Порушення процесуальних прав залишаються без належної фіксації — голова комітету НААУ

У судах дедалі частіше фіксуються порушення процесуальних прав: від продовження засідань під час тривог без доступу до укриттів — до обшуків без дозволу суду. Однак системних даних про такі випадки немає: адвокати рідко повідомляють про проблеми.

Про них ішлося у подкасті Національної асоціації адвокатів України «Розмови в комітетах», з головою Комітету НААУ з питань захисту прав людини Ганною Колесник.

За її словами, війна оголила низку процесуальних проблем, які напряму позначаються на захисті прав учасників. Одне з найпоширеніших порушень — розгляд справ під час повітряних тривог. У різних судах підхід до цього питання різниться: деякі установи припиняють роботу і залишають людей просто на вулиці без укриття, інші — продовжують слухання навіть під час небезпеки. Подібна непослідовність створює ризики для безпеки та підриває довіру до правосуддя.

Проблемним є і застосування статті 615 (Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану) Кримінального процесуального кодексу у регіонах, де обставини цього не потребують. Це призводить до обшуків без судових ухвал та продовження строків досудового розслідування без належного контролю.

Ще одним прикладом зловживань, за словами Г.Колесник, є практика, коли одразу після скасування постанови про застосування заходів безпеки слідчі виносять нову — з іншою датою. Такий підхід фактично нівелює рішення суду і перетворює гарантії захисту на формальність.

Комітет НААУ з питань захисту прав людини працює над тим, щоб такі порушення не залишалися поза увагою. Так, однією з тем його круглих столів стала практика колегіального розгляду справ. Адвокати звертали увагу, що суди часто відкладали врахування заяви про такий розгляд до моменту переходу в основне провадження. Але після обговорень за участі суддів, Верховний Суд оприлюднив позицію: колегіальний розгляд має починатися одразу з моменту надходження заяви до суду. Це означає, що справа підлягає перерозподілу між суддями, а слухання відбувається колегіально від самого початку. Тож у такий спосіб адвокати мають змогу впливати на формування судової практики.

Водночас ефективність цієї роботи обмежується відсутністю достатньої статистики. Адвокати рідко фіксують і передають випадки зловживань, через що вони залишаються поодинокими історіями, а не предметом системного аналізу. Але саме конкретні кейси та процесуальні документи, що підтверджують порушення, можуть допомогти узагальнити практику, підготувати обґрунтовані пропозиції і відстоювати зміни на найвищому рівні.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.