Практика ЄСПЛ в контексті обшуків у адвокатів

Реформи в країні – 2016 призвели до сплеску обшуків не лише у відомих бізнесменів, держслужбовців та політиків, а і у їхніх адвокатів. Відому активність в цьому сенсі проявило Національне антикорупційне бюро України.

В такому ракурсі стало доцільною обізнаність із практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) стосовно дотримання гарантій адвокатської діяльності.

За аналізом проблем, пов’язаних із обшуком офісів чи інших приміщень адвокатів, суд наголошує на необхідності дотримання гарантій професійної діяльності (зокрема, забезпечення обов’язкової присутності на слідчій дії незалежних осіб – представників органів адвокатського самоврядування, які розмежовуватимуть документи, що відносяться до адвокатської таємниці, від тих, що можуть бути вилучені в ході обшуку), а також на чіткому формулюванні в ордері на обшук/ухвалі суду матеріалів, що підлягають вилученню. При цьому, обов’язково мають бути конкретизовані причини вважати місцем знаходження матеріалів, що цікавлять слідство, саме офіс адвоката. Окрім того, суд зазначає на необхідності правоохоронним органам при зверненні до суду для отримання дозволу на обшук враховувати негативні наслідки такого обшуку, що можуть бути завдані професійній репутації адвоката.

Згідно з п.п. 62, 63 Рішення «Головань проти України» ЄСПЛ визначив, що «відповідні гарантії, такі як присутність та дійова участь незалежного спостерігача, завжди повинні бути доступними під час обшуку офісу адвоката для забезпечення того, щоб матеріал, який захищається адвокатською таємницею, не було вилучено. При цьому такий спостерігач повинен мати обов’язкову юридичну кваліфікацію, щоб фактично брати участь у процесі. Крім того він також повинен бути зв’язаний адвокатською таємницею, щоб гарантувати захист конфіденційного матеріалу та прав третіх осіб. Нарешті, спостерігач повинен бути наділений необхідними повноваженнями, щоб бути спроможним запобігти під час аналізу процесу будь-якому можливому втручанню в адвокатську таємницю».

Предметна практика такої участі незалежних спостерігачів, зокрема, членів Комітету захисту прав адвокатів в складі Ради адвокатів Київської області, свідчить про доволі часте ігнорування правоохоронними органами їхніх вимог про дотримання адвокатської таємниці та заяв про недопущення огляду і вилучення відповідних документів. Крім внесення зауважень та заперечень до протоколу обшуку представник органу адвокатського самоврядування не наділений жодними іншими спеціальними повноваженнями. Повноваження запобігти порушенням міг б бути обов’язок зупиняти дії по остаточному вилученню документа до моменту вирішення слідчим суддею питання чи відноситься такий документ до професійної таємниці. Іншим ефективним засобом відновлення справедливості могло б бути право оскарження неправомірних дій правоохоронців до слідчого судді.

Варто зауважити, що питання порушення права на повагу до житла, гарантованого пунктом 1 статті 8, шляхом здійснення обшуку офісу та житлових приміщень адвоката і вилучення документів ЄСПЛ вирішено, в тому числі в Рішеннях «Бак проти Німеччини», «Німітц проти Німеччини», «Головань проти України» та додаткових питань не викликає. Зокрема, ЄСПЛ в Рішенні «Бак проти Німеччини» ЄСПЛ встановив, що «поняття "житло" у пункті 1 ст. 8 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) охоплює не лише приватне житло особи. Він наголошує, що слово domicile у французькій версії ст. 8 Конвенції має ширшу конотацію, ніж слово "житло", і може поширюватися, наприклад, на приміщення, в якому особа займається професійною діяльністю». В тому числі, ст. 8 Конвенції поширюється і на офіс адвоката.

Крім того, в Рішенні «Німітц проти Німеччини» ЄСПЛ зазначив, що професійна діяльність адвоката дуже тісно пов’язана з приватним життям в розумінні ст. 8 Конвенції. Згідно з п. 37 вказаного Рішення суд встановив, що при здійсненні обшуку офісу адвоката відбулося посягання на професійну таємницю в тій мірі, що не співвідноситься з обставинами; в зв’язку з чим суд наголосив, що посягання на професійну таємницю адвоката може мати негативні наслідки при здійсненні правосуддя і тим самим порушувати права, гарантовані ст. 6 Конвенції. В додаток до цього, ЄСПЛ зазначив, що супутній розголос факту проведення обшуку адвокатського офісу може негативно вплинути на професійну репутацію в очах як клієнтів адвоката, так і суспільства в цілому. Тому обшук приміщення адвоката в даному випадку становить порушення ст. 8 Конвенції.

Показовим також є Рішення ЄСПЛ в справі "Ромен і Шміт проти Люксембургу". Так, відповідно до тексту даного Рішення, ЄСПЛ встановив, що при здійсненні обшуку офісу адвоката з метою викриття джерел інформації його клієнта-журналіста було не лише порушено право адвоката на приватне життя в розумінні ст. 8 Конвенції, але й право, гарантоване ст. 10 Конвенції (свобода вираження поглядів), щодо його клієнта. Окрім того, в даному Рішенні суд вказав, що  постанова про проведення обшуку була сформульована з використанням загальних понять, а тому надавала широких повноважень особам, котрі проводили обшук. Зазначене формулювання червоною ниткою проходить через всі Рішення ЄСПЛ щодо здійснення обшуку приміщень адвокатів та є головною підставою для визнання порушеним право адвоката, гарантоване ст. 8 Конвенції (Рішення в справах «Смирнов проти Російської Федерації», «Андре і інший проти Франції», «Манчевскі проти Молдови»).

Окрім того, ЄСПЛ в п. 47 Рішення по справі «Андре і інший проти Франції» зауважив, що, «Конвенція також не забороняє накладати на адвокатів певну кількість зобов’язань, які можуть стосуватись взаємовідносин з їхніми клієнтами. Йдеться, зокрема, про випадки, коли встановлено наявність ознак, що дозволяють припускати залучення адвоката до скоєння правопорушення.., чи в контексті боротьби з окремими видами практики… У кожному випадку заходи з боку правоохоронних органів щодо адвокатів мають бути чітко обмеженими, оскільки адвокати посідають центральне місце в здійсненні правосуддя, і їхній статус посередників між підсудними та судами дозволяє кваліфікувати їх як помічників правосуддя».

Враховуючи вищезазначене, з метою забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності є доцільним звернутися до Верховного Суду України для ініціювання проведення спільних зустрічей для суддів, адвокатів і прокурорів, відповідно до пропозицій судді ВССУ Наталії Марчук[1]. Результатом таких зустрічей має стати донесення представникам судової та правоохоронної системи необхідності здійснення перевірки відомостей з приводу того, що обшук приміщень адвоката є необхідною дією в даному кримінальному провадженні і що є вагомі підстави допускати наявність доказів в саме в приміщеннях, що належать адвокату (в житлі чи в офісному приміщенні). Оскільки, незважаючи на роз’яснення щодо проведення обшуку приміщень адвокатів, викладених в Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи ВССУ від 21.05.2014 р., порушення прав адвокатів з боку як правоохоронців, так і слідчих суддів здійснюється і досі, що є недопустимим в цивілізованому суспільстві.

[1]http://www.sc.gov.ua/ua/golovna_storinka/ne_mozhna_reformuvati_lishe__sudovu_sistemu_prokuraturu_chi_institut_advokaturi_potriben_kompleksnij.html

Статтю адвоката Марії Островської - керівника Аналітичної групи Комітету захисту професійних прав адвокатів та реалізації гарантій адвокатської діяльності РАКО, члена Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності при НААУ опубліковано в останньому номері газеті «Юридичний вісник» № 33’2016.

Автор публікації: Марія Островська

Марія Островська

Адвокат, член Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності при НААУ, керівник Аналітичної групи Комітету захисту професійних прав адвокатів та реалізації гарантій адвокатської діяльності РАКО