Адвокатський запит для підготовки позову: ВС нагадав про своєчасність

Адвокатський запит може бути засобом отримання відомостей, необхідних для підготовки позову. Однак звернення за такою інформацією має бути своєчасним: зволікання з учиненням дій, спрямованих на підготовку позову, враховується судом під час оцінки дотримання строку звернення.

У справі №520/25416/25 чоловік оскаржував порядок нарахування йому грошового забезпечення. Після звільнення з ДСНС його у березні 2025 року ознайомили з грошовим атестатом. Водночас цей документ не містив детальної інформації про складові грошового забезпечення за спірний період і застосований механізм розрахунку.

Тому адвокат направив запит про надання таких відомостей за місцем колишньої роботи. Щоправда, це було зроблено лише у серпні. Через місяць, коли надійшла відповідь, адвокат подав позов. Представник вважав, що саме з дня отримання відповіді слід обчислювати тримісячний строк звернення до суду, оскільки лише тоді позивач дізнався про застосований механізм розрахунку.

Справа дійшла Верховного Суду. Там погодилися, що грошовий атестат не містив усієї інформації, необхідної позивачу. Водночас за своєю правовою природою він є документом про остаточний розрахунок і містить інформацію про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Тому саме він і є письмовим повідомленням у розумінні частини другої статті 233 КЗпП, з отриманням якого пов’язується початок тримісячного строку звернення до суду.

Інше тлумачення, на думку суддів касаційної інстанції, дозволяло б особі після отримання такого документа протягом необмеженого часу не вчиняти дій для отримання додаткової інформації, а згодом направити запит і від дня одержання відповіді отримати ще три місяці для подання позову. Такий підхід нівелював би суть установленого законом строкового обмеження.

Тому в тримісячний строк необхідно включати також період від дня отримання документа про проведений розрахунок до вчинення інших юридично значимих дій, спрямованих на підготовку та подання позову. Протягом цього строку звільнена особа має отримати необхідну інформацію щодо оплати праці та за потреби звернутися до суду.

Оскільки позивач не обґрунтував поважних причин, через які понад п’ять місяців після ознайомлення з грошовим атестатом не звертався за необхідними відомостями, Верховний Суд постановою від 25.06.2026 визнав строк звернення до суду пропущеним і залишив касаційну скаргу без задоволення.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.