Відкритість судових засідань як спосіб захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності | НААУ

Головна цитата

З прийняттям нових процесуальних кодексів регулювання відеофіксації судових засідань особами, які присутні в залі судового засідання, стало узгодженим. Було усунуто розбіжності між загальними нормами ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» та спеціальними нормами нових процесуальних кодексів.

Публікація

Відкритість судових засідань як спосіб захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності

15:10 Пт 24.05.19 Автор : Юрій Григоренко 2598 Переглядів Версія для друку

12 лютого 2015 року парламент ухвалив ініційований Президентом Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд». У законі повністю врахував 27 рекомендацій органів Ради Європи у судовій сфері, ще 21 рекомендацію було втілено лише частково. Цей закон став першим кроком на шляху судової реформи, але не призвів до подальших системних змін.  

Так, даним законом було внесено зміни до статті 10 закону «Про судоустрій та статус суддів». З моменту вступу в дію цих змін встановлювалося, що особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.

Тобто, малося на увазі що особа, яка присутня в залі судового засідання в якості, до прикладу, вільного слухача має право знімати відео судового засідання без отримання окремого дозволу суду. І це кореспондувалося з положеннями статті 307 ЦК України про те, що  фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку допускається, якщо зйомки проводяться відкрито – на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру, оскільки суд є державним органом з вільним доступом громадян, будь-хто має право бути присутнім у залі судового засідання за умови, якщо судове засідання є відритим.

Таким чином, впровадження зазначених положень дозволили адвокатам документувати випадки порушення їх як процесуальних так і професійних прав та гарантій.

Проте, після цього  в 2017 році було прийнято нові процесуальні кодекси. Яким чином тепер положення Закону «Про судоустрій та статус суддів кореспондуються з положеннями кодексів?

ЦПК 

Регулювання гласності в цивільному процесі передбачено статтею 7 ЦПК України. Так  встановлено, що особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Фактично положення зазначеної статті повністю відтворюють зміст статті 10 Закону про судоустрій.

ГПК 

Регулювання гласності в господарському процесі передбачене статтею 8 ГПК України. Так  особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Фактично текст даної статті повністю співпадає з аналогічною статтею ЦПК та відтворює положення статті 10 Закону про судоустрій.

КАСУ

Регулювання гласності за Кодексом адміністративного судочинства  встановлено статтею 10 КАСУ. 

Так, особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.  Фактично текст даної статті повністю співпадає з аналогічною статтею ЦПК та ГПК та відтворює положення статті 10 Закону про судоустрій.

КПК 

Трохи по-іншому відбувається регулювання гласності в кримінальному процесі. Стаття 27 встановлює правило, що кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду. Це  необхідно для нерозголошення свідчень які були дані під час судового розгляду.

КУпАП

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить жодних застережень щодо застосування відеофіксації судових засідань, а тому застосовується загальне правило, передбачене Законом про судоустрій. 

З усього вище зазначеного можна зробити висновок, що з прийняттям нових процесуальних кодексів регулювання застосування відеофіксації судових засідань особами, які присутні в залі судового засідання,  стало узгодженим.

Було усунуто розбіжності між загальними нормами ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»  та спеціальними нормами нових процесуальних кодексів. 

Застосування відеозйомки судових процесів на теперішній час є одним з найбільш ефективних засобів протидії порушення суддями професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Загалом треба відмітити, що відкритість судової влади є запорукою справедливого та ефективного правосуддя. 

Автор публікації: Юрій Григоренко

 

Інші публікації автора

Вестник:№3 березень 2024 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл