Чому зниження шлюбного віку позбавлене правової логіки

Хоча до 2012 року в сімейному законодавстві й існувала норма, що за певних обставин дозволяла дітям укладати шлюб з 14 років, її повернення до українського законодавства суперечило б міжнародним зобовʼязанням і логіці закону про кримінальну відповідальність.

Так заступниця голови Комітету НААУ з питань сімейного права Світлана Савицька в ефірі «Суспільне.Новини» прокоментувала юридичні аспекти новели у проекті нового Цивільного кодексу, зареєстрованого у парламенті 22 січня за №14394, яку народні депутати вже пообіцяли прибрати.

Нагадаємо, статтею 1479 проекту ЦК пропонувалося встановити шлюбний вік для жінки та чоловіка. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти вісімнадцяти років на день реєстрації шлюбу. Але за заявою особи, яка досягла шістнадцятирічного віку, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. У разі вагітності жінки або народження нею дитини право на шлюб пропонується надавати з чотирнадцятирічного віку (ст. 1478 проекту). Саме остання норма викликала у суспільстві невдоволення і шквал критики, після чого один із співавторів проекту - голова ВР Руслан Стефанчук - пообіцяв виключити її з проекту під час його доопрацювання.

С. Савицька пояснила, що раніше сімейне законодавство вже містило можливість укладення шлюбу з 14 років, однак у 2012 році підхід був змінений, і мінімальний поріг підняли щонайменше до 16 років за рішенням суду.

Адвокатка зауважила, що у Комітеті НААУ з питань сімейного права вивчали проект ЦК в рамках його громадського обговорення.

У Комітеті зокрема послалися на Указ Президента від 30.09.2019 № 722/2019, яким були підтримані глобальні цілі сталого розвитку до 2030 року, проголошені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25 вересня 2015 року № 70/1. Серед них - забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат, в тому числі, ліквідація всіх шкідливих практик, такі як дитячі, ранні та примусові шлюби.

Крім того, відповідно до Конвенції про права дитини, дитиною вважається особа до 18 років. Відтак укладання шлюбу особою до 18 років є дитячим шлюбом і не відповідає вимогам міжнародного законодавства. Демократичні країни удосконалюють своє законодавство, встановлюючи заборону на укладання шлюбу до 18 років. У Великій Британії прийнято Закон про шлюб та цивільні партнерства (Marriage and Civil Partnership Act 2022), яким встановлено мінімальний вік для укладання шлюбу 18 років та взагалі усунуто можливість укладання шлюбу навіть з 16 років.

Окремо С. Савицька акцентувала увагу на колізійному ефекті норми у поєднанні з кримінально-правовим регулюванням. За її словами, ситуація, коли дитина вагітніє від повнолітнього чоловіка, у правовій площині означає наявність складу злочину, передбаченого ст. 155 Кримінального кодексу (вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку).

На думку адвокатки, державна відповідь на проблему ранніх статевих стосунків і вагітності неповнолітніх має полягати у превенції: через системне запровадження статевого виховання та формування відповідального ставлення до наслідків таких стосунків. Адже у ситуаціях, коли батьками стають неповнолітні, фактичний тягар забезпечення та опіки все одно лягає на їхніх законних представників.

Повністю зауваження і пропозиції Комітету НААУ до книги 7 «Сімейне право» проекту нового Цивільного кодексу можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.