Суддя може стати адвокатом? ВРП «відступила» від висновку ВС

Вища рада правосуддя зробила висновок, що отримання суддею свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю з одночасним зупиненням такого права не порушує вимог несумісності. Втім, це не узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду.

Такого висновку, за повідомленням «Закон і Бізнес» сьогодні, 27 лютого, дійшла Вища рада правосуддя

У ВРП сьогодні, 27 лютого, розглядали справу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Василя Гончарука. У нього закінчився п’ятирічний строк і суддя вирішив отримати адвокатське свідоцтво. Тим більше, що В.Гончарук так і не отримав рішення про проходження кваліфікаційного оцінювання, хоча вважав, що жодних перешкод цьому немає.

Пізніше до ВРП надійшла скарга від громадянина, який з посиланням на веб-ресурс стверджував, що суддя В.Гончарук «підпільно» пропонує послуги адвоката.

Нагадаємо, відповідно до ст. 7 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» робота на посаді судді є несумісною з діяльністю адвоката.

Але, як зазначив доповідач у справі - голова ВРП Григорій Усик, закон дійсно забороняє судді здійснювати адвокатську діяльність. Проте, сам факт отримання адвокатського свідоцтва з одночасним зупиненням його дії виключає можливість здійснення такої діяльності. А наявність такого свідоцтва лише підтверджує можливість здійснення такої діяльності у майбутньому.

Г.Усик також повідомив, що немає доказів того, що В.Гончарук здійснював адвокатську діяльність. У ЄРАУ він значиться як такий, що у грудні 2019 року отримав свідоцтво на право на зайняття адвокатської діяльності, і того ж дня призупинив його.

Посилання на «підпільні» послуги взяті до уваги не були, адже при переході за вказаним посиланням значиться, що сторінку не знайдено.

Тож члени ВРП не знайшли підтверджень тому, що суддя порушив вимоги несумісності.

Цікаво, що три роки тому Велика Палата Верховного Суду (постанова від 10.02.2021 у справі № 822/1309/17) визнала несумісним набуття статусу адвоката із статусом чинного судді. При цьому йшлося про всі стадії допуску до професії, починаючи з кваліфікаційного іспиту.

Високі судді відзначили, що бажання отримати доступ до професії адвоката, перебуваючи у статусі судді, не виглядає легітимним та суперечить меті антикорупційного законодавства. У сенсі Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо заборони займатись адвокатською діяльністю не можна відокремити мету отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від бажання надавати (платно або безоплатно) правову допомогу.

Саме з метою займатись адвокатською діяльністю особа отримує відповідне свідоцтво. Отже, хоч закони «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Про судоустрій і статус суддів» прямо не забороняють суддям отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, водночас зміст поняття адвокат, суб`єкт адвокатської діяльності, а також механізм отримання такого свідоцтва свідчать про те, що процес набуття с статусу адвоката, як і сама адвокатська діяльність є несумісними зі статусом судді, - ідеться у постанові Великої Палати.

Також у Верховному Суді тоді звернули увагу на те, що у випадку складення присяги адвоката та отримання особою, яка є суддею, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, така особа одночасно буде перебувати під дією двох присяг - судді та адвоката.

Високі судді відзначили, що отримавши свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, особа, яка є суддею, підпадає під дію законів «Про судоустрій і статус суддів» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». А це є недопустимим, оскільки ставить під сумнів незалежність двох інститутів один від одного».

Враховуючи таку позицію, можна дійти висновку, що діючі судді не лише не можуть отримувати свідоцтва та бути приведеними до присяги адвоката, але не можуть навіть бути допущеними до складання кваліфікаційних іспитів та стажування.

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.