Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Функціонування підсистеми «Електронний суд». Про ЄСІТС та суд у режимі відеоконференцій

Головна цитата

Уже тривалий час Україна(світ) потерпає від пандемії коронавірусу, а тому уряд був змушений запровадити низку обмежень для запобігання поширення COVID-19. З урахування цих обставин особливо гостро постає питання доступу громадян до правосуддя без ризику інфікування й з дотримання вимог карантину. У цій ситуації особливо актуальним є повернення до впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».

Функціонування підсистеми «Електронний суд». Про ЄСІТС та суд у режимі відеоконференцій

17:12 Ср 22.04.20 Автор : Юрій Григоренко 2288 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

Уже тривалий час Україна(світ) потерпає від пандемії коронавірусу, а тому уряд був змушений запровадити низку обмежень для запобігання поширення COVID-19. З урахування цих обставин особливо гостро постає питання доступу громадян до правосуддя без ризику інфікування й з дотримання вимог карантину. У цій ситуації особливо актуальним є повернення до впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».

Відомо, що понад 2 роки тому набули чинності нові редакції трьох процесуальних кодексів: ГПК, ЦПК та КАС, які визначають широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням новітніх інформаційних технологій. Указані вище кодекси передбачають створення та функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка покликана забезпечувати обмін документами (надсилання та отримання) в електронній формі між судами, судом та учасниками судового процесу, самими учасниками судового процесу тощо (до речі, відповідні зміни пропонують і до КПК).

Створення єдиного електронного судового документообігу є надзвичайно важливим, оскільки відомо, що передавання паперової справи з суду першої інстанції до апеляційного або касаційного могло тривати тижнями при цьому з’ясувати, хто винний у такій ситуації або як можна пришвидшити цей процес іноді було дуже складно. Крім того, позовні та інші процесуальні документи підлягають обов’язковій реєстрації в ЄСІТС у день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи також здійснюватиметься ЄСІТС, яка, сподіваємося, унеможливить зловживання та «ручне» втручання в судовий процес на цих стадіях.

Проєкт ГПК передбачає, що несанкціоноване втручання в роботу системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом. Через ЄСІТС суд направлятиме судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, учинятиме інші процесуальні дії в електронній формі.

Однак, як визначено процесуальними кодексами, реєстрація особи в ЄСІТС не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі. За умови, якщо позов, апеляційну чи касаційну скаргу подано до суду в електронній формі, то позивач чи особа, яка подала скаргу, повинні подавати до суду заяви, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їхнє подання в паперовому варіанті. Цікаво, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки в обов’язковому порядку реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Інші ж особи оформляють свої офіційні електронні адреси в добровільному порядку за покликанням: https://cabinet.court.gov.ua/. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні чи інші документи, учинити інші процесуальні дії в електронній формі з використання власного електронного цифрового підпису (для реєстрації на порталі «Електронний суд» усім необхідно обов’язково мати електронний цифровий підпис).

Для контролю ЕЦП та ідентифікації особи, яка його накладала, існує он-лайн сервіс перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки для електронних документів, що доступний за покликанням: https://czo.gov.ua/verify.

Передбачено, що під час роботи сервісу інформація, яка міститиметься у файлах користувача, оброблятиметься в браузері та не буде передаватися зовні. Але відповідно до «Перехідних положень» нових ЦПК, ГПК та КАС України інтеграція цивільного, господарського та адміністративного судочинства в повноцінний режим «Електронного суду» відбуватиметься поступово. Зокрема, визначено, що система почне функціонувати через 90 днів після опублікування Державною судовою адміністрацією України в газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. Документом, який регулюватиме її діяльність та роботу, має стати відповідне Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, затверджене Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України після консультацій із Радою суддів України.

Проте, не все так райдужно.

На початку березня 2019 року в газеті «Голос України» (№ 42 (7 048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6 984) від 01.12.2018), щодо створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. У повідомленні йдеться про те, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та результатів обговорення із судами, іншими органами й установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС, Державна судова адміністрація України відкликає оголошення, опубліковане в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01.12.2018). Водночас зазначено, що про початок функціонування вказаної вище ЄСІТС буде повідомлено додатково, а здійснення тестового режиму її експлуатації відбудеться за допомогою таких підсистем:

- Єдиного контакт-центру судової влади України;

- Єдиної підсистеми управління фінансово-господарськими процесами;

- Офіційної електронної адреси (Електронного кабінету);

- Офіційного веб-порталу «Судова влада України»;

- Єдиного державного реєстру судових рішень;

- Електронного суду;

- Автоматизованого розподілу;

- Судової статистики.

Фактично після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов’язані з початком функціонування ЄСІТС, не набувають чинності. Принагідно повідомляється, що в судах продовжуватиметься тестова експлуатація вказаних підсистем та модулів ЄСІТС, підключення до яких буде здійснюватися поступово відповідно до окремих наказів ДСА України. Так, експлуатація підсистеми «Електронний суд» згідно з наказом ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» розпочалася лише в тестовому режимі в місцевих та апеляційних судах.

«Відповідно до наказу ДСА України «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах функціонує підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі. Приймання та реєстрація процесуальних документів, надісланих з електронної пошти з доменним іменем «@mail.gov.ua» або з будь-яких інших доменних імен, судами не здійснюється», – про це пише «Судова влада України». Також  повідомляється, що приймання та реєстрація надісланих до суду учасниками судового процесу процесуальних документів повинні здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в «Електронному суді», розміщеному за покликанням за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису з метою обов’язкової її ідентифікації (за електронним цифровим підписом заявника як учасника справи або його представника (адвоката) для виконання положень ст. 43 ЦПК, ст. 44 КАС та запобігання ознайомлення з матеріалами справи осіб, які в дійсності не є учасниками провадження).

Практика застосування «Електронного суду» є досить суперечливою та може по-різному застосовуватися різними судами чи конкретними суддями. Наприклад, при намаганні надіслати процесуальні документи з накладеним ЕЦП до Окружного адміністративного суду міста Києва з використанням електронної пошти @mail.gov.ua від апарату суду приходить зворотній лист такого змісту: «В Україні впроваджено підсистему «Електронний суд», подавайте процесуальні документи із застосування цієї підсистеми», проте окремі судді нехтують позицією апарату суду та ігнорують будь-які документи, подані через систему «Електронний суд».

Натомість у Приморському районному суді м. Одеси було видано Наказ «Про організацію роботи Приморського районного суду м. Одеси» від 16.03.2020 року №14/с. Відповідно до п.1.4 цього Наказу ознайомлення з матеріалами судової справи може здійснюватися в дистанційному режимі, а заяви з матеріалами справи мають бути надіслані з електронної адреси (Електронного кабінету).

Щодо відеоконференцій.

 2 квітня 2020 року набув чинності ухвалений 30 березня цього ж року на позачерговому засіданні Верховної Ради Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроект №3275), яким внесено зміни до процесуальних кодексів  КАСУ, ГПК та ЦПК щодо можливості на час дії карантину участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцій за межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Фактично адвокати і представники сторін та інші учасники удового процесу зможуть брати участь у засіданні з власного комп’ютера чи телефону.

На виконання вказаного вище Закону та відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п’ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін за межами приміщення суду. Так, для участі в засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись за допомогою електронного цифрового підпису в системі EasyCon на офіційному веб-порталі судової влади України та перевірити наявні в нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Обов’язкові реквізити заяви: назва суду, номер судової справи, дата, час судового засідання, ПІБ, власний статус у судовій справі, e-mail, з яким зареєстрований у системі EasyCon, номер телефону для зв’язку. Заяву учасника в день її надходження до суду реєструють в автоматизованій системі документообігу суду та передають відповідному головуючому судді, який приймає рішення щодо можливості проведення засідання в режимі відеоконференції за наявності відповідної технічної можливості. Про зазначене рішення обов’язково повідомляють учасника справи. Важливо знати, що відповідальність за ризики, пов’язані з технічною неможливістю участі в режимі відеоконференції за межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо, несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Секретар судового засідання здійснює фіксацію, що починається з моменту оголошення головуючим суддею про початок її проведення. Для здійснення якісного запису всі учасники судового засідання повинні висловлюватися голосно і виразно.

Висновки:

Отже, під час карантину застосування електронних сервісів є своєчасним, виправданим і таким, яке мінімізує ризики інфікування вірусом COVID-19, при цьому реалізуючи право громадян на справедливий суд гарантоване і Конституцією України, і «Європейською конвенцією про права людини». Нові суспільні відносини вимагають нових правил їхнього регулювання, а тому і зміненої реалізації вже існуючих законів. Прикро, що певні ретрогради від судової влади цього не розуміють та повсякчас саботують упровадження електронного судочинства.

Автор публікації: Юрій Григоренко

 

Інші публікації автора

Вестник:Річний звіт НААУ 2019;
№5 травень 2020 - Вісник;
Партнерська програма 2020;
Звіт НААУ про порушення 2014-2018;
Навчальні продукти для адвокатів;
Про НААУ Вісник;
Стратегія розвитку НААУ до 2020;
НеВестник 4

Будьте проінформовані

Залишайтеся в курсі останніх новин, публікацій та заходів нашої організації, а також отримуйте актуальні правові огляди з коментарями юристів

Subscribe to our mailing list

* indicates required

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування