Довідник «СТЕЛЯ» як джерело владних законодавчих ініціатив в системі БПД (спростування відеоінтерв'ю)

Кілька днів у соцмережах поширюються фейки про безоплатну правову допомогу, авторизовані високопосадовицею Міністерства юстиції.

Відео начебто призначене для професійної аудиторії, але містить вигадки, розраховані на людей, далеких від будь-якої з правничих професій.

На старті безсоромно  повідомляється, що система БПД працює без належної мережі комісій з оцінки якості БПД у радах адвокатів регіонів. А люди з вразливих соціальних груп не можуть поскаржитися на своїх адвокатів з системи БПД до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, адже  за свою скаргу вони начебто повинні вносити плату. Тобто, за логікою цього відео від Міністерства юстиції: БПД працює, але «нельзя пожаловаться».

Навіщо поширювати таке відео? Очевидно, що ці вигадки – не випадкові помилки від незнання, а умисна інформаційна тактика. Готується чергова реформа БПД (законопроект 5107), але для неї відсутні об’єктивні підстави. Відтак, їх потрібно вигадати, навіть якщо вони суперечать власним оцінкам і документам, опублікованим з офіційних джерел.

Просто цікаво, в яких з 2-х випадків Мінюст чесний: коли презентує БПД міжнародним донорам як власний успіх чи коли критикує БПД перед тими ж міжнародними донорами за неможливість перевіряти роботу адвокатів?

На чому ґрунтується недовіра та сумніви? Адже Звіт про роботу системи БПД за 2020 рік наповнений позитивним поглядом у майбутнє, а результативність адвокатів за звітний період є гордістю всієї системи: «У 2020 році адвокати при наданні БВПД досягли таких вагомих результатів: 156 випадків винесення виправдувального вироку або скасування обвинувального вироку та закритття провадження судом апеляційної, касаційної інстанції; 115 випадків закриття провадження за відсутності складу злочину, у разі невстановлення доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпання можливостей їх отримання; 3 543 випадки звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 79, 104 Кримінального кодексу України); 7 882 випадки призначення мінімального строку (розміру) покарання».

Чи не про найвищу оцінку якості діяльності адвокатів системи БПД свідчить статистика самого ж Мінюсту?

«У 2020 році працівниками регіональних центрів проведено 1 226 моніторингів якості надання БВПД у кримінальних провадженнях, коли така допомога надавалася особам у віці до 18 років (4 038 випадків), особам, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати власне право на захист (9 596 випадків), особам, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження (1 634 випадки); 3 664 перевірки своєчасності та повноти надання БВПД; 1 320 спостережень за роботою адвокатів у судах. У 2020 році здійснено спостереження за роботою 1 384 адвокатів. У 99,5% випадків за результатами проведених моніторингів адвокати дотримувалися Стандартів якості надання БВПД у кримінальному процесі», - повідомляється на 7-й сторінці офіційного Звіту. Тобто, адвокати сумлінно працюють в системі, проходять численні перевірки, отримуючи, за даними цього ж звіту, в середньому 2600 грн за одне виконане доручення Центру – і це офіційно визнано.

Комісії з оцінки якості діють при кожній раді адвокатів регіону, то ж інформація  чиновників від Мінюсту про їхню відсутність безсоромно брехлива.

Саме в ці комісії можуть звертатися центри БПД зі скаргами на адвокатів. За 2019-2020 рік ці «неіснуючі» комісії розглянули орієнтовно 300 звернень. В деяких регіонах такі звернення взагалі не надходили.  Судячи з оцінки у 99,5% відповідності Стандартам, реальних підстав для звернення зі скаргами на якість роботи адвокатів - мізерний відсоток.

Статистика Мінюсту стверджує: в 2020 році адвокати отримали 87 276 доручень, при виконанні яких на адвокатів було подано 548 скарг, що складає  лише 0,6%. 

Навпаки, в 2020 році найбільше клієнти скаржилися на роботу саме місцевих центрів з надання правової  допомоги - 778 скарг, 105 скарг на роботу регіональних центрів, 77  скарг на  операторів єдиного телефонного номера, 31  скарга на  діяльність Координаційниого центру та 22 скарги надійшло від адвокатів щодо взаємодії із центрами.

Отже, громадяни мають більше невдоволення роботою працівників центрів, аніж наданою адвокатами правничою допомогою. І це – теж офіційно, від самого Міністерства юстиції.

У звіті Міністерства юстиції повідомляється, що у 99,5% випадків адвокат прибував до затриманої особи у встановлений законодавством строк, тобто не пізніше ніж через одну годину після видання доручення на надання БВПД та не пізніше двох годин із моменту інформування про затримання

Але, все ж таки, якщо клієнт був дуже розчарований роботою адвоката БПД, він міг звернутися із скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, плата за подання дисциплінарної скарги з громадян, які потребують безоплатної правової допомоги, - не стягується. Ці правила діють не перший рік, і ніколи не дискримінували права вразливих соціальних груп.

Соромно, коли адвокат, навіть зупинивши свою діяльність у зв’язку з несумісністю, не знає обов’язкових до виконання актів вищих органів самоврядування адвокатури та ще й поширює власні вигадки. 

З наведених вище цифр очевидно, що робота адвокатів у БПД не просто ефективна, а буквально зразкова. Жодних претензій, жодних масових скарг, жодних розчарувань від людей, які продовжують звертатися за допомогою адвокатів.

Вдивляючись у статистику, навіть не виникає старе питання: Адвокати гарні чи розумні? І наскільки далеко готове зайти Міністерство юстиції заради  невиправданого реформування системи БПД, нав’язуючи контроль держави за документами адвокатів системи БПД, фактично за їх правовою позицією, що неминуче веде до втрати професійної незалежності та   одержавлення адвокатури? Безперечно, назріло реформування самих центрів з організації безоплатної правової допомоги і це має стати наступним кроком!