Адвокат – співрозмовник об’єкта НСРД: чи можна використати запис?

Якщо під час негласних заходів, санкціонованих щодо однієї особи, було зафіксовано спілкування з адвокатом, подальше використання отриманих матеріалів викликає запитання з огляду на забезпечення захисту адвокатської таємниці.

Проблему розглянули на черговому засіданні Ради адвокатів України, що проходить 25 - 26 вересня на Львівщині.

Приводом  стала ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.03.2026 у справі № 991/3097/23, в якій надано оцінку доводам сторони захисту щодо допустимості результатів НСРД, під час яких було зафіксовано спілкування за участю адвоката. При цьому матеріали провадження не містили окремих ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних дій безпосередньо щодо адвоката.

Рада не оцінювала винуватість конкретної особи у справі, допустимість доказу чи законність судового рішення. Предметом стала системна проблема: інформація, одержання якої санкціонували щодо іншої особи, надалі може використовуватися для кримінального переслідування самого адвоката.

Доповідач з цього питання – член РАУ Ганна Лазарчук – нагадала про зміст адвокатської таємниці, визначений ст. 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також про спеціальний порядок проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, та додаткові гарантії охорони документів, інформації та приватного спілкування, пов’язані із здійсненням адвокатської діяльності (ст. 23 Закону).

Тож якщо допустити, що первинний дозвіл на НСРД щодо іншої особи автоматично легітимізує будь-яке подальше використання отриманої комунікації проти адвоката, спеціальні гарантії, встановлені законом для процесуальних дій стосовно адвоката, можуть бути фактично обійдені.

Особливо небезпечною, зазначила Г.Лазарчук, є ситуація, коли сторона обвинувачення у такий спосіб отримує доступ до професійного спілкування адвоката, самостійно аналізує його зміст, а потім на цій підставі доходить висновку про можливу причетність адвоката до злочину. Так виникає замкнене коло: підставу для обмеження адвокатської таємниці формують із самої інформації, доступ до якої мав би бути предметом попереднього незалежного контролю.

При цьому визнання запису недопустимим доказом уже після ознайомлення з ним сторони обвинувачення не відновлює конфіденційності. Слідчий, детектив або прокурор уже отримує інформацію про позицію клієнта, стратегію захисту, документи, свідків та інші професійні відомості. Тому захист має діяти до розкриття змісту комунікації.

Системною відповіддю має бути законодавче запровадження спеціальної процедури попередньої незалежної фільтрації (відокремлення) інформації, яка становить або потенційно може становити адвокатську таємницю, до надання стороні обвинувачення доступу до її змісту або до її використання проти адвоката.

Такий механізм повинен виконувати дві взаємопов’язані функції.

Перша – фільтр конфіденційності. Його завданням є не допустити доступу слідчого, детектива, оперативного працівника чи прокурора до інформації, що становить адвокатську таємницю, до незалежного вирішення питання про її правовий режим.

Друга – фільтр зміни процесуального спрямування. Його завданням є не допустити, щоб матеріал, законно отриманий у межах НСРД щодо іншої особи, без нового незалежного контролю автоматично перетворився на підставу для формування підозри, повідомлення про підозру, обґрунтування подальших слідчих дій або доказ обвинувачення вже щодо адвоката, стосовно якого спеціальна процедура санкціонування втручання не застосовувалася.

При цьому такий механізм не означає створення для адвоката імунітету від кримінальної відповідальності або абсолютної заборони на проведення щодо нього передбачених законом процесуальних дій. Якщо існують обґрунтовані підстави підозрювати адвоката у вчиненні кримінального правопорушення, держава має право здійснювати необхідні заходи відповідно до закону. Але саме через професійний статус адвоката такі заходи повинні здійснюватися з дотриманням спеціального порядку, посиленого судового контролю, вимог необхідності та пропорційності і з максимальним захистом інформації, що стосується інших клієнтів та інших справ.

З урахуванням цього, Рада адвокатів України взяти до відома інформацію про правову проблему, затвердила правову позицію та визнала необхідним законодавче запровадження у кримінальному процесі спеціальної процедури попередньої незалежної фільтрації (відокремлення) інформації, яка становить або потенційно може становити адвокатську таємницю, до надання стороні обвинувачення доступу до її змісту, а також окремого процесуального контролю у випадку наміру використати такий матеріал для кримінального переслідування самого адвоката.

Також Рада доручила профільним комітетам НААУ підготувати концепцію змін до КПК та, за необхідності, до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Механізм фільтрації пропонується поширити не лише на НСРД, а й на обшуки, огляд і вилучення електронних пристроїв, копіювання цифрових даних, тимчасовий доступ до речей і документів, електронної пошти та хмарних сховищ.

Повний текст рішення буде оприлюднений на сайті НААУ.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.