“Таємничий” законопроект та сумнівні “єврозвіти” — дві причини відновити дискусію про реформу адвокатури

У грудні 2017 року ми відзначили символічну дату — рік активної боротьби адвокатури за своє законне право брати участь у реформі законодавства, яке регулює діяльність та статус адвокатури в Україні. З початку нового року ми перейшли на черговий етап.

12 січня НААУ була повідомлена про наявність Звіту щодо проекту Закону про внесення змін до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та інших пов’язаних законодавчих актів, підготовленого в рамках проекту Ради Європи “Підтримка провадженню судової реформи в Україні”. На підставі цього Звіту текст законопроекту був відкоригований і також направлений до НААУ разом із запрошенням обговорити та схвалити його під час засідання робочої групи 15 січня 2018 року.

Оскільки ми вважали, що пропонований термін для внесення пропозицій до оновленого тексту законопроекту та скликання засідання робочої групи для затвердження законопроекту є надто коротким, ми скликали засідання Ради адвокатів України та прийняли Відкрите звернення. Адже і звіт міжнародних експертів, і законопроект були підготовлені без участі НААУ. За таких умов невиправдане обмеження часових рамок виглядає як логічне продовження всіх попередніх спроб провести зміни до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” у прихований від професійної спільноти спосіб та фактично примушуванням до автоматичного схвалення законопроекту у ході суто формальної дискусії.

Звіт міжнародних експертів немає жодної згадки про позицію Національної асоціації адвокатів України щодо законопроекту. Також не згадується сам факт зустрічі експертів Ритіса Йокубаускаса та Вахе Грігоряна з представниками НААУ 11 жовтня 2017 року, коли обговорення змісту законопроекту не відбулося через його приховування від представників НААУ. Натомість експерти посилаються на обговорення законопроекту з українською владою та зацікавленими сторонами. Такий підхід авторів звіту, який виключив консультації з офіційним представником адвокатури, прямо суперечить європейським та міжнародним стандартам. Важливо нагадати, що за підсумками зустрічі з експертами Ради Європи у жовтні 2017 року НААУ звернулася до Голови ПАРЄ Стелли Кіріакідес з проханням зробити усе можливе для направлення законопроекту до Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) з метою надання висновку про відповідність європейським стандартам та цінностям ще до внесення до ВРУ.

Занепокоєння викликає і висновок звіту про те, що надмірно детальне регулювання діяльності адвокатського самоврядування “може бути виправдане значними змінами в структурі самоврядування, але після перехідного періоду, потрібного для завершення реформи адвокатури, слід прагнути до дерегуляції самоврядування”. Той факт, що створена на підставі чинного закону система органів адвокатського самоврядування відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії, як власне і сам чинний закон “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” у Звіті не згадується. Ігнорування цього факту ставить під серйозний сумнів повноцінність проведеної експертної оцінки та її об'єктивність.

При підготовці Звіту експертами не було проаналізовано корупційні ризики, які містить законопроект. Зокрема, численні суперечності між різними статтями законопроекту, термінологічна невизначеність та наявність оціночних суджень, особливо в частині регулювання доступу до професії та притягнення до дисциплінарної відповідальності, розподілу адвокатських внесків.

Положення законопроекту щодо можливості адвокатів на державній службі зберігати право на представництво в судах також потребує більш уважного вивчення з огляду на колізійність цього положення з гарантіями адвокатської діяльності та обсягом професійних прав, суперечність принципу незалежності адвокатури.

Чи вдасться авторам та ініціаторам реформи адвокатури забезпечити видимість “європейської якості” для тих змін, які були розроблені за спиною НААУ як єдиної професійної організації, створеної на підставі Резолюцій ПАРЄ та висновку Венеціанської комісії? Поки що такі зусилля тривають.

14 грудня 2017 року відбулася презентація ще одного звіту — під назвою «По результатах оцінки потреб адвокатського самоврядування в Україні». Документ складений експертами іншого проекту Ради Європи - “Консолідація реформ в сфері юстиції в Україні”. Авторами цього звіту є експерти Ритіс Йокубаускас і Ранко Пеліцаріч. Цікаво, що на етапі опрацювання цього документу він мав відмінну назву - “Про потреби НААУ”. Коли ж 30 листопада в ході фахової дискусії з представниками НААУ з”ясувалося, що оцінки та рекомендації пана Йокубаускаса та пана Пеліцарича відірвані від реального стану справ в адвокатурі та не націлені на вирішення справжніх проблем НААУ, то вони вийшли з цієї ситуації несподівано — просто змінили назву звіту. Окрім того, на першій же сторінці зазначено, що звіт не відображає офіційну позицію Ради Європи, а є думкою двох експертів. Важливо підкреслити про існування конфлікту інтересів, адже Ритіс Йокубаускас є одночасно експертом двох проектів Ради Європи - «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» та “Консолідація реформ в сфері юстиції в Україні”. Одночасно він бере участь як в оцінці проекту змін до закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” на відповідність мінімальним європейським стандартам, так і в оцінці потреб НААУ. В результаті, презентований звіт “По результатах оцінки потреб адвокатського самоврядування в Україні” обгрунтовує необхідність тих змін, які включені до скандального законопроекту. У випадковість такого збігу важко повірити.

Зведені пропозиції до проекту звіту, які НААУ письмово надала на 60 сторінках, лише частково враховані в інтересах адвокатури. Насправді, документ потребував кардинального перероблення, але натомість були вилучені найбільш грубі, кричущі помилки та дискримінаційні положення. Як-от, про фінансування деяких видів діяльності НААУ коштом міжнародних донорів. Жодних коштів такої допомоги НААУ ніколи не отримувала, і на цьому було наголошено і письмово, і під час зустрічей з авторами звіту. Цей засновок було видалено з кінцевого тексту, але присмак від такого неправдивого закиду залишився. Цікаво, звідки експерти взяли інформацію про те, що донорська допомога надавалася для НААУ і з якою метою включили до звіту такі неправдиві відомості? Якщо потрібно виправдатися за витрачені кошти, то ми тут ні до чого. Те, що такі неправдиві факти не були перевірені належно і стали основою для рекомендацій експертів, можна назвати загальною ознакою звіту. Він не направлений на покращення ефективності адвокатського самоврядування чи посилення НААУ як інституції. По суті, він є інструментом лобіювання законопроекту, який ані за способом розробки, ані за змістом не відповідає європейським стандартам.

Таким чином, створено серйозний ризик для незалежності адвокатури. Знайдено спосіб легітимізувати руйнування адвокатури — шляхом підготовки таких сумнівних звітів та використання репутації та авторитету Ради Європи для просування насправді антиєвропейського законопроекту в інтересах вузького кола осіб.

Очевидно, що помилкові рекомендації Ритіса Йокубаускаса і Ранко Пеліцаріча створюють передумови для втручання в механізми функціонування адвокатського самоврядування України.

У звіті обгрунтовується необхідність припинити роботу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатів в якості окремих юридичних осіб; звузити склад Ради адвокатів України; перерозподілити повноваження між структурними підрозділами НААУ; позбавити керівників асоціації частини їх повноважень; відрегулювати кадрові питання секретаріату НААУ; втручатися в питання бюджетування і фінансового забезпечення роботи НААУ; потреби державного регулювання багатьох інших питань внутрішньогосподарської діяльності Національної асоціації адвокатів України.

У звіті пропонується зміна концепції стажування, яке експерти рекомендують проводити до складання кваліфіспиту. Така ідея на даний час зовсім не узгоджується з питанням доступу до професії адвоката для осіб, які перебувають на державній службі, обіймають посади суддів, прокурорів тощо. Рішеннями РАУ визначено, що така окрема категорія осіб має право складати кваліфікаційний іспит, проходити стажування та у визначений строк усувати вимоги несумісності для набуття статусу адвоката. Цікаво, що в цьому експерти РЄ мають спільну думку з авторами законопроекту, де пропонується кардинальна зміна доступу до професії. Наприклад, дозволено державним службовцям перебувати на службі та одночасно мати статус адвоката з правом представляти інтереси органу, де він працює, в судах. Це повністю нівелює розуміння адвокатської діяльності та принципів її здійснення.

Експерти замовчують і фактично схвалюють законопроект, що змінює доступ до професії адвоката в Україні, посилаючись на практику в цьому питанні інших європейських країн, хоча така практика досить різна. При цьому не аналізують особливості та специфіку економічних та інших аспектів, які перешкоджають зміні діючої моделі доступу до професії адвоката в нашій країні.

За законопроектом, статус адвоката може отримати особа з вищою юридичною освітою, що володіє державною мовою, зі стажем роботи в галузі права не менше двох років після здобуття вищої юридичної освіти, а також після складання кваліфікаційного іспиту з позитивним результатом. Це не будь-який стаж роботи в галузі права, а виключно стаж роботи в якості стажера адвоката або судді (ч.3, ст. 6). Стажер, відповідно до законопроекту, це помічник адвоката. У свою чергу, помічник адвоката працює за трудовим договором (контрактом) з адвокатом.

Статистика НААУ свідчить, що в країні 2 351 помічників адвокатів. Це на 39 074 адвокатів. В даний час не кожен адвокат економічно може дозволити собі взяти помічника. Бідність громадян, стан війни, в якій перебуває країна, економічні умови доступу до правосуддя впливають на розмір гонорару адвоката. Простіше кажучи, адвокат не в змозі прогодувати помічника. Отже, стажування в такому вигляді — це очевидна перешкода в доступі до професії адвоката.

З іншого боку, нинішній закон “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, який дозволяє проходження стажування після складання кваліфікаційного іспиту, в тому числі і у вільний від основної роботи час, дає можливість мінімізувати ризики залишитися без засобів до існування, що важливо завжди і особливо для людей в країні з низьким рівнем економіки. Однак у Звіті ці позиції, на наш погляд, свідомо не порівнюються.

Невиправдані також преференції доступу до професії адвоката, які законопроектом надаються суддям. Перш за все, суддям невідомий інструментарій захисту, нюанси стратегії і тактики захисту, Правила адвокатської етики та інше. З огляду на «демонізацию» суддів в Україні як осіб, що втратили довіру громадян, такий підхід законопроекту свідчить про протилежне — надання їм абсолютної довіри.

Роблячи подібні пропозиції, експерти Ритіс Йокубаускас і Ранко Пелікаріч, проігнорували основоположні світові і європейські стандарти в сфері функціонування професійних адвокатських спільнот.

НААУ детально проаналізувала надані експертами рекомендації та передала їх до Ради Європи, в тому числі й офісу в Україні, ПАРЄ та ССВЕ. Ми бачимо, як реформа адвокатури перетворюється на кулуарну гру, і в ній є небезпечні спроби використати назви авторитетних європейських інституцій. Такі речі неприпустимі і можуть мати наслідки міжнародного масштабу.

Ми сподіваємося, що у Раді Європи мають дуже уважно стежити за якістю здійснення європейських програм і проектів. Звіт «По результатах оцінки потреб адвокатського самоврядування в Україні», підготовлений в рамках проекту «Консолідація реформи в сфері юстиції в Україні» експертами Ритісом Йокубаускасом і Ранком Пеліцарічем, не може бути затверджений. Він не відповідає ні за якістю, ні за концепцією, ні за правовою основою тим документам, які готують під егідою Ради Європи.

Врятувати реформу адвокатури як європейський демократичний процес може створення нової аналітичної групи з числа експертів Ради Європи і представників Національної асоціації адвокатів України (в тому числі регіональних органів адвокатського самоврядування). У листі до офісу Ради Європи в Україні ми пропонуємо створити нову команду, щоб повно та об”єктивно дослідити реальні проблеми сучасної української адвокатури. Якщо складати професійний звіт про потреби НААУ, то необхідно провести реальний збір пропозицій з усіх регіонів України щодо вдосконалення діяльності адвокатської спільноти, визначити проблематику на підставі реальної практики адвокатського самоврядування, а не працювати з інформацією від анонімних джерел, як це, на жаль, уже відбулося.

Впродовж 2016-2017 років Радою адвокатів України ухвалена низка рішень, якими засуджується недемократичний шлях спроб реформування інституту адвокатури і внесення змін до профільного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність у втаємничений від інституту адвокатури України спосіб, а також скеровано звернення до національних та міжнародних інституцій.

Процес реформування адвокатури України у такий спосіб триває і вживаються максимальні зусилля для послаблення адвокатури України.

Напрацювання змін до закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” має бути націлене на подальшу адаптацію стандартів європейського законодавства, особливо в частині захисту професійних прав. Гарантією того, що ми не відхиляємося від цього шляху, є висновок Венеціанської комісії, і він має передувати реєстрації законопроекту в парламенті. Участь адвокатури в процесі розробки профільного законодавства має бути безумовно дотримана. З іншого боку, спроби переглянути європейські досягнення української адвокатури, зруйнувати європейські основи чинного закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” мають бути припинені. Називати цей процес реформою після всіх описаних подій уже давно неможливо.

Автор публікації: Лідія Ізовітова

Лідія Ізовітова

Голова Національної асоціації адвокатів України, Голова Ради адвокатів України