Адвокати проаналізували, коли ШІ стає обʼєктом експертного дослідження

Адвокатам та судовим експертам варто разом розробити єдині рекомендації щодо підготовки матеріалів і формулювання питань у кримінальних провадженнях, пов’язаних із випадками застосування штучного інтелекту для вчинення злочину.

Про це говорили учасники Всеукраїнського круглого столу «Штучний інтелект як об’єкт судово-експертного дослідження: проблемні питання та шляхи їх вирішення». Захід провели Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» 2 жовтня у Києві.

Участь у заході взяли представники судово-експертних установ з різних регіонів України, провідних університетів і наукових установ, суддівського корпусу, адвокатури та бізнесу. Національну асоціацію адвокатів України представили голова Комітету з питань кібербезпеки та віртуальних активів Андрій Галич і його заступник Роман Островський.

Вони представили можливості перевірки достовірності синтетичних аудіо- та відозаписів,  а також дослідили завдання судово-експертного дослідження у розслідуванні справ про застосування ШІ у шахрайстві з віртуальними активами.

Зокрема, відзначалося, що сьогодні сфабрикувати аудіо- чи відеозапис можна за кілька хвилин, і це змушує по-новому оцінювати докази обвинувачення. Навіть якщо голос на записі стовідсотково схожий на голос підозрюваного, це не означає, що запис справжній. Тому, якщо є хоча б найменші сумніви, версію про згенерований запис потрібно перевіряти.

Суттєве значення для цього має етап підготовки до дослідження, яку варто починати зі з’ясування джерела запису та історії поводження з ним. Адвокату важливо встановити, хто створив або отримав файл, з якого пристрою його вилучили, кому передавали, чи зберігся повний запис. Адже експерти в ході технічного аналізу обовʼязково встановлюватимуть, звідки взявся запис, чи не змінювали його, як передавався файл. Під час дослідження додаткова увага приділяється метаданим – службовим відомостям про файл, його контрольним хеш-значенням.

Але не варто забувати про те, що висновок експерта про відсутність ознак генерації ще не означає, що запис стовідсотково справжній. А.Галич зауважив, що це свідчить лише про те, що конкретні методи, які використав експерт, просто не знайшли слідів підробки у наданому файлі.

Експертний аналіз та адвокатська діяльність мають єдину мету – забезпечити об’єктивне дослідження обставин, а не просто встановити чи заперечити факт підробки.

У частині процесуальних можливостей спікери нагадали, що відповідно до КПК захист може самостійно залучити експерта на договірних засадах (ст.243) або звернутися до слідчого судді (ст.244). Стаття 102 вимагає опису досліджень, методів і обґрунтованих відповідей, а стаття 356 дозволяє в суді ставити експерту питання про методики, достатність матеріалів і наукове обґрунтування висновку. Заперечення варто пов’язувати з конкретною прогалиною: неперевіреним походженням файлу, непридатним методом або висновком, що виходить за межі отриманих результатів.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.