"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Суд підтвердив, що підставою звільнення зі служби через догляд може бути висновок ЛКК
Військовослужбовці, які під час воєнного стану звільняються за сімейними обставинами у зв’язку з необхідністю постійного догляду за дружиною чи чоловіком з інвалідністю I або II групи, мають підтверджувати цю підставу висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та довідкою за формою №080-4/о.
Такого висновку у справі №480/9446/24 дійшов Сумський окружний адміністративний суд, з яким 4 вересня погодився Другий апеляційний адміністративний суд.
Військовослужбовець подав рапорт про звільнення зі служби у зв’язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з інвалідністю I групи. До рапорту він додав копії особистих документів, свідоцтво про шлюб та медичні висновки, які підтверджували наявність у дружини інвалідності та потребу у постійному догляді.
Але військова частина відмовила у задоволенні рапорту, вважаючи надані документи неналежними: у довідці медико-соціальної експертної комісії було зазначено лише про потребу у сторонньому догляді, а висновок лікарсько-консультативної комісії, на думку командування, в даному випадку застосовуватися не міг. Також були вказані технічні неточності у медичних паперах та нібито недоліки у змісті самого рапорту.
Військовослужбовець оскаржив відмову в суді. Формування правової позиції та представництво його здійснював голова Центру надання методичної допомоги та координації волонтерського руху адвокатів з правового захисту військовослужбовців при Національної асоціації адвокатів України Ярослав Романенко.
Суд проаналізував норми Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» та дійшов висновку, що підставою для звільнення є саме необхідність постійного догляду за дружиною або чоловіком з інвалідністю I чи II групи. Закон не визначає конкретного документа, яким підтверджується така потреба, тому слід враховувати як довідку МСЕК, так і висновки ЛКК.
Водночас МСЕК визначає лише потребу у «сторонньому догляді», тоді як поняття «постійний догляд» охоплює безперервність і повну нездатність особи до самообслуговування. Таку відмінність уже раніше роз’яснив Верховний Суд у справі №120/1909/23 (постанова від 21.02.2024).
Щодо осіб, які за станом здоровʼя нездатні до самообслуговування і потребують постійно стороннього догляду, то на переконання суду, такі повноваження віднесені до повноважень ЛКК. Ці заклади охорони здоровʼя мають право, зокрема, давати висновки:
- висновок або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку;
- висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг;
- висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-2/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг;
- висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу за формою бланка, затвердженою наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 31.07.2013 №667.
Тож висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують догляду (форма №080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг, може бути доказом того, що особа, яка за станом здоровʼя нездатна до самообслуговування і потребує постійно стороннього догляду.
З цих підстав відмову військовослужбовцю визнано протиправною, а військову частину зобов’язано ухвалити рішення про його звільнення з підстав, передбачених законом.
З постановою Другого апеляційного адміністративного суду у цій справі можна ознайомитися за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.
Регіони
Історію адвокатури Дрогобиччини вивчатимуть з НААУ
Представники адвокатури відвідали Дрогобиччину, де обговорили дослідження і популяризацію історії адвокатури регіону. У межах заходу було укладено меморандум між НААУ, Радою адвокатів Львівської області та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка.
Дискусія
Усиновлення під час війни: мотиви і ризики дослідили фахівці
Під час вирішення справ про усиновлення, яке є найпріоритетнішою формою влаштування дитини у сім’ю, суди звертають увагу на мотиви заявників, реальний зв’язок із дитиною, її стан здоров’я та готовність сім’ї до довгострокової відповідальності.
Навчання
Власна адвокатська практика після найму: як змінюється професійна…
Перехід до самостійної адвокатської практики потребує зміни ролі: від працівника системи або виконавця завдань — до фахівця, який сам ухвалює рішення і відповідає за результат.
Гарантії діяльності
Від дискусії до практики: комітети НААУ відвідали ІТТ в Ірпені
Комітети НААУ провели виїзний візит до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції та ізолятора тимчасового тримання № 6 у місті Ірпінь. Захід став продовженням дискусії щодо недопуску адвокатів до підзахисних в ІТТ.
Навчання
Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики
Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.
Дискусія
Правова визначеність у розмінуванні: адвокати, оператори і держава…
У гуманітарному розмінуванні сформувався масив технічних процедур, стандартів і документів. Але для правоохоронної та судової практики ця галузь залишається новою. Як забезпечити правову визначеність і спільний підхід до оцінки виконаних робіт?