Лікування, вислуга і правнича допомога: які зміни необхідні для захисту військових

Наслідки катувань і захворювання українських військових у полоні не завжди належно фіксуються та враховуються під час надання соціальних гарантій. Тому на етапі реінтеграції важливе медичне обстеження, яке також необхідне для документування воєнних злочинів.

Питання медичного, соціального та правового супроводу військовослужбовців, звільнених із полону, ветеранів та їхніх родин розглянули 5 серпня під час засідання Комітету НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення. До обговорення долучилися військовослужбовці та члени їхніх родин, представники громадського сектору, парламенту, Офісу військового омбудсмана.

Засідання провів голова Комітету Андрій Єрмак, який повідомив, що Департамент охорони здоров’я Міністерства оборони підтримав висловлену раніше пропозицію прирівняти захворювання, отримані в полоні, до поранень на полі бою. Роботу над остаточним урегулюванням питання буде продовжено.

А. Єрмак звернув увагу, що після повернення з полону люди стикаються з різними правовими питаннями, однак єдиного порядку їх супроводу не сформовано. Зокрема, звільненому військовослужбовцю може бути потрібен адвокат, але доступ до правничої допомоги та її якість не завжди забезпечені.

Голова Благодійного фонду «Сталеві» Тетяна Харько розповіла, що фонд працює за трьома напрямами: допомагає військовим, привертає увагу до проблем військовополонених і надає медичну підтримку пораненим та звільненим із полону. До фонду також звертаються люди, які чекають повернення своїх близьких. За її спостереженнями, не всі українські фахівці, в тому числі лікарі, які дотичні до проблем військових, враховують психологічний стан людей після полону. Вона навела приклад, коли під час медичної процедури військовослужбовця не попередили про використання електричного розряду, що спричинило у нього травматичну реакцію.

Наявність такої проблеми підтвердила представниця Фонду Анастасія Савова, на думку якої ключовим має стати первинний огляд і повне обстеження людини на етапі реінтеграції. Звільнені з полону можуть потребувати зубного та слухового протезування, операцій і тривалого лікування, але через пережите не завжди самостійно звертаються по допомогу.

Результати обстеження необхідно документувати як докази наслідків воєнних злочинів, учинених у місцях несвободи. Повна інформація про стан здоров’я може бути потрібна для представлення індивідуальних справ за кордоном і вирішення питання про проміжні репарації.

На відмінності у правовому становищі військових, які отримали поранення, травму або захворювання звернув увагу військовий юрист Павло Берсан. Він відзначив, що такі випадки не були передбачені постановою Кабміну від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» серед підстав для виплати додаткової винагороди. А отримання виплат після звільнення з полону залежить, зокрема, від проходження ВЛК та встановлення потреби у тривалому лікуванні. Водночас практика ВЛК щодо встановлення зв’язку травм і захворювань із захистом Батьківщини відрізняється.

Також П. Берсан порушив питання зарахування часу перебування в полоні до вислуги років. Нині цей період враховується в календарному обчисленні, однак пільгового коефіцієнта, аналогічного тому, що застосовується за участь у бойових діях, не передбачено.

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова пояснила, що для вирішення такої проблеми її потрібно чітко сформулювати та підготувати конкретний текст законодавчих змін. Питання пільгової вислуги для військовослужбовців, які перебували в полоні, можна врегулювати окремим законопроєктом або поправками до іншого проєкту. Народна депутатка також звернула увагу на необхідність напрацювання протоколів лікування наслідків катувань. Адже наявні протоколи лікування бойових травм не охоплюють усіх наслідків, з якими повертаються звільнені з полону.

Директор Департаменту юридичного забезпечення Офісу Військового омбудсмана Олександр Пашинін повідомив, що представники Офісу регулярно здійснюють моніторингові візити до реінтеграційних центрів. І фахівці, які мають досвід роботи зі звільненими з полону, вже готують пропозиції для осіб, залучених до надання психологічної допомоги. За результатами запланованого заходу ці напрацювання мають стати частиною програми психологічної допомоги. При цьому представник Військового омбудсмана висловив готовність напрацювати пропозиції щодо пільгової вислуги.

На правничу допомогу цивільним заручникам і політичним в’язням звернула увагу Голова підкомітету з питань відновлення державної влади та місцевого самоврядування на ТОТ Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Таміла Ташева. За її словами, з політичних мотивів утримуються понад 300 осіб, половина з яких — кримські татари.

Серед питань, які потребують правничого супроводу, вона назвала внесення відомостей про полонених до відповідних переліків, передання інформації до центру звільнення полонених і підтвердження в суді факту перебування людини в полоні. У разі загибелі може виникнути потреба у встановленні відповідного юридичного факту. Також планують визначити точкові зміни до законодавства, необхідні для допомоги цій категорії громадян та їхнім родинам.

Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький повідомив, що лише за перше півріччя до штабу підтримки родин в області надійшло близько 4500 звернень. Значна частина таких звернень має правовий складник.

У кожній із семи районних адміністрацій працюють координаційні штаби, представники яких виїжджають до 73 громад разом із юристами, психологами та працівниками інших служб. М. Козицький запропонував залучати до таких виїздів юристів, зокрема на безоплатній основі.

У Львівській області також працюють понад 128 фахівців із супроводу ветеранів. Вони присутні в кожній громаді, але потребують фахової інформації про зміни законодавства, щоб якісніше консультувати ветеранів та їхні родини. Для ветеранів — мешканців області діє програма реабілітації, яка передбачає можливість проходження відновлення разом із сім’ями.

Ще один блок засідання стосувався автомобілів, які ввозять для потреб військових. Член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький пояснив, що вживані автомобілі переважно купують за кордоном і оформлюють як гуманітарну допомогу через розмір акцизу, ПДВ і мита. І за його словами, 76% вироків за незаконне використання гуманітарної допомоги стосуються саме автомобілів.

При цьому передача автомобіля іншому підрозділу, його обмін або передача з доплатою також можуть бути розцінені як незаконні операції з гуманітарною допомогою.

За інформацією, яку народний депутат отримав від державних органів, у таких справах арештовано понад 3500 автомобілів. Частина машин тривалий час перебуває на штрафмайданчиках або передається іншим підрозділам, а не тим, для яких їх придбали. Тому М. Заблоцький запропонував адвокатам підготувати алгоритм дій для осіб, яким пред’являють такі штрафи, та напрацювати модель захисту у відповідних кримінальних провадженнях.

Підсумовуючи засідання, А. Єрмак повідомив про продовження проєкту «Адвокат+» і намір долучити адвокатів до роботи з іншими підрозділами.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.