15:29 Пт 26.02.21 | |
Оподаткування підприємництва в умовах фінансової кризи: гармонізація публічного і приватного інтересу |
|
Головна цитата
Вирішення проблем функціонування та державної підтримки підприємництва є актуальним напрямом розвитку сучасної України. Підприємництво є рушійною силою всієї економіки держави. Останні два десятиліття все частіше економіки держав підпадають під вплив світових фінансових криз, які їх виснажують і змушують шукати нові способи підтримки, раціонального та економного використання бюджетних коштів. Незалежно від того, наскільки своєрідним кожного разу здається фінансове зубожіння чи криза, завжди існує щось вражаюче, подібне до того, що відбувалося в минулому інших країн чи в історії минулих криз [1, с. 19]. Спільним є акумуляція надмірного боргу, причому немає різниці чий цей борг - уряду, банків, корпорацій чи споживачів. Великий бізнес досить швидко адаптується до викликів криз, а от мале підприємництво не завжди адекватно реагує на них, є найуразливішою сферою, оскільки переважно не має фінансового резерву, який би дозволив утриматися і балансувати в складних економічних умовах. Враховуючи те, що до фінансової системи України, крім державних фінансів, входять фінанси суб’єктів господарювання, роль останніх у функціонуванні ефективного суспільного виробництва, розвитку усіх його галузей, що відповідають потребам та інтересам громадян, є неможливим. Поєднання врахування інтересів держави, суспільства і бізнесу, у т. ч. через забезпечення незалежності приватного сектору, є досить складним питанням, яке викликає найбільше дискусій в юриспруденції. У першу чергу держава розглядається як джерело вироблення компромісу. Саме вона забезпечує регламентацію та захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Ринкові економічні відносини розширюють спектр прав та свобод особи (наприклад, свобода підприємницької діяльності), водночас призводять до обмеження її інтересів (наприклад, втручання держави в економічну діяльність суб’єктів господарювання, збільшення податкового навантаження, зниження рівня добробуту громадян). Встановлення балансу приватного і публічного інтересу у сфері оподаткування, де суперечність інтересів особи та держави незадовільно відображаються на розвитку суспільних відносин, функціонуванні правових інституцій, пануванні верховенства права та законності, довіри до влади є особливо важливим. Публічні інтереси мають охоплювати ті потреби, від яких залежить існування та розвиток суспільства загалом, де приватні інтереси визнаються та гарантуються державою [2, с. 10]. Це в ідеалі, в умовах поступового і стабільного розвитку держави. Що ж відбувається із кореляцією приватного і публічного інтересу під час фінансової кризи? Які акценти розставляються при виробленні та реалізації державної політики у кризовий та посткризовий періоди? У кризових умовах розвитку економіки саме допомога держави малому підприємництву може призвести до поліпшення економічної ситуації як в регіонах, так і в країні в цілому. Зазвичай суб’єкти малого підприємництва починають зазнавати фінансових втрат вже на 2-3 місяць фінансової кризи. За даними Спілки українських підприємців України у кризовий березень 2020 року закрили свій бізнес приблизно 6% суб’єктів малого підприємництва. Третина власників бізнесу (переважно мікро-), заявляють про падіння доходів на 90% за березень-квітень 2020 року. Ці ж підприємці вже звільнили до 50% штату співробітників. Власники малого та середнього бізнесу говорять про зменшення доходів на 25-50% порівняно з докарантинним періодом і вже звільнили від 10 до 25% працівників. Для порівняння, втрати прибутків великих підприємств становлять 10-25%, там прогнозується скорочення штату на 25% до кінця обмежувальних заходів [3]. За даними Американської торгівельної палати в Україні на діяльність вітчизняних підприємств найбільше вплинули: поширення COVED -19, криза на міжнародних фінансових ринках, відсутність співпраці з МВФ і ризик дефолту. При цьому ефективність податкових заходів підтримки оцінюється низько [4]. Наукова спільнота наголошує на необхідності запровадження скоордино - ваної фінансово-економічної політики у контексті як функціонування системи органів державної влади, так і взаємовідносин держава - бізнес. При визначенні пакету фіскальних заходів щодо подолання наслідків пандемії для економіки України пропонується враховувати такі базові положення:
За останні місяці минулого року у Верховній Раді України зареєстровано ще два законопроєкти зі змінами до Податкового кодексу України щодо надання підтримки бізнесу та населенню на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (№№ 4421, 4423, 4432, 4436) [8]. Однак позиція спільноти, навіть адресатів, тобто бізнесу, щодо їх досконалості є неоднозначною. Що вже говорити про потенційні втрати у бюджетних надходженнях. Стає очевидним, що виважена законотворча політика в Україні є гарантією збалансованості приватного і публічного інтересу в умовах фінансової кризи. Сучасними тенденціями податкової політики є запровадження сприятливих податкових умов для ведення бізнесу через застосування знижених податкових ставок, відтермінування сплати податків, звільнення від оподаткування окремих категорій платників податків, а також скасування на певний період санкцій за порушення деяких норм податкового законодавства. Список використаних джерел:
Олена Мироненко-Шульган член Комітету NextGen
|
|
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені |