Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Фінансовий контроль за діяльністю бізнесу: реалії карантинного сьогодення

Головна цитата

Частково погоджуючись, зазначаю, що пандемія COVID-19 внесла численні вагомі зміни у організацію соціально-економічного життя країни. Органи державної влади усього світу вживають рішучих заходів для захисту своїх громадян, підтримки бізнесу та заохочення інвестицій. Українська держава також реагує на кризу низкою способів, серед яких зниження ставок податків, запровадження податкових пільг, послаблення окремих заходів податкового контролю. Цілком логічним є те, що зміни практики перевірок є лише тимчасовими. Платники податків вже відчули послаблення мораторію на перевірки, а у довготривалій перспективі є пересторога й взагалі отримати посилення контрольних заходів.

Фінансовий контроль за діяльністю бізнесу: реалії карантинного сьогодення

15:09 Пн 19.04.21 Автор : Олена Мироненко-Шульган 4439 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

Основним завданням розвитку сучасної правової системи є не відмова від державного регулювання економічної діяльності суб’єктів господарювання, а створення максимально сприятливих умов для розвитку підприємництва. Вагому роль у формуванні сприятливого клімату для підприємців відіграє податкове законодавство. Відповідно до ст. 3 Податкового кодексу України (далі – ПК України) дане поняття включає Конституцію України;  ПК України; Митний кодекс України та закони з питань митної справи; чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правові акти, прийняті на підставі та на виконання ПК України та законів з питань митної справи; рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими ПК України [1].

ПК України пропонує нормативне визначення поняття «податковий контроль» у ст. 61. Ним є система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль органами, уповноваженими на це ПК України, здійснюється шляхом ведення обліку платників податків, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірок та звірок, моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу (ст. 62 ПК України).

Ефективність заходів податкового контролю є запорукою успішного управління фінансами. Податковий контроль є одним із різновидів державного фінансового контролю, безпосереднім засобом впливу держави на діяльність вітчизняних суб’єктів господарювання. Його метою є забезпечення виконання конституційного обов’язку зі сплати податків та оперативне реагування на відхилення у податковому процесі.

Перегляд способів управління, в основу яких було покладено владні повноваження та чіткі бюрократичні процедури, на такі, що орієнтуються на надання якісних публічних послуг може свідчити про прагнення досягти узгодження інтересів в оподаткуванні з метою формування збалансованої податкової системи та має відбуватися, ураховуючи низку критеріїв, серед яких економічна ефективність (інтереси платників податків – мінімізація негативного впливу оподаткування на економічні процеси); фіскальна достатність (інтереси держави – забезпечення її необхідним обсягом фінансових ресурсів для виконання покладених на неї функцій); соціальна справедливість (інтереси громадян – взаємозв’язок сплачених податків та зборів із зворотним потоком якісних суспільних благ) [2, с. 136; 3, с. 112].

Податкові перевірки відносяться до тих питань, що безупинно хвилюють вітчизняний бізнес. На тому, що звернення, пов’язані із оскарженням їх результатів займають топові місця серед звернень щодо порушень державних органів, неодноразово наголошувала Рада бізнес-омбудсмена (далі – РБО), у тому числі обравши тематикою заключного квартального звіту 2020 року саме податкові перевірки [4]. Як вказується у документі, попри всі заходи, що запровадив Кабінет Міністрів України для полегшення умов ведення бізнесу у часи корона кризи, було отримано на 14% більше скарг підприємців, ніж за аналогічний квартал минулого року. І якщо спочатку кількість скарг податкового блоку зменшилася на 3% (з 297 до 289), на IV квартал 2020 року  вона знову пішла вгору (на 26% більше скарг, ніж у попередній квартал). У період з 18.03.2020 по 08.08.2020 в Україні проводилися лише деякі види податкових перевірок, на які дію мораторію не було поширено. Зокрема, це камеральні перевірки та позапланові документальні перевірки, що проводяться перед виплатою бюджетного відшкодування ПДВ, або у зв’язку з декларуванням значного його від’ємного значення. З початку серпня 2020 року до цього переліку додались фактичні перевірки у сфері обігу підакцизних товарів таких як пальне, алкоголь, тютюн, а також перевірки, які проводяться на підставі звернень платників податків (ліквідаційні перевірки).

З лютого 2021 року дозвіл на проведення перевірок було надано щодо:

- тимчасово зупинених та незавершених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті на дату запровадження мораторію;

- документальних перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які за даними аналітичної системи проводять ризикові операції та опрацьовуються у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади;

- документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- позапланових документальних перевірок, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків [5].

Причинами відновлення контрольних заходів з боку держави є і деструктивні наслідки мораторію як для бюджету, так і для бізнесу, який працює чесно. Оподаткування передбачає участь осіб у формуванні публічного фонду та фінансуванні видатків, що приводить до належного функціонування держави. Невиконання податкового обов’язку одними значно зменшує можливість фінансової допомоги тим, хто в умовах пандемії найбільше її потребує. Офіційна позиція держави така: помірковане надання дозволу на проведення деяких видів податкових перевірок не є збільшення тиску на бізнес, а відновлення можливості забезпечити рівні умови ведення бізнесу для всіх податків [5].

Частково погоджуючись, зазначаю, що пандемія COVID-19 внесла численні вагомі зміни у організацію соціально-економічного життя країни. Органи державної влади усього світу вживають рішучих заходів для захисту своїх громадян, підтримки бізнесу та заохочення інвестицій. Українська держава також реагує на кризу низкою способів, серед яких зниження ставок податків,  запровадження податкових пільг, послаблення окремих заходів податкового контролю. Цілком логічним є те, що зміни практики перевірок є лише тимчасовими. Платники податків вже відчули послаблення мораторію на перевірки, а у довготривалій перспективі є пересторога й взагалі отримати посилення контрольних заходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2755-17 (дата звернення: 29.03.2021).
  2. Крисоватий А. І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні. Тернопіль: Карт-бланш, 2005. 371 с.
  3. Кармаліта М. В. Приватний і публічний інтерес у системі податкових правовідносин: монографія. Хмельницький: ФОП Мельник А. А., 2019. 328 с. (Серія «Податкова та митна справа в Україні», т. 139).
  4. Квартальний звіт Ради бізнес-омбудсмена (жовтень–грудень 2020). URL: https://boi.org.ua/publications/quarterlyreports/1369-kvartalnij-zv-t-radi-b-znes-ombudsmena-zhovten-gruden-2020/ (дата звернення 29.03.2021).
  5. Міністерство фінансів України. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_skorotiv_stroki_dii_obmezhen_na_provedennia_podatkovikh_perevirok-2686 (дата звернення 29.03.2021).

Автор публікації: Олена Мироненко-Шульган

 

Інші публікації автора

Вестник:№9 вересень 2021 - Вісник;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Річний звіт НААУ 2020;
Навчальні продукти для адвокатів;
Про НААУ Вісник;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування