Права представника (адвоката) потерпілого у кримінальних провадженнях щодо збирання доказів потребують розширення

5 квітня у НААУ за ініціативою Комітету з сімейного права та Комітету з кримінального права та процесу спільно з Центром «Адвокат дитини» і Центром з сімейного права ВША НААУ відбувся круглий стіл “Сімейні спори: коли сімейні правовідносини та конфлікти щодо участі у вихованні дітей призводять до початку кримінальних проваджень”.

Модератор заходу - Голова Комітету з сімейного права НААУ, Ганна Гаро у вітальному слові вказала: «Особливістю сімейного конфлікту є сильне бажання втекти та позбавитися навіть спогадів про спільне життя, відчути свободу та емоційну безпеку. Але, як правило, другий партнер не згоден відпускати, бо ще кохає. А тому намагається усілякими діями та протидіями “причинити добро”. Починається протистояння, яке часто переростає у справжню багаторічну війну, гру у жертву та тирана. Шукаючи порятунку, постраждала сторона звертається до адвокатів та правоохоронних органів, бо вважає, що діями партнера порушується закон».

На заході учасники обговорили, де та межа, які ефективні дії можуть вчинятися, щоб допомогти парі завершити свої відносини в правовому полі. Або захистити порушене право, що випливає з сімейних прав, зокрема брати участь у вихованні дітей, отримувати гарантоване дитині законом матеріальне утримання. Оскільки ключове - це діяти в найкращих інтересах дитини.

До участі у заході долучилися представники Національної поліції України - Ярослав Шанько, Олеся Даценко, Олена Янкіна, Мирослава Сіренко, Ігор Сперанський, а також представники Офісу Генерального прокурора - Максим Луцик та Ірина Шурхно.

Заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, член Ради Комітету з цивільного права та процесу НААУ, к. ю. н. Світлана Савицька звернула увагу на об’єктивні і суб’єктивні чинники, які призводять до пасивної роботи органів досудового розслідування при внесенні відомостей до ЄРДР та під час здійснення досудового розслідування (дізнання) у справах, що пов’язані із сімейними правовідносинами. Сімейні правовідносини невід’ємно пов’язані з морально-ціннісними орієнтирами суспільства.

На жаль, у нашому суспільстві ще досить висока толерантність до будь-яких насильницьких дій у колі сім’ї. До сьогодні непоодинокі випадки безучасності державних органів, у тому числі і правоохоронних органів, у ситуаціях домашнього насилля.

Член Ради Комітету з кримінального права та процесу НААУ, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України, к. ю. н. Кирило Легких узагальнив наявну судову практику у кримінальних провадженнях, які, опосередковано, виникають в межах сімейних правовідносин. Одночасно запропонував внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України в частині розширення можливостей потерпілого та його представника щодо залучення експерта на договірних умовах, отримання тимчасового доступу до речей та документів.

Член Ради Комітету з кримінального права та процесу НААУ, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, д. ю. н. Ірина Гловюк, навівши статистичні дані за ст. 126-1 КК України,  зупинилася на проблемних питаннях розуміння поняття «кримінальне правопорушення, пов’язане з домашнім насильством»,   кваліфікації домашнього насильства (з урахуванням різнотлумачення на практиці ознаки систематичності та розуміння засади non bis in idem), джерел доказів у таких провадженнях та інших питаннях кримінальних проваджень за ст. 126-1 КК України.

У доповіді приділено увагу правовим позиціям Касаційного кримінального суду, зокрема, підкреслено важливість позиції стосовно систематичності: «словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння.

Голова Комітету з цивільного права та процесу НААУ, к. ю. н. Олег Простибоженко звернув увагу на конкуренцію норм Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративну відповідальність щодо відповідальності за несплату аліментів. Також доповідачем висвітлено законодавчі недоліки притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності та практичні проблеми цього. Адвокат зрештою наголосив на відсутності у національному законодавстві логіки у побудові системи санкцій за несплату аліментів.

Член Ради Комітету з кримінального права та процесу НААУ у своїй доповіді Олександр Кудрявцев торкнувся питань доказування у кримінальних провадженнях, що виникають із сімейних правовідносин, окреслив проблеми, з якими стикається представник потерпілого, працюючи у справах такої категорії, а також вказав на шляхи подолання цих проблем.

Член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Марина Сухая вказала, що кримінальні правопорушення, які вчиняються у сфері сімейних відносин, пов’язаних зі спорами батьків щодо спілкування з дітьми, є досить актуальною темою у наш час. Основним правопорушенням є невиконання рішення про встановлення порядку участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо. Звернення із заявою у разі невиконання цієї категорії рішень - компетенція державного виконавця та є найбільш жорстким правовим інструментом. Однак потрібно розрізняти умисел сторони та невиконання рішення через інтереси дитини (дитина боїться спілкуватися з батьком/матір'ю через їхню поведінку). Викликом сьогодення став виїзд дітей за кордон, який також ускладнив виконання рішень судів і поставив питання - чи є умисел у діях того з батьків, хто вивіз дитину?

У своїй доповіді Голова Центру сімейного права ВША НААУ Анатолій Волков акцентував увагу на одночасному  представництві інтересів стягувача та потерпілого відповідно у виконавчому та кримінальному провадженнях. Відмітив, що у деяких випадках стягувач змушений ініціювати кримінальне провадження для ефективного захисту та реалізації виконання рішення суду боржником. Розповів, за яких умов матеріали виконавчого провадження будуть допустимими у кримінальному провадженні. Також звернув увагу на роль адвоката та виконавця під час фіксації невиконання судових рішень.

Член Ради Комітету з сімейного права, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Людмила Гриценко акцентувала увагу на важливості вміння розрізняти те, що потребує змін, і те, що потребує усвідомлення, опанування нових правозастосовних підходів, прокачування навичок. Національне законодавство у сфері запобігання та протидії домашньому насильству має доволі широкий правозахисний інструментарій, є зрозумілим та достатньо систематизованим. Проте наявність чи відсутність якісного закону не єдине питання, яке має значення в процесі захисту чи поновлення прав, чи в процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Учасники дійшли висновків щодо необхідності розширення законодавцем прав представника (адвоката) потерпілого щодо збирання доказів, а також про потребу запровадження спеціальної норми щодо відповідальності за невиконання рішень про спілкування з дитиною.

Трансляція круглого столу доступна для перегляду за посиланням.

Текст і фото підготовлені командою Координатора комітетів НААУ