"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Які дані достатні для початку розслідування, - зауваження НААУ до проекту №12439
Проблема тиску правоохоронних органів на бізнес залишається однією з найгостріших для української економіки. Неврегульованість окремих процедур у Кримінальному процесуальному кодексі призводить до зловживань, у результаті яких підприємці опиняються в умовах правової невизначеності.
Ці питання стали предметом обговорення під час засідань робочої групи Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, що готує до другого читання законопроект №12439 від 24.01.2025 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження». Участь у роботі групи на запрошення парламентарів узяв представник Національної асоціації адвокатів України, член Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу Ігор Цюприк.
Законопроект містить низку змін, спрямованих на посилення гарантій права власності та недопущення зловживань під час досудового розслідування. Серед них — консолідація підстав для повернення тимчасово вилученого майна, запровадження обов’язку прокурора оперативно приймати рішення про його повернення, участь власника або його представника у розгляді клопотання про «легалізацію» невідкладного обшуку, а також право на оскарження відповідної ухвали.
Також передбачається уточнити підстави для початку досудового розслідування, визначені ст. 214 КПК. Пропонується, аби відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань уносилися не просто за заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення, як це передбачено сьогодні, а за заявою, що містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Під час останнього засідання, яке відбулося 19 серпня, І.Цюприк озвучив зауваження НААУ до законопроекту, зокрема - щодо змін до ст. 214 КПК.
Адвокатська спільнота звернула увагу, що нова редакція цієї статті створить правову невизначеність через відсутність поняття «достатні дані». Це дає можливість як зловживати правом на подання заяви, так і безпідставно відмовляти у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Асоціація пропонує закріпити у законі, що достатніми є саме ті дані, які підпадають під підстави, визначені ч. 5 ст. 214, — такий підхід забезпечить передбачуваність і узгодженість норм.
Крім того, НААУ наголосила на необхідності посилення прокурорського нагляду за повнотою та своєчасністю реєстрації кримінальних правопорушень. І проект, на жаль, не містить належного механізму. Адвокати вважають за можливе покласти цей обов’язок на Генпрокурора, керівників обласних і місцевих прокуратур та їхніх заступників.
Окремо було акцентовано увагу на доцільності розширення механізму оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора: крім звернення до слідчого судді, передбачити можливість оскарження також прокурору або прокурору вищого рівня. Це дозволить зменшити навантаження на суди.
«Ці пропозиції здатні удосконалити процедуру внесення відомостей до ЄРДР, забезпечити засаду верховенства права та істотно зменшити можливості для зловживань інструментами кримінального провадження з боку правоохоронних органів», - відзначив І.Цюприк.
За результатами дискусії учасники робочої групи дійшли спільного висновку про необхідність докорінного вдосконалення ст. 214 КПК з урахуванням позицій, висловлених усіма сторонами, що брали участь в обговоренні.
Повний текст зауважень НААУ до проекту Закону №12439 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Чому в Україні запобіжний захід перетворився на превентивне…
Європейський підхід, закріплений у КПК, передбачає тримання під вартою як винятковий запобіжний захід: суди мають доводити неможливість мʼякших альтернатив і ретельно перевіряти ризики. Натомість на практиці його дедалі частіше застосовують майже автоматично, розмиваючи стандарти свободи.
За кордоном
Гучний голос адвоката не подіяв на індійський суд
Високий суд Делі визнав «надзвичайно неприйнятною» поведінку адвоката, який підвищив голос і намагався тиснути на суддю першої інстанції після відмови відкласти розгляд справи. Суд підкреслив, що «суддя є суддею» на будь-якому рівні судової системи, і неповага до суду є неприпустимою.
Дискусія
Незалежність адвокатури виключає участь зовнішніх експертів у…
Залучати міжнародних експертів у процес відбору в органи адвокатського самоврядування – це пряме втручання у незалежність конституційного інституту адвокатури. Адвокати мають самі визначатися кого обирати на керівні посади в органи адвокатського самоврядування.
Законодавство
Управління ризиками затоплення має спиратися на механізм…
Ухвалений за основу проект Закону щодо управління ризиками затоплення потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням вимог до організації Механізму цивільного захисту Європейського Союзу.
Законодавство
Гарантії для батьків, які виховують дітей самі, не мають обмежувати…
Ідея зрівняти гарантії для батьків, які самостійно виховують дітей, заслуговує на підтримку. Разом із тим, законодавчі зміни не повинні обмежувати право батька на шлюб і мають враховувати реальні, в тому числі воєнні, обставини самостійного виховання дитини.
Законодавство
Відступи від якості питної води: закон має містити чіткі правила
Запровадження до законодавства поняття «тимчасові відступи від вимог до якості питної води» без чіткого визначення та запобіжників, створює ризики для санітарно-епідеміологічної безпеки, прав споживачів і відповідності України європейським стандартам у сфері водопостачання.
Cудова практика
Межі критики суду адвокатом дослідив ЄСПЛ
Адвокат має право гостро критикувати дії суду в межах провадження, якщо це потрібно для захисту клієнта, а не для особистої образи судді. Покарання за такі слова можливе лише у виняткових випадках і не повинно змушувати адвокатів мовчати.
Дискусія
Передбачуваність і захист інвестицій: уроки проєкту для…
Інвестор передусім оцінює три речі: передбачуваність рішень, захист інвестицій та ефективність процедур. У багатьох громадах ці умови лише формуються, тому кожен крок інвестора пов’язаний з додатковими юридичними й фінансовими ризиками.