Перспективи справ «in absentia» для кримінальних правопорушень проти довкілля

Яка роль вироків без участі підсудного у справах екоциду, це політичний вплив чи шанс на реальну відповідальність? Адвокати БПД у таких справах сприяють підсиленню правової позиції держави для доведення факту заподіяння шкоди довкіллю, що допомагатиме вираховувати заподіяні збитки.

У статті аналізуються процедура розгляду таких справ, можливість застосування цієї процедури до статей розділу кримінальних правопорушень проти довкілля. Аналізуються ставлення України до виконання заочних вироків іноземних країн, міжнародна практика притягнення до відповідальності осіб заочно, оцінка таких вироків ЄСПЛ та чи сприятимуть вони розгляду справ на рівні Римського статуту. А також робляться припущення, що винесення заочних вироків щодо екоциду може розглядатися як необхідний етап перевірки правильності висновків, зібраних доказів, спроможності правової системи розслідувати такі справи та гарантувати невідворотність покарання, що є так важливо для задоволення запиту на справедливість.

Кримінальні правопорушення проти довкілля, зумовлені війною, вимагають усвідомлення, що у Кримінальному кодексі України ці склади правопорушень можуть міститися серед кримінальних правопорушень проти довкілля, а також кримінальних правопорушень проти національної безпеки. Таким чином кваліфікація може відбуватися за статтями від 236 до 254, а також щодо статей 438 «Порушення законів та звичаїв війни»  та 441 «Екоцид». Якщо говорити про спеціальне досудове розслідування (in absentia), то його можна застосувати лише щодо складів кримінальних правопорушень передбачених статтями 438 та 441 ККУ.

Наразі українські прокурори здійснюють процесуальне керівництво у 25 кримінальних провадженнях за фактами екоциду, з них 14 пов’язані зі збройною агресією рф.

Варто нагадати, що кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Відповідно до класифікації злочинів і проступків екоцид це особливо тяжкий злочин.

Суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

Можливість розгляду кримінальної справи in absentia відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у разі дотримання певних гарантій та умов для забезпечення загальної справедливості провадження (рішення Великої Палати ЄСПЛ від 01.03.2006 у справі «Сейдовіч проти Італії» (Sejdovic v. Italy); рішення ЄСПЛ від 12.03.2015 у справі «Санадер проти Хорватії» (Sanader v. Croatia)).

Яка вага українських заочних вироків?

Зміст і форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження,

Сторона обвинувачення зобов’язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia). Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК України, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів 438, 441, Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Тобто статті розділу ККУ кримінальні правопорушення проти довкілля не підпадають під можливість розгляду справ in absentia.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297^-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297^-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), якщо стосовно нього уповноваженим органом прийнято рішення про передання його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

У разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного, чи обвинуваченого на захист і доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Не підлягають виконанню в Україні вироки судів іноземних держав, ухвалені заочно (in absentia), тобто без участі особи під час кримінального провадження – крім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість його оскаржити. У задоволенні запиту про виконання вироку суду іноземної держави може бути відмовлено, якщо таке виконання суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України.

Тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державне бюро розслідувань публікує у газеті "Урядовий кур’єр" повідомлення. Правила проведення судового розгляду in absentia передбачені ч. 3 ст. 323 КПК. Повістки про виклик обвинуваченого в такому випадку надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обов’язково публікуються в газеті «Урядовий кур’єр» та на офіційному вебсайті суду.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297^-1 цього Кодексу, а також у цьому пункті, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Як гарантується Україною дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) під час процедур in absentia?

Із прийняттям Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» та утворенням центрів безоплатної допомоги держава взяла на себе обов’язок із надання правничої допомоги, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Щодо участі адвокатів України у справах in absentia прийнято спеціальне рішення Національної асоціації адвокатів України № 183 «Про затвердження роз’яснення щодо участі адвокатів у кримінальних провадженнях за відсутності підозрюваного, обвинуваченого» від 27 грудня 2022 року.

У рішенні вказується, що розвиток процедур «in absentia» у поєднанні із забезпеченням у них права на захист через систему безоплатної правової допомоги фактично видозмінив зміст класичних правовідносин «адвокат-клієнт». Держава наділила адвокатуру конституційною місією надання професійної правничої допомоги, а адвокатів – ексклюзивним правом захищати від кримінального обвинувачення (стаття 131-2 Конституції України). Одночасно держава визначила можливість здійснення кримінального провадження за відсутності особи (ч. 6 ст. 193, 297-1–297-5, ч. 3 ст. 323, ч. 1 ст. 330, 381-382 КПК України) і уповноважила центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечувати участь захисника при здійсненні таких досудового розслідування та судового провадження (ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»). Тобто адвокати здійснюють свою професійну діяльність за умов, коли надання професійної правничої допомоги є їх обов’язком через ексклюзивний конституційний статус. У тому числі й у провадженнях, які здійснюються за відсутності підозрюваного, обвинуваченого відповідно до вимог КПК України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Правил адвокатської етики адвокат має право відмовитися від здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, у порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а також законодавством про надання безоплатної правової допомоги, з огляду на загальні принципи і підстави, передбачені цими Правилами і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Адвокат зобов'язаний відмовитися від здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, в порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а також законодавством про надання безоплатної правової допомоги у випадку, коли прийняття доручення або залучення для проведення окремої процесуальної дії через конкретні об'єктивні причини може потягнути порушення прав і законних інтересів цієї особи чи зашкодити її позиції захисту. Рада адвокатів України наголошує, що виконання адвокатом вказаних правил не може призводити до позбавлення особи права на захист. Забезпечення цього права та його реалізація відповідно до вимог чинного законодавства є пріоритетним обов’язком адвоката. Рада адвокатів України у своєму рішенні № 70 від 08 серпня 2022 року роз’яснювала, що загальні засади участі захисника у кримінальному провадженні визначаються КПК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики. Факт спілкування адвоката з клієнтом, а також зміст, спосіб, форма, засоби та інші властивості такого спілкування входять до поняття «адвокатська таємниця». Адвокат є вільним у виборі форм, способів, засобів комунікації із клієнтом. Таким чином, адвокат самостійно формує свою позицію, яка має відповідати стандартам, визначеним у Правилах адвокатської етики. При неможливості застосування всіх правил одночасно пріоритет мають ті, які спрямовані на забезпечення права на захист. Втручання будь-кого у формування такої позиції адвоката є неприпустимим.

Чи можуть заочні вироки бути оскаржені в Європейському суді або ще десь?

Так, виконання винесених рішень може бути після вручення вироку особі, щодо якої вони були винесеними, що означає, що такі рішення можуть бути оскарженими. Тобто автоматичного їх виконання не відбувається. Тому такі рішення після винесення розсилаються через органи Мінʼюсту відповідно до існуючої співпраці. Очікується, що вони будуть вручені особам, щодо яких винесені. Це формує політичну волю країни до справедливості та бажання країни дотримуватися принципу верховенства права, який включає невідворотність покарання.

Ризики проваджень за відсутності обвинуваченого та підозрюваного

Міжнародне право з обережністю ставиться до заочного судочинства. На міжнародній арені після Другої світової війни, Нюрнберзького міжнародного військового трибуналу такі заочні провадження не застосовувалися. Заочне судочинство було заборонено у справах колишньої Югославії та колишньої Югославії та Руанди, Спеціальний суд по Сьєрра-Леоне, а також МКС. Заочне судочинство було відновлено під час Спеціального трибуналу по Лівану, який відкрився у 2009 році.

Підходи національних юрисдикцій до заочного провадження різняться. Австрія та Німеччина у своїх кримінальних кодексах допускають заочне судочинство, але діапазон варіантів покарань у таких випадках обмежений. В Австрії максимальне покарання, яке може бути призначене за результатами заочного провадження, становить три роки позбавлення волі. У Німеччині за результатами заочного судового розгляду взагалі не може бути призначено покарання, пов'язане з позбавленням волі. Важливість присутності обвинуваченого як фундаментальної гарантії забезпечення справедливого судового розгляду відображено в різних міжнародних договорах, які підписала Україна.

Наприклад, стаття 14(3)(d) Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (МПГПП) передбачає, що особа, якій висунуто кримінальне обвинувачення, має право бути поінформованою про обвинувачення і бути судимою у власній присутності. Ці права є мінімальною гарантією справедливості і застосовуються на всіх стадіях судового розгляду.4 МПГПП також передбачає, як мінімальну гарантію, право на захист як особисто, так і через захисника.

Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ), учасницею якої є Україна, містить аналогічні положення. Серед інших мінімальних прав на справедливий судовий розгляд, стаття 6(3) ЄКПЛ передбачає право особи бути невідкладно повідомленою  детально зрозумілою для неї мовою і детально повідомленою про характер і підстави висунутого проти неї обвинувачення, а також право захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника. У справі «Колоцца проти Італії» Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначив, що об'єкт і мета статті 6 в цілому демонструють, "що особа, "обвинувачена у вчиненні кримінального правопорушення", має право брати участь у судовому засіданні" (https://www.asser.nl/media/795064/grc-trials-in-absentia-english.pdf).

Виконання вироків судів України за кордоном врегульовується інструкцією про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видання правопорушників (екстрадиції), передання (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, визнання та виконання вироків судів України на території іноземних держав.

У контексті Римського статуту та розгляду справ, розпочатих через збройну агресію росії до України, слід зазначити, що Римський статут має підсилювати, а не замінювати кримінальну юрисдикцію певної країни. Головне завдання Римського статуту – переконатися, що принцип верховенства права дотриманий та за вчинений злочин настало покарання. Із цих міркувань наявність заочних рішень у справах, що стосуються довкілля, не є найгіршою альтернативою, позаяк є свідченням того, що країни дотримуються процесуального законодавства під час розслідування цих злочинів. Необхідність вручення цих вироків, а також можливість їхнього оскарження перед виконанням є свідченням того, що провадження у цих справах можуть відбуватися і у Римському статуті за участі підозрюваного чи обвинуваченого.

Висновок: не можна недооцінювати важливості проваджень за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого, проте з важливою увагою процесуальних моментів, а саме, щоб формувати доказову базу для притягнення до відповідальності, а не навпаки, показати спроможність країни це робити, а також найважливіше – сприяти верховенству права, що включає справедливе та невідворотне покарання.

Автор публікації: Софія Шутяк

Софія Шутяк

адвокат, заступник голови Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.