Містобудівний кодекс: якими мають бути нові правила для відбудови України?

Чи потрібна Україні окрема кодифікація у сфері містобудування, яку модель закону обрати та як забезпечити баланс між інтересами держави, громад, бізнесу і громадян в умовах повоєнної відбудови?

Відповіді на ці запитання шукали учасники чергового круглого столу «Концепція майбутнього Містобудівного кодексу України», який організував і провів Комітет НААУ з питань будівельного права.

Заступниця голови Комітету Тетяна Батюсь наголосила, що на сьогодні відносини у сфері забудови регулюються великою кількістю законів і підзаконних актів, що створює хаос, колізії та корупційні ризики. На її думку, новий кодекс як стратегічний документ держави має систематизувати норми, закласти людиноцентричний підхід, забезпечити прозорі й цифровізовані процедури, реальну відповідальність за порушення, а також врахувати європейський вектор розвитку та потреби відбудови зруйнованих територій.

Погляд освітньої і наукової спільноти представив завідувач кафедри права та публічного управління Київського національного університету будівництва та архітектури Володимир Нікітін. Він підтримав ідею ухвалення єдиного кодифікованого акта та звернув увагу, що відсутність уніфікованого підходу ускладнює як правозастосування, так і підготовку фахівців у сфері будівництва та просторового планування, особливо з огляду на акцент освітніх програм на повоєнній відбудові.

Голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганна Бондар представила концепцію майбутнього акта, над якою працює велика міждисциплінарна робоча група за участю представників органів місцевого самоврядування, профільних асоціацій, міністерств, експертів з урбаністики, екології та охорони спадщини.

За її словами, після тривалих обговорень сформовано робочу назву «Кодекс просторового планування і забудови територій», що має відобразити як блок просторового планування, так і блок власне будівництва. Концепція охоплює не лише традиційні містобудівні процедури (планування, проектування, будівництво, експлуатація, ліквідація об’єктів), а й суміжні сфери — екологію, охорону культурної спадщини, цивільний захист, економічні механізми, страхування та захист інвестицій. Наразі концепція доопрацьовується з урахуванням сотень отриманих зауважень.

На відповідності майбутнього кодексу міжнародним зобов’язанням України зосередилася член Ради Комітету НААУ Інна Яремова. Вона відзначила, що документ має узгоджуватися з Угодою про асоціацію з ЄС, Орхуською конвенцією, європейськими хартіями щодо місцевого самоврядування, ландшафту й архітектурної спадщини та практикою ЄСПЛ щодо права власності, житла, сприятливого довкілля та ефективного засобу юридичного захисту. Особливу увагу, на її думку, необхідно приділити реальній участі громадськості у прийнятті рішень, екологічній оцінці та гарантіям судового контролю за адміністративними процедурами у сфері забудови.

Вона також застерегла від надмірної централізації повноважень і звернула увагу на недостатнє відображення у концепції принципу «права на місто», закріпленого у хартії Ради Європи з демократичного врядування.

Голова Комітету НААУ з питань будівельного права Олег Поваляєв наголосив, що адвокатська спільнота має брати активну участь у формуванні правових засад майбутнього кодексу. Він нагадав, що за підсумками попереднього круглого столу Комітет уже направляв до Верховної Ради резолюцію, а також підкреслив важливість продовження діалогу з парламентом. Завершуючи захід, О.Поваляєв подякував учасникам за дискусію та запросив фахівців долучатися до подальшої роботи Комітету, а також до співпраці між НААУ і Київським національним університетом будівництва і архітектури.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.