Принцип безперервності влади під час війни дослідили на круглому столі
Дотримання принципу інституційної безперервності влади в Україні є надзвичайно важливим в нинішніх воєнних умовах, адже позбавлення легітимності української влади є одним з очевидних пріоритетів агресора не лише для пропаганди, а й дискредитації на міжнародній арені.
Такого висновку дійшли учасники круглого столу на тему: «Принцип інституційної безперервності влади в Україні: виклики в умовах воєнного стану та післявоєнного періоду», організованого Комітетами НААУ з питань виборчого права та з питань верховенства права.
Під час круглого столу обговорювались питання щодо:
1. Законодавчого регулювання інституту безперервності влади у розрізі національних і міжнародних стандартів: парламентський і президентський виміри;
2. Ролі органів конституційного контролю з погляду офіційного тлумачення питань безперервності влади;
3. Правозастосовної практики з питань інституційних основ безперервності влади: висновки судів, практика ЦВК тощо.
Участь у заході взяли члени комітетів НААУ, народні депутати України, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, члени Центральної виборчої комісії України, науковці, представники Міжнародної фундації виборчих систем «IFES» та громадської організації «Центр політико-правових реформ». Слухачами заходу були студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Голова Комітету з питань верховенства права Марина Ставнійчук детально окреслила питання стандартів організації державної влади в умовах воєнного періоду. Доповідач висвітлила характеристику юридичних основ континуїтету як принципу міжнародного права. Спікер зазначила, що у Конституції України дається вичерпна відповідь на питання щодо забезпечення принципу інституційної безперервності влади у контексті системного тлумачення норм Конституції України.
Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович наголосив на тому, що принцип інституційної безперервності влади міститься у положеннях Конституції України, зокрема, щодо питань повноважень Верховної Ради України та повноважень Президента України. Він підкреслив і те, що питання безперервності влади стосується й інших органів державної влади, зокрема, органів судочинства.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура окреслив важливість забезпечення принципу інституційної безперервності влади та відзначив необхідність одержання позиції Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення цього питання в умовах воєнного періоду.
Член Центральної виборчої комісії України та ради Комітету з питань виборчого права Андрій Євстігнєєв озвучив питання правозастосовної практики ЦВК щодо дії повноважень органів державної влади на різному рівні та проблеми зупинення виборчих процесів щодо обрання депутатів різного рівня.
Завідувачка кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Лотюк значну частину своєї доповіді присвятила принципам, які становлять основу конституційного ладу в Україні, приділивши окрему увагу рішенням Конституційного Суду України.
Професор кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка та член Ради Комітету НААУ з питань виборчого права Оксана Васильченко проаналізувала питання офіційного тлумачення Конституційним Судом України проблеми інституційної безперервності влади. Водночас, доповідач наголосила на необхідності якомога швидшого формування суддівського складу органу конституційного контролю.
Член ради Комітету з питань виборчого права Борис Сікліцький розповів про юридичні позиції безперервності влади, зокрема, дослідження практики міжнародних судових установ.
Член ради Комітету з питань виборчого права Тетяна Сав'як виступила з доповіддю щодо законодавчого регулювання інституту безперервності влади у розрізі повноважень Президента України. Доповідач проаналізувала зміст відповідних положень Конституції України, які стосуються необхідності запобігання неоднозначного тлумачення питання здійснення повноважень Президентом України.
Член ради Комітету з питань виборчого права Микола Торбєєв озвучив проблемні питання інституційної безперервності влади у контексті набуття та припинення повноважень депутатами різних рівнів.
До дискусії в рамках круглого столу долучився експерт з реформування виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Олександр Клюжев, який наголосив на необхідності врахування позиції представників громадянського суспільства, що стосується належного розуміння принципу інституційної безперервності влади та може стати передумовою для проведення майбутніх післявоєнних виборів в Україні.
Свою думку висловила й членкиня правління та керівниця проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. Вона підкреслила важливість донесення до суспільства головних характеристик інституційних основ безперервності влади. Окремо висловила позицію про недоцільність звернення до Конституційного Суду України щодо тлумачення питання безперервності повноважень органів державної влади в Україні. Спікер вказала і на визначальну роль Верховної Ради України у питанні призначення перших післявоєнних виборів в Україні.
Голова комітету з питань виборчого права Алла Басалаєва резюмувала позиції учасників та вкотре наголосила на готовності адвокатської спільноти активно співпрацювати з органами законодавчої, виконавчої та судової гілки влади, а також з представниками громадянського суспільства у питаннях інформаційно-юридичного висвітлення інституту безперервності влади в Україні.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Війна
В.Гвоздій розповів фінським колегам про досвід діяльності…
Фінляндія, яка має близько 1300 км сухопутного кордону з Росією, у квітні 2023 року вступила до НАТО. Втім межування з агресивним сусідом очевидно залишає актуальними ризики конфлікту і навіть війни. Тому фінські адвокати цікавляться досвідом українських колег з організації роботи в умовах воєнного стану.
Доступ до професії
Освітянам і студентам розповіли про становлення та традиції…
Науково-методичний Центр досліджень адвокатури і права НААУ розпочав співпрацю з Національною академією педагогічних наук України. Першим спільним заходом двох інституцій став вебінар для викладачів та студентів.
Самоврядування
Як має діяти КДКА, якщо суд скасував її рішення у дисциплінарній…
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону продовжує розглядати дисциплінарну скаргу після скасування судом рішення КДКА по суті дисциплінарної справи, якщо рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката є діючим.
Дискусія
Інструменти розшуку активів у цифрову епоху обговорили експерти
Іноді фото улюбленого собаки, розміщене у соцмережі, може дати зачіпку для виявлення прихованих активів недобросовісного боржника. А для ефективного стягнення необхідний доступ до відповідних реєстрів та баз даних країн ЄС.
Cудова практика
За подачу однотипних заяв суд може накласти штраф – нагадали у ГСК
Синхронна подача однотипних заяв як однією особою, так і від імені різних осіб, можуть визнаватися зловживанням процесуальними правами, із притягненням винних осіб до відповідальності у вигляді штрафу.
За кордоном
Як українському адвокату почати практику у Чехії
Аби почати практикувати міжнародне право та право рідної країни у Чеській Республіці, українському адвокату необхідно набути статус іноземного адвоката в цій країні і потрапити до реєстру Асоціації адвокатів Чехії.
Війна
Захист прав осіб з інвалідністю під час мобілізації: адвокати…
Мобілізація осіб з інвалідністю проти їх волі та з порушенням установленого порядку звісно неприпустима. І хоча подальше звернення до суду забезпечує поновлення прав, утім це завжди зайві витрати часу, додатковий стрес та моральна шкода.
Дискусія
Чому українці побоюються штучного інтелекту пояснив експерт…
Попри швидкоплинність процесу розповсюдження штучного інтелекту в світі, в Україні більшість людей побоюються використовувати новітні технології на практиці. Це пов’язано необізнаністю та відсутністю правового регулювання використання ШІ.