Оподаткування підприємництва в умовах фінансової кризи: гармонізація публічного і приватного інтересу

Вирішення проблем функціонування та державної підтримки підприємництва є актуальним напрямом розвитку сучасної України. Підприємництво є рушійною силою всієї економіки держави. Останні два десятиліття все частіше економіки держав підпадають під вплив світових фінансових криз, які їх виснажують і змушують шукати нові способи підтримки, раціонального та економного використання бюджетних коштів. Незалежно від того, наскільки своєрідним кожного разу здається фінансове зубожіння чи криза, завжди існує щось вражаюче, подібне до того, що відбувалося в минулому інших країн чи в історії минулих криз [1, с. 19]. Спільним є акумуляція надмірного боргу, причому немає різниці чий цей борг - уряду, банків, корпорацій чи споживачів. Великий бізнес досить швидко адаптується до викликів криз, а от мале підприємництво не завжди адекватно реагує на них, є найуразливішою сферою, оскільки переважно не має фінансового резерву, який би дозволив утриматися і балансувати в складних економічних умовах.

Враховуючи те, що до фінансової системи України, крім державних фінансів, входять фінанси суб’єктів господарювання, роль останніх у функціонуванні ефективного суспільного виробництва, розвитку усіх його галузей, що відповідають потребам та інтересам громадян, є неможливим. Поєднання врахування інтересів держави, суспільства і бізнесу, у т. ч. через забезпечення незалежності приватного сектору, є досить складним питанням, яке викликає найбільше дискусій в юриспруденції. У першу чергу держава розглядається як джерело вироблення компромісу. Саме вона забезпечує регламентацію та захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Ринкові економічні відносини розширюють спектр прав та свобод особи (наприклад, свобода підприємницької діяльності), водночас призводять до обмеження її інтересів (наприклад, втручання держави в економічну діяльність суб’єктів господарювання, збільшення податкового навантаження, зниження рівня добробуту громадян). Встановлення балансу приватного і публічного інтересу у сфері оподаткування, де суперечність інтересів особи та держави незадовільно відображаються на розвитку суспільних відносин, функціонуванні правових інституцій, пануванні верховенства права та законності, довіри до влади є особливо важливим. Публічні інтереси мають охоплювати ті потреби, від яких залежить існування та розвиток суспільства загалом, де приватні інтереси визнаються та гарантуються державою [2, с. 10]. Це в ідеалі, в умовах поступового і стабільного розвитку держави. Що ж відбувається із кореляцією приватного і публічного інтересу під час фінансової кризи? Які акценти розставляються при виробленні та реалізації державної політики у кризовий та посткризовий періоди?

У кризових умовах розвитку економіки саме допомога держави малому підприємництву може призвести до поліпшення економічної ситуації як в регіонах, так і в країні в цілому. Зазвичай суб’єкти малого підприємництва починають зазнавати фінансових втрат вже на 2-3 місяць фінансової кризи. За даними Спілки українських підприємців України у кризовий березень 2020 року закрили свій бізнес приблизно 6% суб’єктів малого підприємництва. Третина власників бізнесу (переважно мікро-), заявляють про падіння доходів на 90% за березень-квітень 2020 року. Ці ж підприємці вже звільнили до 50% штату співробітників. Власники малого та середнього бізнесу говорять про зменшення доходів на 25-50% порівняно з докарантинним періодом і вже звільнили від 10 до 25% працівників. Для порівняння, втрати прибутків великих підприємств становлять 10-25%, там прогнозується скорочення штату на 25% до кінця обмежувальних заходів [3].

За даними Американської торгівельної палати в Україні на діяльність вітчизняних підприємств найбільше вплинули: поширення COVED -19, криза на міжнародних фінансових ринках, відсутність співпраці з МВФ і ризик дефолту. При цьому ефективність податкових заходів підтримки оцінюється низько [4]. Наукова спільнота наголошує на необхідності запровадження скоордино - ваної фінансово-економічної політики у контексті як функціонування системи органів державної влади, так і взаємовідносин держава - бізнес. При визначенні пакету фіскальних заходів щодо подолання наслідків пандемії для економіки України пропонується враховувати такі базові положення:

1. відсутність достатніх коштів для здійснення фінансової допомоги бізнесу та населенню зумовлює акцентування державної підтримки на податковому стимулюванні фінансового та не фінансового характеру. Важливо забезпечити зручність та зменшення витрат часу та коштів на процедури, необхідні для виконання податкового обов’язку платниками податків;
2. адресний характер податкового стимулювання - державну допомогу у вигляді податкових пільг, зокрема розстрочок сплати податків;
3. активізація боротьби із тіньовим сектором економіки, ефективна протидія податковим правопорушенням [5, с. 11-12]
4. Приділимо більшу увагу одному з них - впровадженню податкових стимулів. Розвинені країни формують сприятливі податкові умови для ведення бізнесу через застосування знижених податкових ставок, відтермінування сплати податків, звільнення від оподаткування окремих категорій платників податків. І якщо це, з одного боку, вказує на підтримку державою бізнесу й громадян, то з іншого - може істотно виснажити публічні фінанси, збільшити дефіцити бюджетів і розмір державного боргу. У Державній програмі стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню та поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-C0V-2, на 2020-2022 роки, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 534 до антикризових заходів включається зниження податкового тиску та ініційовані мораторій на збільшення податкових ставок, відновлення своєчасного автоматичного відшкодування ПДВ, податкові канікули [6, с. 21, 29, 44, 51, 70].
5. Податкові зміни у законодавстві на час карантину відбуваються, починаючи з березня 2020 року. Мова йде про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19)» та Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ та № 533-ІХ [7]. Нововведення стосуються: тимчасового звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання; незастосування санкцій за порушення податкового законодавства (вчинених протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року); встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок (на період з 18 березня по 31 травня 2020 року); звільнення від нарахування та сплати плати за землю, податку на нерухоме майно з об’ єктів неж и- тлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (за період з 01 березня по 30 квітня 2020 року); звільнення фізичних осіб- підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства від нарахування та сплати ЄСВ (за періоди з 01 б ерезня по 31 березня 2020 року та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року) та ін.

За останні місяці минулого року у Верховній Раді України зареєстровано ще два законопроєкти зі змінами до Податкового кодексу України щодо надання підтримки бізнесу та населенню на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (№№ 4421, 4423, 4432, 4436) [8]. Однак позиція спільноти, навіть адресатів, тобто бізнесу, щодо їх досконалості є неоднозначною. Що вже говорити про потенційні втрати у бюджетних надходженнях.

Стає очевидним, що виважена законотворча політика в Україні є гарантією збалансованості приватного і публічного інтересу в умовах фінансової кризи. Сучасними тенденціями податкової політики є запровадження сприятливих податкових умов для ведення бізнесу через застосування знижених податкових ставок, відтермінування сплати податків, звільнення від оподаткування окремих категорій платників податків, а також скасування на певний період санкцій за порушення деяких норм податкового законодавства.

Список використаних джерел:

1. Райнгарт К., Роґофф К. Циклічна історія фінансових криз / пер. з англ. О.Кальнова. Київ: «Наш формат», 2019. 544 с.
2. Кармаліта М. В. Приватний і публічний інтерес у системі податкових правовідносин: монографія. Хмельницький: ФОП Мельник А. А., 2019. 328 с. (Серія «Податкова та митна справа в Україні», т. 139).
3. Мироненко-Шульган О. Малий бізнес в умовах пандемії COVID-19: правове регулювання фінансової підтримки державою. URL: http://unba.org.ua/ publications
4. Business Ready to Offer Aid during COVID-19 Pandemic in Ukraine. Brand New Survey of the American Chamber of Commerce in Ukraine and Deloitte Ukraine.
5. Удосконалення податкової системи України в контексті викликів та загроз, спричинених поширенням COVID-19 / за заг. ред. О. Драган, С. Брехова, О.  Нагорічної. Ірпінь: НДІ фіскальної політики, 2020. 96 с.
6. Програма стимулювання економіки для подолання наслідків COVID- 19: «Економічне відновлення». Інформаційно-аналітичні матеріали. URL: http://kmu.gov.ua
7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби (COVID- 19): Закон України № 530-ІХ від 17.03.2020; Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19): Закон України № 533-ІХ від 17.03.2020. Голос України. № 51.
8. Підтримка громадян та бізнесу у період пандемії COVID -19: ще два варіанти від нардепів. Дебет-Кредит. URL: http://news.dtkt.ua

Автор публікації: Олена Мироненко-Шульган

Олена Мироненко-Шульган

член Комітету NextGen