8 вересня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року, яким було відмовлено у внесенні до ЄРАУ даних про особу з неналежним свідоцтвом адвоката.

Адміністративний позов був поданий до НААУ, Рада адвокатів м. Києва була залучена як третя сторона. Позивач просив суд зобов`язати НААУ в особі Ради адвокатів України внести до Єдиного реєстру адвокатів України відомості стосовно нього як про адвоката.

Позивач склав кваліфікаційний іспит у травні 2016 року у КДКА Київської області; далі, у зв`язку з успішним проходженням стажування у Раді адвокатів м. Києва, у січні 2017  року Радою адвокатів міста Києва було видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Ради від грудня 2016 року. Як зазначає позивач, він подав до Ради адвокатів міста Києва необхідні для внесення до ЄРАУ документи, а відомості щодо нього були внесені адміністратором першого рівня, на підтвердження чого надав витяг з ЄРАУ (за підписом, як встановлено далі судом, неповноважної особи).

«Позивачу стало відомо, що посадові особи Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України закрили вільний доступ до Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ) стосовно адвокатів міста Києва, якими отримано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю в 2016 році, у тому числі відносно позивача відомості не відображаються, тобто фактично були затемнені. Відповідно до довідки Ради адвокатів України №136 від 26.10.2018, станом на 26.10.2018 відомості про адвоката в Єдиний реєстр адвокатів України адміністратором Першого рівня бази ЄРАУ Ради адвокатів міста Києва не вносились», - ідеться у рішенні суду.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що позивачем не доведено суду, що відомості щодо нього до ЄРАУ були відповідним чином внесені адміністратором першого рівня та оприлюднені на офіційному сайті НААУ.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що на час прийняття рішення від 22.12.2016 №58 про видачу позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа, яка підписувала ці рішення, не мала повноважень голови Ради адвокатів міста Києва. Відтак, рішення про оцінку результатів стажування та про видачу свідоцтва підписані неповноважною особою.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до довідки Ради адвокатів України №136 від 26.10.2018, станом на 26.10.2018 відомості про позивача як про адвоката в Єдиний реєстр адвокатів України адміністратором Першого рівня бази ЄРАУ Ради адвокатів міста Києва не вносились.

При цьому, як стверджує позивач, він подав необхідні для внесення до ЄРАУ документи до Ради адвокатів міста Києва. На підтвердження того, що відомості щодо нього були внесені адміністратором Першого рівня надав суду витяг Ради адвокатів міста Києва з ЄРАУ від 14.03.2017 №034478 за підписом особи, яка на той час уже не була головою столичної ради.

В матеріалах справи міститься копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.10.2016 №1001528248, відповідно до якого керівником Ради адвокатів міста Києва з 08.10.2016 є Рябенко П.К.

У рішенні суду вказано, що, згідно акту прийому-передачі від 17.10.2016 Рябенко П.К. отримав ключ доступу до ведення ЄРАУ як адміністратора Першого рівня.

Отже, на час отримання позивачем свідоцтва (19.01.2017) про право на заняття адвокатською діяльністю згадана особа не була головою Ради адвокатів міста Києва та не виконувала функцій адміністратора ЄРАУ Першого рівня, тому витяг від 14.03.2017 №034478 за її підписом не може бути доказом внесення відносно позивача відомостей до ЄРАУ.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідач в даному випадку мав виконувати функції адміністратора Другого рівня, оскільки Рада адвокатів м.Києва мала на той момент обраного повноважного голову.

Разом з тим, згідно п. 3.6 Порядку №26 дані стосовно адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України, до Єдиного реєстру адвокатів України не вносяться. Не вносяться до ЄРАУ також відомості, які оформлені та подані з порушенням вимог закону та актів НААУ. У разі виявлення фактів включення до ЄРАУ таких відомостей, інформація про них скеровується Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення. У випадку виявлення таких відомостей, вони підлягають негайному вилученню з ЄРАУ адміністратором Першого рівня відповідно до процедури, передбаченої цим Порядком, або адміністратором Другого рівня з обов`язковим повідомлення про таке видалення адміністратора першого рівня. У разі виявлення фактів неправомірного включення до ЄРАУ таких відомостей, інформація про них може скеровуватись Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем не закінчено передбачену чинним законодавством процедуру для отримання права на заняття адвокатською діяльністю, оскільки рішення на підставі якого проведено оцінку стажування та вирішено видати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та саме свідоцтво видані не уповноваженими особами.

Колегія суддів зазначає, що заяву щодо проведення оцінки стажування з додатками, позивачем було подано до Ради адвокатів міста Києва після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін щодо повноважень голів.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави стверджувати про те, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності протиправної бездіяльності відповідача щодо невнесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно позивача.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.