Недопуск адвокатів до підзахисних в ІТТ: дискусія в НААУ

Право на захист у перші години після затримання нерідко зводиться нанівець, коли адвокатів не допускають до підзахисних в ІТТ через відомчі бар’єри, вимогу документів, не передбачених КПК, та практику тримання людей там під приводом «заходів безпеки».

Про реальні і уявні перешкоди в реалізації прав дискутували адвокати та правоохоронці 24 березня під час круглого столу «Системна проблема недопуску захисників до підзахисних в ізоляторах тимчасового тримання: аналіз практики та шляхи вирішення». Захід організували Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності  НААУ спільно з Комітетом з питань захисту прав людини.

Заступник голови останнього комітету Сергій Старенький одразу наголосив, що недопуск адвокатів до людей у місцях несвободи — не нова, а давня проблема, яку обговорювали ще кілька років тому, але вона так і не була знята. При цьому, за його спостереженням, у СІЗО це питання не має такого масштабу, натомість саме ІТТ залишаються проблемною ланкою, і дискусія має дати відповідь, чому доступ до підзахисних там досі ускладнений. Крім того, С.Старенький акцентував увагу на тому, що в ІТТ нерідко тримають осіб, які фактично не повинні там перебувати, а відео- і подекуди звукова фіксація ставить під загрозу конфіденційність зустрічі адвоката з клієнтом.

Практичний вимір проблеми окреслив член Комітету захисту прав адвокатів Максим Стригун. Він розповів, що ще у 2021 році, прийшовши до клієнта в ІТТ, зіткнувся з вимогою надати «довідку про залучення», хоча КПК такого документа не передбачає. Після виклику поліції, заяв і скарг адвокат був змушений звернутися до слідчого судді з клопотанням за ст. 206 КПК, і лише після відповідної ухвали його допустили до підзахисного. За його словами, проблема не зникла й після зміни відомчого регулювання: вже за новими правилами адвокатів знову не допускають, посилаючись на відсутність підтвердження їх «залучення» до справи. М.Стригун також наголосив, що така практика фактично ставить адвоката в залежність від слідчого.

Натомість перший заступник начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції Володимир Захаренко заперечив існування системної проблеми. Він пояснив, що поліція вже відійшла від старого відомчого регулювання, а з 2023 року ІТТ працюють за новим наказом, який, за його словами, узгоджений із КПК. Окремо він акцентував на скороченні кількості ІТТ, впровадженні системи Custody Records і тому, що скарги на порушення прав утримуваних осіб, за оцінкою поліції, майже зведені нанівець. Водночас у відповідь на зауваження адвокатів він запевнив, що кімнати для конфіденційних побачень обладнуються лише відеоспостереженням без звукозапису, а про кожен випадок недопуску просив повідомляти напряму для перевірки і можливого службового розслідування.

У відповідь на це член Комітету НААУ з питань захисту прав людини Богдан Глядик змістив акцент із реагування на профілактику. Він погодився, що можливість скаржитися слідчому судді чи ініціювати службову перевірку важлива, але наголосив: у таких ситуаціях вирішальним є саме втрачений час, бо поки адвокат оскаржує недопуск, із затриманою особою може відбутися що завгодно. На його думку, проблема не може триматися на ручному втручанні керівництва поліції в кожен окремий випадок, адже це не замінює нормальної системи допуску. Тому він запропонував зосередитися на роз’яснювальній роботі для працівників ІТТ, щоб ті самі не сприймали такі ситуації як дрібницю й не створювали для адвокатів зайвих бар’єрів. Окремо Б.Глядик зауважив: постійний потік скарг від адвокатів лише відтягує ресурс, який можна було б використати на справді потрібну роботу.

Цю ж думку продовжив голова Комітету НААУ з питань адвокатської практики Богдан Кушнір. Він запропонував зібрати найтиповіші порушення і на їх основі дати працівникам ІТТ прості роз’яснення або буклети, щоб правила допуску адвоката були для них не предметом довільного тлумачення, а чітким алгоритмом дій. В самому ІТТ має бути наочно роз’яснено і обов’язки працівників, і статус захисника, щоб адвоката не сприймали як «гостя». Як приклад практичної невизначеності він навів ситуацію, коли затриманого доставляють в ІТТ у комендантську годину, і тоді одразу постає питання, чи матиме адвокат реальний доступ до клієнта.

На думку заступниці директора Департаменту моніторингу додержання права на справедливий суд та процесуальних прав Секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини Любові Журавської,  доступ адвоката має бути забезпечений незалежно від того, де перебуває людина — в СІЗО, ІТТ чи іншій установі. Водночас вона зауважила, що за наявними в офісі Омбудсмана даними не може підтвердити системність саме недопуску адвокатів до ІТТ: після звернення 2021 року, на яке Уповноважений реагував поданням до Нацполіції та пропозиціями змінити правила внутрішнього розпорядку, нових таких звернень не було. Але, за її словами, системною залишається інша, ширша проблема — практика тривалого тримання людей в ІТТ під приводом заходів безпеки, причому не лише в Києві, а й в інших регіонах.

Представник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора Олександр Михалюк також не побачив проблеми допуску адвокатів до ІТТ, оскільки йдеться не про «допуск» адвоката слідчим, а про його «залучення» до справи, яке підтверджується ордером, договором чи дорученням з БПД. При цьому він порадив адвокатам оскаржувати випадки порушень не лише до поліції, а й до прокуратури, оскільки за кожним місцем несвободи закріплений відповідний прокурор. Водночас О.Михалюк усе ж визнав наявність проблеми, коли людей в ІТТ тримають під приводом заходів безпеки, що не передбачено законом. Такі рішення мають бути належно вмотивовані й доступні для прокурорського контролю.

На це адвокатка Олена Антонеску відповіла, що захисники не обмежувались розмовами про проблему, а ще з 2021 року подавали скарги до прокуратури, поліції та Омбудсмана, однак у відповідь отримували посилання на відомчі правила, які вимагали від додаткового підтвердження від слідчого чи прокурора, що не передбачено КПК. (80:17–81:44) Далі вона звернула увагу, що навіть після заміни старого наказу суть проблеми не зникла, хоча ст. 50 КПК прямо забороняє встановлювати будь-які додаткові умови для підтвердження повноважень захисника чи його допуску до справи.

Більш широкий правозахисний контекст у дискусію вніс керівник міжнародної моніторингової місії з фіксації воєнних злочинів «West Support»  Сергій Невструєв. Він наголосив, що за міжнародними стандартами право на захист не допускає компромісів, а вибір захисника належить виключно самій людині або її близьким, але не органу слідства. На його думку, безперешкодний і конфіденційний доступ адвоката до затриманого є одним із базових показників демократичності правової системи. Тому будь-які бюрократичні бар’єри, вимоги додаткових довідок чи підтверджень фактично перетворюють право на захист на процесуальну фікцію і дають стороні обвинувачення можливість контролювати сторону захисту вже в перші години після затримання. І система, яка дозволяє правоохоронцям фільтрувати доступ незалежного адвоката, неминуче скочується до авторитарних практик.

На завершення голова секції гарантій у кримінальному провадженні та протидії зловживанням держави Комітету НААУ з питань захисту прав людини Ірена Марія Острозька-Санґушко повернула дискусію до практичного результату: вона запропонувала покласти наявні напрацювання адвокатів в основу методичних рекомендацій і далі доопрацьовувати їх спільно з правоохоронцями. Окремо вона зосередилась на самому слові «залучення», яке, за її логікою, не має належного змісту в КПК і фактично стало зайвим бар’єром для доступу адвоката до клієнта. Вона підкреслила, що правнича допомога може бути потрібна не лише учаснику кримінального провадження, тож правоохоронцям не має бути принципово, який саме адвокат приходить до людини в ІТТ. Саме тому адвокатка запропонувала оформити спільне рішення круглого столу з ініціативою прибрати це формулювання з відомчого документа.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.