РАУ не підтримала законопроект про можливість адвокату працювати приватним виконавцем

 До РАУ звернувся народний депутат Олександр Качура щодо поданого ним законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення передумов для посилення захисту прав стягувачів)» (реєстраційний номер №2531)

Законопроект передбачає внесення змін до профільного закону  про адвокатуру, зокрема, статтю 7 доповнити новою частиною 3 такого змісту: «3. Адвокат має право суміщати адвокатську діяльність з діяльністю приватного виконавця.»; 2) статтю 16 доповнити новою частиною 5 такого змісту: «5. Помічник адвоката має право суміщати роботу в адвоката з роботою помічника приватного виконавця, якщо адвокат-роботодавець має статус приватного виконавця». У пояснювальній записці до законопроекту необхідність його прийняття пояснюється тим, що «Для адвокатів і приватних виконавців – (це) можливість забезпечення більш повного юридичного захисту своїх клієнтів від самого початку судового провадження до його фактичного завершення».

У рішенні від 13 грудня 2019 року №176 РАУ вважає, що «суміщення адвокатської діяльності з виконанням функцій приватного виконавця неминуче призведе до порушення зазначених правових засад, які
носять системний інституційний характер. Наслідком цього замість прогнозованої економії, як основного наміру проекту змін, стане формування суперечностей, нанесення шкоди правам та інтересам учасників правовідносин, обов‘язок з відшкодування якої неминуче покладатиметься на державу». У висновку щодо проекту закону РАУ послалася на ключі принципи адвокатської діяльності та вказала на їхні розбіжності із законом, який регулює діяльність органів  та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень.

«Адвокатська діяльність та діяльність приватних виконавців мають різні інституційні функції (надання правничої допомоги та примусове виконання рішень відповідно), які не підлягають суміщенню одним суб‘єктом. ..Натомість, приватні виконавці, маючи приватно-правову організацію діяльності, реалізують публічну (державну) функцію по забезпеченню виконання судових чи інших обов’язкових до виконання рішень. Кожна з цих функцій оперує відмінним (приватно-правовим або публічно-правовим інструментарієм) та може виконуватися виключно з одночасним зупиненням іншої в порядку, передбаченому  чинним законодавством», - ідеться у висновку РАУ.

РАУ наголошує на тому, що принципи, на яких ґрунтується адвокатська діяльність та діяльність приватних виконавців, є протилежними (як то конфіденційність та уникнення конфлікту інтересів в адвокатській діяльності та гласність та відкритість виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами).  Також адвокатська діяльність не підлягає контролю з боку держави, натомість контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

«Визначені професійні права, обов’язки адвоката та гарантії адвокатської діяльності в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є значно ширшими ніж гарантії здійснення діяльності приватних виконавців з примусового виконання рішень, визначені в Законі України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (при суміщенні адвокатської діяльності та діяльності приватних виконавців призведе до значного звуження прав та гарантій адвокатської діяльності, що є неприпустимим)», - ідеться у висновку РАУ.

Також вказано на те, що інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці лише за письмовою заявою клієнта, проте розголошення, витребування чи вилучення документів виконавчого провадження
не поширюється на випадки проведення перевірок діяльності приватних виконавців Міністерством юстиції України.