Інвестиції в когенерацію: можливості та бар’єри обговорили в НААУ

Одночасне виробництво електроенергії та тепла могло б посилити енергетичну стійкість громад і бізнесу. Але на практиці розвиток таких рішень упирається не лише у фінансування, а й у складні процедури, мережеві обмеження та правову невизначеність.

Про розбудову когенераційної інфраструктури, страхування ризиків енергетичного бізнесу та розвиток соціальної інфраструктури в громадах говорили учасники тематичного круглого столу, що відбувся 4 березня за ініціативи Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації.

Модератор заходу — голова комітету Андрій Шабельніков — звернув увагу на проблему страхування енергооб’єктів, яка, за його словами, сьогодні є особливо актуальною. Адже нинішні пропозиції передбачають надто низький рівень страхового покриття — близько 10% вартості майна енергооб’єктів, тоді як цей показник мав би становити 50%. І нинішня ситуація виглядає парадоксально: громадяни можуть застрахувати автомобіль чи квартиру, тоді як власники критично важливих об’єктів досі не мають повноцінної можливості зробити це. На думку адвоката, потрібен окремий державний орган, який регулюватиме ці питання і взаємодіятиме з міжнародними установами.

Разом із тим бюрократичні перепони є однією з найголовніших проблем галузі виробництва електроенергії. На цей аспект звернув увагу заступник голови комітету Віталій Жадобін. Він повідомив, що всі витрати через системні обмеження, які також відомі як «обвал мережі», змушені відшкодовувати саме суб’єкти господарювання, що негативно впливає на розвиток галузі.

Учасники круглого столу дослідили варіанти участі Національної асоціації адвокатів України в напрацюванні ініціатив спільно з громадськими організаціями з метою пришвидшити розбудову когенераційної інфраструктури в країні.

Адже юридична спільнота є двигуном будь-якого бізнес-проєкту. На цьому наголосив президент Асоціації суб’єктів розподіленої та маневрової генерації Максим Марченко. Як приклад він зазначив, що сьогодні потрібно проводити юридичний комплаєнс, робити чіткий план дій, урахувати всі терміни, порядок приєднання до електричних і газових мереж, а також до теплопостачання.

На практичних аспектах реалізації проєктів зупинилися представники бізнесу. Директор енергетичної компанії Валентин Поліщук звернув увагу на питання вибору земельної ділянки для будівництва. Він зазначив, що, попри спрощений порядок, передбачений постановою КМУ № 1320, перед запуском проєкту необхідно ретельно перевіряти наявність інфраструктури для приєднання до мереж. Керівник компанії у сфері теплопостачання Валентин Проказа висловився за чітке розмежування інвестиційних і соціальних проєктів. На його думку, інвестори не спрямовуватимуть кошти на об’єкти з уживаним обладнанням, оскільки бізнес орієнтується передусім на нове і застраховане обладнання. А керівниця ще однієї енергетичної компанії Олена Капустінська запропонувала розглядати приєднання когенераційних установок до мереж не лише як процедуру отримання технічної документації, а як процес інтеграції нового джерела генерації в енергетичну систему.

Окрему увагу учасники приділили питанню енергонезалежності громад. Депутат Борщагівської селищної ради Олександр Демочко зазначив, що, незважаючи на те, що сьогодні громади є перспективним клієнтом для енергетичних компаній, вони самі потребують готових рішень. І актуальним завданням у найближчий час буде адаптація соціальної інфраструктури під роботу когенераційних установок.

«Нашим завданням є те, щоб типові рішення були напрацьовані Кабінетом Міністрів чи НКРЕКП і надійшли до споживача. Реально є бюджети і є можливість це все купувати навіть у тих рамках, які були озвучені», — резюмував А.Шабельніков.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.