У НААУ сімейні адвокати та психологи обговорили доказове значення висновку психолога (психологічного дослідження) та судово-психологічної експертизи у сімейних справах

Обговорення було проведено у НААУ за ініціативою Комітету з сімейного права, Комітету з цивільного права та процесу, Комітету експертного забезпечення адвокатської діяльності, ГО «Центр сімейно-правових досліджень» .

Модерацію заходу здійснювала Ганна Гаро - адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н., Голова Комітету з сімейного права НААУ.

Відкрила захід заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, адвокат, к.ю.н. Світлана Савицька, яка наголосила на актуальності порушеного питання та зауважила наступне: “Проблематика полягає в тому, що тривалий час дитину не сприймали як суб’єкта у судових процесах. Вона більше виступала як об’єкт, щодо долі якої приймали рішення, а власної думки дитини до уваги не брали. Сьогодні все змінюється, судами під час розгляду сімейних справ ураховуються положення  міжнародно- правових актів, які захищають право дітей на власну думку. Психологи можуть правильно донести думку та емоції дитини щодо справи, а тому варто обговорити усі існуючі та можливі шляхи врегулювання та тлумачення діяльності психологів у процесуальних відносинах”.

Лариса Гретченко, керівник Центру "Адвокат дитини" Вищої школи адвокатури НААУ презентуючи тематичну доповідь на тему: «Сімейні справи, у яких залучення психолога  та підготовка ним відповідного документа, є доцільним» наголосила на практичних потребах і викликах запровадження в Україні дружнього до дітей правосуддя, ключових засадах його ефективності. У своєму огляді категорій сімейних спорів, які охоплюються сферою дії концепції найкращих інтересів дитини та потребують багатопрофільного підходу, в тому числі з залученням психолога, Лариса Гретченко наголосила, що саме дитина є найбільш вразливою стороною сімейного конфлікту, оскільки на її долю випадає найбільше страждань і втрат.  Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дітей, є особливо складним та потребує тісної співпраці між різними фахівцями для повного розуміння дитини, оцінки її правового, психологічного, соціального, емоційного стану. Також керівник Центру "Адвокат дитини" ВША в огляді практики Верховного Суду навела приклади заслуховування думки дітей у присутності психолога,  використання висновків і рекомендацій психолога, їх ролі та доказового значення у судовому процесі. 

Голова Комітету експертного забезпечення адвокатської діяльності, що діє в складі НААУ, д.ю.н та кандидат економічних наук, адвокат, Віоллета Федчишина розповіла учасникам про новації судово-експертної діяльності, а саме особливості проведення судових експертиз та правильність вибору судового експерта. Зокрема, стаття 9 Закону України «Про судову експертизу» вказує, що особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Спікер навела слухачам актуальні нормативно-правові та підзаконні акти, за допомогою яких, регламентується діяльність судових експертів.

Олег Простибоженко у своєму виступі звернув увагу, що чинним ЦПК України не передбачено застосування положень Закону України "Про судову експертизу" до проведення експертизи в цивільному процесі, зауваживши, що це був свідомий вибір розробників кодексу.

 Іншими словами, ЦПК не ставить до психолога вимог бути саме судовим експертом. А тому експертом при вирішенні цивільних справ може бути відповідна особа, яка має спеціальні знання у певній сфері, зокрема і психолог. За певних умов для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, психолог може бути залучений як спеціаліст. Залучення психолога як свідка можливе у разі, якщо позов обгрунтовується посиланням на відповідні обставини, що можуть бути відомі психологу.

Керівник Школи адвокації і профайлінгу, радник Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, адвокат та психолог Ігор Покотило, у своїй доповіді, зокрема розповів про різницю в розумінні компетенцій фахівця психолога та судового експерта в сфері психології, в тому числі і з точки зору співвідношення етики та права в професійній діяльності. Також доповідач навів етапи «організаційної кухні» психологічних експертиз/досліджень та рецензування з практики Науково-експертного центру Київського університету імені Б.Грінченка та факультету психології КНУ; поділився власним баченням того чи обов’язковим є адвокатський запит на проведення експертизи/дослідження та розповів про доцільність попередження про кримінальну відповідальність експертів/психологів.

Ольга Кречик, експерт-психолог судовий третього кваліфікаційного класу судового експерта, старший судовий експерт ДУ «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» у своєму виступі розглянула практичну проблематику судово-психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин (далі – СПЕ), питання визначення об’єкту та предмету СПЕ. Також експерт розповіла про основні завдання, які може вирішувати СПЕ у цивільному судочинстві в сімейних справах, навела основні нормативно-правові акти, якими врегульовується питання проведення СПЕ в державних спеціалізованих експертних установах МОЗ України.

Спеціалістка-психологиня у сфері розслідування злочинів проти дітей, судова експертка ДНДЕКЦ МВС, проєктна керівниця видавництва «Шкільний світ» Анна Козлова розповіла про особливості застосування методів психодіагностичного дослідження, а саме: методологію проведення психодіагностичного дослідження; методи та методики психодіагностичного дослідження; необхідний обсяг психодіагностичних методів; за якими принципами психолог обирає психодіагностичний інструментарій.

Член Комітету з сімейного права НААУ, регіональний представник Комітету “UNBA NextGen” у Черкаській області адвокат та медіатор Людмила Гриценко навела для учасників аналіз постанов Верховного Суду в розрізі оцінки судом  висновків психологів  та висновків судово-психологічних експертиз в якості доказів. Загалом адвокат опрацювала близько 80 Постанов ВС в справах, що пов’язані з сімейними правовідносинами, справах, що пов’язані з домашнім насильствам та кримінальні провадження, а для заходу безпосередньо відібрано 12, як-от:

1. Постанова ВС від 19.05.2021 року у справі №524/3333/20

2. Постанова ВС від 03 березня 2021 року у справі № 389/751/20

3. Постанова ВС від 11.03.2021 року у справі №463/2162/20

4. Постанова ВС від 27.01.2021 року у справі №426/12022/19

5. Постанова ВС від 20.01.2021 року у справі №175/1386/18

6. Постанова ВС від 23.12.2020 року у справі №712/11527/17

7. Постанова ВС від 27.08.2020 року у справі №760/20057/17

8. Постанова ВС від 04.06.2020 року у справі №664/3798/15-к

9. Постанова ВС від 29.08.2019 року у справі №641/7592/18

10. Постанова ВС від 19.06.2019 року у справі №522/21127/13-ц

11. Постанова ВС від 03.06.2019 року у справі №303/6718/17

12. Постанова ВС від 14.03.2019 року у справі №754/3215/17

Вибірка та аналіз судової практики проводився з використанням програмного продукту Ліга 360:Адвокат НААУ.

Координаторка напрямку по роботі з дітьми та підлітками Інституту психології здоров’я (Institute of Health Psychology), експертка у Міжвідомчій координаційній раді з питань правосуддя щодо неповнолітніх Наталія Пашко ознайомила слухачів заходу із аспектами Етичного кодексу психолога, який було прийнято 20 грудня 1990 року на першому Установчому з'їзді Товариства психологів, та наголосила, що дотримання психологом Етичного кодексу є ознакою професіоналізму.

За підсумками проведення заходу, учасники дискусії дійшли згоди, що юридичного врегулювання потребують дії психолога щодо свідомого порушення ним принципу конфіденційності, у зв'язку з отриманням інформації під час роботи про вчинення щодо дитини одним із батьків домашнього насильства.

Учасники також підтримали ініціативу щодо важливості продовження дискусії щодо обговорення можливих шляхів перевірки компетентності та добросовісності психолога та запровадження відповідальності за якість проведеної роботи та наданих послуг.

Переглянути відеозапис круглого столу можна на сторінці НААУ у Facebook.

Текст та фото підготовлено командою координатора комітетів НААУ