Причини «відбілення» зарплат та кроки до детінізації економіки озвучив адвокат

Бізнес виходить з тіні не через спонукання влади платити «білі» зарплати, а за рахунок збільшення військовослужбовців під час війни. А Національна стратегія доходів, оприлюднена Мінфіном, може обернутися додатковим тиском на бізнес.

Таку думку висловив голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков, коментуючи для Громадського Інтерактивного Телебачення позицію голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, який назвав одним з помітних трендів 2023 року «відбілення» заробітних плат. Нардеп пов’язує детінізацію зарплат з тим, що бізнес хоче уникнути негативних наслідків.

«Напевно, питання не в економіці. Відповідь дуже проста. І одна версій, що суттєво збільшилися відрахування від ПДФО, які йдуть від військовослужбовців. У нас значно збільшилось військо, - звернув увагу адвокат. - Всі ці зарплати платяться, зрозуміло, «в білу». І за рахунок військовослужбовців у нас відбувається таке шалене зростання. Тому, чи є це зростання – так воно є статистично, чи є це зростання економіки – напевно, ні, тому що воно пов'язано з іншими процесами: з процесом збільшення чисельності Збройних Сил України. І тому цифри, якими оперують відповідні Міністерство і відомство, дійсно зростають, але передумов економічних цьому немає. Тобто, шаленого росту економіки ми з вами не відчуваємо, шаленого росту якихось галузей економіки також не відбувається».

Голова Комітету НААУ назвав причини, за яких роботодавці не хочуть платити зарплати своїм працівникам офіційно. Одна з них – велике податкове навантаження. Зокрема, для найманого працівника або особи, яка виконує роботу за цивільно-правовою угодою, застосовуються три платежі:

• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18 % заробітної плати;
• військовий збір — 1,5 % зарплати;
• єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 22 % зарплати.

«І тоді у бізнеса виникає питання – як це все платити і ще й заробляти. І тому саме з цим пов'язана скоріше велика частина бізнесу, що працює «в тіні». Навпаки, більше «в тінь» пішло підприємців з цього часу. Але за рахунок того, що є військовий ПДФО перекривається, статистично виглядає все більш-менш. Насправді, треба з цим тягарем щось робити. Треба зменшити його, можливо, на час війни або пов'язати з якимись преференціями, зокрема, по мобілізації. Сплатив підприємець 35 тис. грн заробітної плати – і отримав бронь на одного працівника, якому сплачує «білу» зарплату», - зазначив А. Шабельніков.

Негативно висловився адвокат і щодо Національної стратегії доходів (НСД) до 2030 року.

Нагадаємо, стратегія передбачає такі кроки:

1. заборона спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб. Третю групу об'єднають з другою, а для юридичних осіб, які на ній перебувають, протягом трьох років будуть поступово підвищувати ставку податку до 18 %. Надалі компаніям заборонять користуватися цією системою;
2. підвищення ставок спрощеної системи для фізичних осіб – підприємців. Для ФОПів, які перебувають на другій і третій групах (а після реформи – на об'єднаній другій групі), запровадять диверсифіковані ставки – від 3 % до 17 % від доходу залежно від виду діяльності;
3. звуження першої групи спрощеної системи. Кількість видів діяльності, якими можна займатися на спрощеній системі оподаткування, звузять. Єдиний податок для першої групи переглянуть: замість фіксованої суми підприємці будуть платити відсоток від доходу;
4. ставки податку для "спрощенців" четвертої групи (агровиробники) підвищать, а базу оподаткування розширять. Це повинно стимулювати компанії переходити на загальну систему оподаткування;
5. усіх «спрощенців» зобов'яжуть користуватися РРО та вести облік походження товарів;
6. запровадження прогресивної шкали оподаткування ПДФО: одна чи дві вищі ставки будуть застосовуватися до тієї частини доходу особи, яка буде перевищувати певний встановлений законом рівень. Розмір цих ставок, як і граничні розміри доходів, поки що не відомі;
7. реформа системи податкових пільг і знижок. Отримувати відшкодування сплаченого податку пропонують за витрати на самостійне поліпшення житлових умов, власну справу, лікування, освіту;
8. запровадження європейських правил оподаткування податком на прибуток підприємств (зокрема, щодо оподаткування роялті);
9. гармонізація законодавства про ПДВ з директивами ЄС. Зокрема – мінімізація пільг з ПДВ, гармонізація ставок та адміністрування цього податку;
10. підвищення акцизів на пальне, алкоголь, тютюнові вироби до мінімального рівня ставок, який діє в ЄС. Надалі держава вивчатиме міжнародний досвід запровадження акцизу на солодкі напої. Запровадження останнього планується з 2027 року;
11. підвищити ставки оподаткування екологічним податком викидів вуглецю (цей захід планується реалізувати після завершення війни);
12. зміна бази оподаткування податку на майно. Стягувати його пропонують з оціночної вартості нерухомості. Така зміна може статися у 2027 – 2028 роках. До того часу держава повинна буде налагодити процеси оцінки майна та наповнити реєстри відповідними даними.

«Анонсована стратегія, коли взагалі йдуть розмови про припинення існування ФОПів, тобто, змусити їх зробити так, щоб це було невигідно, збільшити податки у певних галузях до 17% від доходу в залежності від виду діяльності – ці кроки, на жаль, можуть призвести до тінізації. Я вважаю, коли бізнес використовує опцію ФОП, договірні відносини замість оформлення працівника на роботу, це є нормально. Все одно держава при цьому отримує постійні надходження до бюджету. І саме такий об'єм податків є для бізнесу оптимальним, він є для бізнесу помірним, він дає можливість виживати бізнесу, розвиватись, отримувати доходи і наповнювати бюджет», - переконаний адвокат.

Він наголосив, що чпонукати бізнес виходити «з тіні» слід зменшенням податків та перевірок.

«Детинізацію економіки я б стимулював би економічно, за рахунок зменшення податкового навантаження. Якщо б всі розуміли, що сплата 5% або 10% убезпечує і гарантує бізнесу, що до нього не приходить податківець з перевіркою, він спокійно працює і сплачує податки. У цьому випадку я впевнений, що «детінізація» економіки відбувалась би швидше. Бізнесу було б це вигідно і бізнес би на ці кроки пішов», - зазначив А. Шабельніков.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.