професор кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка та член Ради Комітету НААУ з питань виборчого права Оксана Васильченко проаналізувала питання офіційного тлумачення Конституційним Судом України проблеми інституційної безперервності влади. Водночас, доповідач наголосила на необхідності якомога швидшого формування суддівського складу органу конституційного контролю.
Член ради Комітету з питань виборчого права Борис Сікліцький розповів про юридичні позиції безперервності влади, зокрема, дослідження практики міжнародних судових установ.
Член ради Комітету з питань виборчого права Тетяна Сав'як виступила з доповіддю щодо законодавчого регулювання інституту безперервності влади у розрізі повноважень Президента України. Доповідач проаналізувала зміст відповідних положень Конституції України, які стосуються необхідності запобігання неоднозначного тлумачення питання здійснення повноважень Президентом України.
Член ради Комітету з питань виборчого права Микола Торбєєв озвучив проблемні питання інституційної безперервності влади у контексті набуття та припинення повноважень депутатами різних рівнів.
До дискусії в рамках круглого столу долучився експерт з реформування виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Олександр Клюжев, який наголосив на необхідності врахування позиції представників громадянського суспільства, що стосується належного розуміння принципу інституційної безперервності влади та може стати передумовою для проведення майбутніх післявоєнних виборів в Україні.
Свою думку висловила й членкиня правління та керівниця проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. Вона підкреслила важливість донесення до суспільства головних характеристик інституційних основ безперервності влади. Окремо висловила позицію про недоцільність звернення до Конституційного Суду України щодо тлумачення питання безперервності повноважень органів державної влади в Україні. Спікер вказала і на визначальну роль Верховної Ради України у питанні призначення перших післявоєнних виборів в Україні.
Голова комітету з питань виборчого права Алла Басалаєва резюмувала позиції учасників та вкотре наголосила на готовності адвокатської спільноти активно співпрацювати з органами законодавчої, виконавчої та судової гілки влади, а також з представниками громадянського суспільства у питаннях інформаційно-юридичного висвітлення інституту безперервності влади в Україні.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Що з’ясовувати й доводити у кримінальному провадженні за участю…
Як ефективно захищати інтереси неповнолітніх? Про роль адвоката, судді та психолога говорили представники цих професій під час тематичного вебінару, організованого Молодіжним комітетом НААУ — UNBA NextGen у Київській та Одеській областях.
За кордоном
ЄС готується приєднатися до Конвенції про захист професії адвоката
Європейський Союз офіційно запросили стати стороною Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката як міжнародну організацію. Єврокомісія вже готує проєкти рішень щодо підписання міжнародного договору та подальшого приєднання до нього.
Дискусія
Від стану вагона до механізму аварії: як працює…
Залізнично-транспортна експертиза дає змогу оцінити технічний стан рухомого складу й колії, встановити технічну причину та механізм пригоди, визначити відповідність дій працівників нормативним вимогам і з’ясувати, чи можна було з технічної точки зору запобігти сходу вагонів, зіткненню, наїзду або іншій події.
Законодавство
За Конвенцію про захист професії адвоката буде значно більше ніж 226…
Після завершення технічної підготовки ратифікація Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката отримає широку підтримку у Верховній Раді. За міжнародний договір можуть проголосувати значно більше ніж мінімально необхідні 226 народних депутатів.
Етика
Суддя дістав попередження через адвоката
Суддя з Кривого Рогу привернув до себе увагу, коли вирішив взяти участь у конкурсі до апеляції. ВККС зупинила процедуру оцінювання та звернулася до ВРП через звʼязки судді з адвокатом, у яких побачили ознаки порушення правил самовідводу.
За кордоном
У Нью-Йорку 1 636 адвокатів, які не оновили дані, можуть відсторонити…
Дисциплінарний орган Третього судового департаменту штату Нью-Йорк звернувся до суду з вимогою відсторонити від практики 1 636 адвокатів, які не виконали обов’язку періодичної реєстрації.
Навчання
Молода — отже недосвідчена: як адвокаткам реагувати на стереотипні…
Коментарі щодо віку, статі чи зовнішності, висловлені в суді, можуть відволікти ад-воката від захисту інтересів клієнта. Тому перш ніж реагувати, варто оцінити зв’язок репліки зі справою, визначити межу допустимого та обрати подальшу дію.
Гарантії діяльності
Чому злочини проти адвокатів кваліфікують як загальнокримінальні
Під час розслідування посягань на адвокатів необхідно встановити факт насильства або заподіяння тілесних ушкоджень та додатково довести зв’язок злочину з професійною діяльністю захисника. Правоохоронцям простіше кваліфікувати подію як загальнокримінальне правопорушення, не пов’язуючи її з роботою адвоката.