"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
У спорах щодо митних платежів пільги зі сплати судового збору недоречні, - Комітет НААУ
Звільнення Державної митної служби України та її територіальних підрозділів від сплати судового збору несе корупційні ризики, а також погіршить гарантії доступу громадян і бізнесу до правосуддя.
На це звернули увагу у Комітеті НААУ з питань митного та податкового права, де проаналізували проект Закону № 9359 «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору у справах про нарахування та сплату митних платежів».
Документом пропонується доповнити ч. 1 ст. 5 пунктом щодо звільнення від сплати судового збору центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, його територіальні органи – у справах про нарахування та сплату митних платежів.
У Комітеті НААУ вважають, що законопроектом не враховано інтереси громадян і бізнесу.
Так, митні органи подаватимуть більшу кількість позовних заяв до суду, що, крім іншого, додатково навантажить судову систему. Також цим створюються передумови для корупції та зловживань з боку контролюючих органів. Водночас, більшість категорій населення та суб'єктів підприємницької діяльності все ще будуть зобов'язані сплачувати судовий збір, у тому числі за оскарження винесених рішень. Це негативно позначиться на доступ до правосуддя громадян і бізнесу.
Отже, робить висновок Комітет, у законопроекті не враховані наслідки його прийняття для системи правосуддя загалом, відсутні розрахунки, які б свідчили про доцільність прийняття даної ініціативи для суспільства і держави. Відтак, ухвалення законопроекту вбачається недоцільним.
Усі зауваження і пропозиції Комітету НААУ можна переглянути за посиланням.
Популярні новини
Гарантії діяльності
Спершу ратифікація, потім реформа: Валентин Гвоздій про Конвенцію…
Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката ратифікували Албанія та Боснія і Герцеговина. Для набрання нею чинності потрібно вісім ратифікацій, тож Україна ще може опинитися серед держав, які запустять механізм контролю за гарантіями професії.
Дорожня карта
Лідія Ізовітова: реформа адвокатури має зробити професію сильнішою,…
Українська адвокатура завершує роботу над новою редакцією профільного закону. Дорожня карта з питань верховенства права визначила IV квартал 2026 року строком досягнення результату в цій сфері. Проєкт має забезпечити гарантії адвокатської діяльності механізмами відповідальності за їх порушення.
За кордоном
Конвенцію про захист професії адвоката ратифікувала перша держава
Боснія і Герцеговина стала першою державою, яка ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката (CETS № 226). Країна підписала Конвенцію 17 березня 2026 року, тож на ратифікацію їй знадобилося трохи більше ніж сім місяців.
Навчання
Рятуєте клієнта чи себе? Ознаки надмірного занурення адвоката у…
Адвокат, який після зустрічі подумки продовжує розмову з клієнтом і шукає рішення замість нього, насправді нерідко заспокоює лише власну тривогу. Розпізнати таке «рятівництво» можна за кількома ознаками. Після цього слід повернутися до підтримки.
Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за липень-вересень 2026 року.
Законодавство
Невідкладний обшук без ухвали? Що адвокати пропонують змінити в КПК
Верховна Рада готує узгоджену редакцію змін до Кримінального процесуального кодексу щодо обшуків у невідкладних випадках, без попередньої ухвали слідчого судді. НААУ наполягає: судовий контроль після такого обшуку має бути реальним, а власники житла – повноправними учасниками процедури.
ЄРАУ
Технічні роботи на порталі НААУ
Сьогодні, 28 жовтня, з 19:00 до 21:00 доступ до особистого кабінету адвоката на порталі Національної асоціації адвокатів України буде тимчасово обмежено через планові технічні роботи.
Дискусія
У Нікосії говорили про захист трудових прав в умовах окупації
Як захистити трудові права людини, якщо роботодавець, архіви й трудова книжка залишилися на окупованій території? І чи не легітимізує окупаційну владу суд, який бере до уваги виданий там документ?