У НААУ обговорили проблемні питання застосування на практиці поняття «грубе порушення законодавства про працю»

У НААУ за ініціативою Комітету з адміністративного права та процесу й Комітету з трудового права й у співпраці з Комітетом з кримінального права та процесу 27 січня 2021 року відбувся Круглий стіл на тему: «Проблемні питання застосування на практиці поняття «грубе порушення законодавства про працю».

Захід було присвячено обговоренню проблемних питань, пов’язаних із відсутністю єдиних підходів до розуміння дефініції «грубе порушення законодавства про працю» у правозастосовчій практиці та доцільності декриміналізації кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена статтями 172 та 175 КК України.

Відкриваючи захід, Юрій Бауман, Голова Комітету з адміністративного права та процесу, навів статистику, отриману від Офісу Генерального прокурора та Державної судової адміністрації, щодо правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена статтями 172 та 175 КК України. Доповідач зазначив, що відповідно до отриманих статистичних даних за минулий рік, у деяких регіонах України до суду взагалі не було направлено жодного обвинувального акта щодо осіб, яких обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених названими вище статтями Кримінального Кодексу України.

Указане, на думку Голови Комітету з адміністративного права та процесу, свідчить про неефективність застосовування заходів кримінальної відповідальності за вчинення зазначених правопорушень. Водночас Юрій Бауман висловив думку, що більш доцільним є застосування до вказаної категорії правопорушень адміністративної відповідальності, яка може бути більш ефективною з точки зору насамперед механізму притягнення до такої відповідальності.

Голова Комітету з трудового права Вікторія Поліщук у своєму виступі  закцентувала увагу учасників на тому, що досить часто тяжкість діянь, які можуть бути кваліфіковані як кримінальні правопорушення, передбачені статтями 172 та 175 КК України, є неспівмірною з покаранням, передбаченим указаними статтями. Також спікерка розповіла про еволюцію судової практики в підходах щодо визначення поняття «грубе порушення законодавства про працю»,  схарактеризувала 4 критерії, напрацьовані судовою практикою, які дають змогу ідентифікувати наявність у діянні ознак «грубого порушення законодавства про працю».

Вікторія Поліщук зауважила, що наявність оцінних суджень у диспозиції ст. 172 КК України дуже часто призводить до маніпуляцій у питанні притягнення до відповідальності роботодавців, а тому висловила свою думку про доцільність уточнення (зміни) окремих положень статті 172 КК України. Водночас доповідачка закцентувала увагу на важливості збереження кримінальної відповідальності за діяння, пов’язані з порушенням вимог законодавства про працю в частині, що стосується забезпечення безпечних умов праці.

Під час обговорення Голова Комітету з кримінального права та процесу Анжеліка Моісєєва наголосила на важливості дотримання балансу прав працівників та прав роботодавців у контексті порушеного питання, а також зауважила, що кримінальна відповідальність за правопорушення, визначені статтею 172 КК України, має бути збережена. Крім того, Анжеліка Моісєєва акцентувала увагу на необхідності доопрацювання диспозиції статті та усунення наявних у ній оціночних суджень, а також чіткого визначення критеріїв «грубого порушення законодавства про працю».

До дискусії також долучилися й представники Федерації роботодавців України. За підсумками обговорення учасники дійшли спільного висновку, що інститут кримінальної відповідальності за правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства про працю, потребує вдосконалення та приведення у відповідність до сучасного формату правовідносин, які виникають у сфері праці. Також учасники дискусії акцентували увагу на важливості забезпечення дотримання балансу прав та інтересів усіх учасників таких правовідносин.

Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ